Підрозділ 3.4. Управління необоротними активами

Політика управління необоротними активами - це складова загальної фінансової стратегії підприємства, що полягає у фінансовому забезпеченні своєчасного їхнього відновлення і високої ефективності використання.

Основною метою аналізу необоротних активів є вивчення динаміки їхнього загального обсягу і складу.

Управління необоротними активами підприємства включає такі етапи:

1) аналіз необоротних активів;

2) оптимізація загального обсягу і складу необоротних активів;

3) забезпечення своєчасного відновлення операційних необоротних активів;

4) забезпечення ефективності використання необоротних активів;

5) формування принципів і оптимізація структури джерел фінансування необоротних активів.

У процесі аналізу необоротних активів визначають наступні показники:

- коефіцієнт участі необоротних активів(КУНА):

(41)

де - середня величина необоротних активів, тис. грн.;

- середня величина оборотних активів, тис. грн.;

- зведений коефіцієнт придатності необоротних активів (ЗКПНА):

(42)

де НАзв - необоротні активи за залишковою вартістю, тис. грн.;

НАпв - необоротні активи за початковою вартістю, тис. грн.;

- період обороту використання необоротних активів (ПОНА):

(43)

де - середня первісна вартість необоротних активів, тис. грн.;

- середня сума зносу необоротних активів , тис. грн.;

- коефіцієнт рентабельності необоротних активів(Рна):

(44)

де ЧП(З) - чистий прибуток (збиток), тис.

- середня сума необоротних активів, тис. грн.;

- коефіцієнт виробничої віддачі необоротних активів (ВВНА):

(45)

де Ор - обсяг реалізації тис. грн.

Аналізуючи одержані результати, доцільно скористатися наведеними нижче визначеннями:

1. Необоротні активи

Нематеріальні активи - це активи, що не мають матеріальної форми, але втілюють в собі майбутню економічну вигоду завдяки тим правам і можливостям, які вони надають власнику при їх використанні [1].

До нематеріальних активів належать:

Патент - це виключне право на виробництво, використання або продаж предмета патентування, що гарантується власнику державою.

Авторське право - це гарантія виняткових прав на літературні, художні і інші твори.

Франчайзінг - це контракт між двома сторонами, що надає право покупцеві франчайзінгу продавати продукт або надавати послуги, використовуючи ім’я продавця, його монопольні права тощо.

Товарний знак (торгова марка, торгове ім’я) - це зареєстрований у відповідних органах символ, емблема, назва, що використовуються компанією для своїх виробів.

Гудвіл - це можливість для підприємства сформувати додатковий доход, наприклад, за рахунок високої професійної підготовки працівників, гарної репутації серед клієнтів тощо. В основному гудвіл визначається на момент придбання одної компанії іншою, коли сума, сплачена за підприємство, більша ніж вартість його активів [2].

Нематеріальні активи обліковують за ціною придбання з вирахуванням суми накопиченого зносу (амортизації).

Строк амортизації нематеріальних активів визначається строком їх корисної експлуатації і, як правило, не повинен перевищувати 20 років. Амортизація здійснюється прямим методом. Амортизація гудвілу проводиться рівномірно, як правило, протягом 5 років. Строк амортизації більше 5 років (але не більше 20 років) повинен бути обґрунтованим [3].

Для проведення аналізу за цими статтями необхідна інформація про:

- вартість нематеріальних активів підприємства, метод і період їх амортизації і будь-які непередбачені списання за звітний період.

За статтею "Незавершене будівництво" показується вартість незавершених капітальних вкладень і вартість устаткування для монтажу.

Капітальні вкладення - це інвестиції (видатки) на створення нових основних засобів (будівництво, спорудження і придбання) або розширення, реконструкцію, модернізацію діючих основних засобів виробничого і невиробничого призначення.

Для проведення аналізу за цими статтями необхідна інформація про:

- напрямки капітальних вкладень - виробничого і невиробничого призначення, засіб ведення робіт - підрядним або господарським засобом;

- вартість устаткування для монтажу і розмір витрат, з монтажу і зведення фундаменту або опор, а також інших витрат, що будуть понесені для введення обладнання в експлуатацію.

Основні засоби - це матеріальні активи, що використовуються у господарській діяльності протягом більше одного року, призначені для виробництва, реалізації товарів (робіт, послуг), здачі в оренду або для адміністративних цілей і за нормальних умов діяльності не призначені для продажу[9].

Основні засоби обліковуються за собівартістю з урахуванням всіх витрат, знижок і пільг, що мали місце для придбання і підготовки основних засобів щодо використання за призначенням[10]. У процесі використання основні засоби зношуються. У Балансі основні засоби відображають за залишковою вартістю (з врахуванням зносу)[11].

Облік основних засобів може вестися за переоціненою вартістю, яка є справедливою вартістю об'єктів основних засобів на дату переоцінки, за вирахуванням суми подальшого зносу. Переоцінки повинні проводитися в тому випадку, коли балансова вартість суттєво відрізняється від справедливої вартості на дату складання звітності[12].

Для проведення аналізу за цими статтями потрібна інформація про:

- первісну вартість, суму (ступінь) зносу і метод його нарахування; строк корисної експлуатації; вказати причини, з яких право власності на основні засоби обмежується.

1.Виробничі основні засоби:

- будівлі і споруди,

- машини і обладнання ,

- транспортні засоби і інші.

2.Невиробничі основні засоби:

- будівлі і споруди,

- машини і обладнання ,

- транспортні засоби і інші;

- про залишкову вартість на початок і кінець звітного періоду, що відображають: надходження основних засобів, їх вибуття, придбання через об’єднання підприємств, збільшення або зменшення вартості основних засобів в результаті переоцінки, інші зміни.

Якщо керівництво підприємства прийняло рішення про продаж частини основних засобів у наступному звітному періоді, то в примітках до Балансу повинна наводитися ринкова вартість таких основних засобів[14].

Довгострокові фінансові інвестиції

- які обліковуються за методом участі в капіталі;

- інші фінансові інвестиції.

Довгострокові фінансові інвестиції - це фінансові інвестиції, якими підприємство передбачає володіти більше одного року, а також всі інвестиції, які не можуть бути вільно реалізовані в будь-який момент [17].

Фінансові інвестиції - активи, які утримуються підприємством з метою збільшення прибутку (отримання відсотків, дивідендів тощо), зростання вартості капіталу або отримання інвестором інших вигод (наприклад таких, що досягаються через довгострокові ділові взаємовідносини) [18].

За статтею “Довгострокові фінансові інвестиції, які обліковуються за методом участі в капіталі” відображаються інвестиції в асоційовані і дочірні підприємства або у спільну діяльність зі створенням юридичної особи.

За статтею “Довгострокові фінансові інвестиції - інші” відображаються:

- інвестиції в асоційовані і дочірні підприємства або у спільну діяльність зі створенням юридичної особи, якщо такі підприємства ведуть діяльність в умовах, які обмежують їх спроможність передавати кошти інвесторам протягом періоду, який перевищує 12 місяців;

- такі інвестиції в акції підприємств, над якими інвестор не здійснює ані контролю, ані суттєвого впливу, що утримуються протягом періоду, який перевищує 12 місяців, або не реалізовуються вільно на ринку;

- боргові цінні папери, які утримуються підприємством до їх погашення, при цьому термін погашення перевищує 12 місяців;

- боргові цінні папери, які придбані з метою перепродажу і утримуються підприємством протягом періоду, який перевищує 12 місяців.

Довгострокові фінансові інвестиції первинно оцінюються і обліковуються за собівартістю з урахуванням всіх витрат на придбання (брокерська винагорода, державне мито, плата за банківські послуги тощо).

Методи оцінки довгострокових інвестицій в акції на дату балансу залежать від того, якою часткою акцій володіє інвестор (див. таблицю).

Методи визначення вартості довгострокових інвестицій в акції інших компаній

У випадку, коли інвестор володіє пакетом, який дає йому можливість суттєво впливати на об‘єкт інвестування (від 25 до 50%), але об‘єкт інвестування веде діяльність в умовах, що обмежують його спроможність передавати кошти інвесторам протягом періоду, який перевищує 12 місяців, довгострокові інвестиції відображають в Балансі за справедливою вартістю, якщо її визначити неможливо - за собівартістю з урахуванням зменшення корисності.

Боргові цінні папери, які утримуються підприємством до їх погашення, відображають за амортизованою собівартістю [26]. Цей метод оцінки передбачає збільшення (зменшення) собівартості фінансових інвестицій на суму накопиченої амортизації дисконту (премії).

Боргові цінні папери, які придбані підприємством з метою перепродажу, відображають в Балансі за справедливою вартістю, якщо її визначити неможливо - за собівартістю з урахуванням зменшення корисності.

Для проведення аналізу за цими статтями необхідна інформація про:

- фінансові інвестиції, які обліковуються за методом участі в капіталі, за видами - інвестиції в асоційовані підприємства, інвестиції в дочірні підприємства, інвестиції в спільну діяльність зі створенням юридичної особи;

- перелік значних асоційованих, дочірніх і спільних підприємств із зазначенням частки в капіталі і методу оцінки інвестицій;

- стосовно фінансових інвестицій, що відображені як інші фінансові інвестиції, необхідна інформація про собівартість, справедливу вартість (зміну справедливої вартості), амортизовану собівартість;

- підставу для визначення справедливої вартості інвестицій (вказати джерела інформації про ринкову вартість цінних паперів, а також дату, на яку надається інформація).

Приклад 1.

а) У листопаді 2004 р. підприємство придбало 12 000 акцій компанії Б (4% голосів) по 10 грн. за акцію, витративши на це 120 тис. грн. Акції компанії Б продаються і купуються на Українській фондовій біржі. На кінець 2004 р. ринкова вартість акцій компанії Б становила 8 грн., протягом 2005 р. продовжувала знижуватися і на кінець 2005 р. становила 5 грн. Підприємство не планує реалізовувати акції протягом 2006 р.

б) Як ця стаття відображається у звітах

Баланс (тис. грн.)

Звіт про фінансові результати (тис. грн.)

в) Примітки до Балансу

Примітка - Довгострокові фінансові інвестиції (2004)

У листопаді 2004 р. підприємство придбало незначний пакет акцій компанії Б по 10 грн. за акцію, витративши всього 120 тис. грн. На кінець 2004 р., відповідно до інформації Української фондової біржі, ринкова вартість акцій компанії Б становила 8 грн. Отже довгострокові інвестиції на кінець 2004 р. відображені за справедливою вартістю і складають 96 тис. грн. Зменшення вартості інвестицій на 24 тис. грн. було визнане витратами за 2004 рік.

Примітка - Довгострокові фінансові інвестиції (2005)

Підприємство володіє незначним пакетом акцій компанії Б, собівартість яких 120 тис грн. На початок 2005 р. ринкова вартість акцій становила 8 грн. за акцію. Протягом звітного року мала місце тенденція зниження ринкової вартості акцій компанії Б і на кінець року ціна становила 5 грн. (відповідно до інформації Української фондової біржі). Довгострокові фінансові інвестиції у Балансі відображені за справедливою (ринковою) вартістю і становлять 60 тис. грн. У зв’язку зі зниженням ринкової вартості інвестицій у 2005 р. підприємство визнає втрати у розмірі 36 тис. грн., які відображаються у Звіті про фінансові результати за статтею “Інші витрати”.

Приклад 2.

а) Станом на 31 грудня 2004 р. підприємство володіло 40% простих акцій підприємства В, собівартість яких становила 180 тис. грн.

За результатами 2004 р. підприємство В показало у звітності 80 тис. грн. чистого прибутку, оголосило дивіденди в сумі 20 тис. грн., але не сплатило, а також здійснило дооцінку основних засобів в сумі 30 тис. грн. Відповідно до податкового законодавства підприємство В як емітент корпоративних прав повинно утримати податок на дивіденди за ставкою 30 відсотків.

У 2005 р. підприємство В виплатило дивіденди. За результатами 2005 р. підприємство В отримало чистий прибуток в сумі 10 тис. грн. Була проведена переоцінка основних засобів, внаслідок якої балансова вартість основних засобів зменшилась на 100 тис. грн. Сума зменшення вартості основних засобів була відрахована при визначенні статті “Інший додатковий капітал” підприємства В на 31.12.2005 р.

Загальна сума дооцінки активів підприємства, яке звітує, на 31.12.2005 р., до врахування інвестицій в підприємство В, становила 35 тис. грн.

б) Як ця стаття відображається у звітах

Баланс (тис. грн.)

Звіт про фінансові результати (тис. грн.)

в) Примітки до Балансу

Примітка - Довгострокові фінансові інвестиції (2004)

Довгострокові інвестиції на кінець 2004 р. становили 40% простих акцій підприємства В. Вартість цих інвестицій визначалася із застосуванням методу участі в капіталі. Підприємство В показало у звітності 80 тис. грн. чистого прибутку, а також збільшення іншого додаткового капіталу за рахунок дооцінки активів на 30 тис. грн. Відповідно до методу участі в капіталі вартість довгострокових інвестицій на кінець 2004 р. становила 218 тис. грн.

Примітка - Довгострокові фінансові інвестиції (2005)

Довгострокові фінансові інвестиції на кінець 2005 р. становили 40% простих акцій підприємства В. Вартість цих інвестицій визначається за методом участі в капіталі.

За 2005 рік власний капітал асоційованого підприємства змінився таким чином: підприємство отримало прибуток в сумі 10 тис. грн., уцінка основних засобів склала 100 тис. грн. З урахуванням цих змін у власному капіталі асоційованого підприємства вартість інвестицій визначена в сумі 180 тис. грн.

Приклад 3.

а) Підприємство 3 січня 2005 р. придбало 10-відсоткові облігації підприємства В номінальною вартістю 500 тис. грн. за 480 тис. грн., тобто з дисконтом 20 тис. грн. Виплата відсотків здійснюється у кінці р.. Термін погашення облігацій - 3 січня 2008 р.

б) Як ця стаття відображається у звітах

Баланс (тис. грн.)

Звіт про фінансові результати (тис. грн.)

в) Примітки до Балансу

Примітка - Довгострокові фінансові інвестиції (2006)

У складі інших довгострокових фінансових інвестицій - 10-відсоткові облігації підприємства В номінальною вартістю 500 тис. грн., які були придбані за 480 тис. грн., тобто з дисконтом 20 тис. грн. Виплата відсотків здійснюється у кінці року. Амортизована собівартість облігацій на 31.12 .2006 р. дорівнює 492 тис. грн. Термін погашення облігацій - 3 січня 2008 р.

Примітка - Поточні фінансові інвестиції (2007)

Поточні фінансові інвестиції - це 10-відсоткові облігації підприємства В номінальною вартістю 500 тис. грн., які були придбані за 480 тис. грн., тобто з дисконтом 20 тис. грн. Термін погашення облігацій - 3 січня 2006 р.

Довгострокова дебіторська заборгованість

Довгострокова дебіторська заборгованість - це заборгованість фізичних і юридичних осіб, яка не виникає в ході нормального операційного циклу і буде погашена після 12 місяців з дати складання звітності[37].

Довгострокова дебіторська заборгованість відображається у Балансі за “реальною” вартістю, тобто з урахуванням оцінених безнадійних боргів. Урахування безнадійних боргів повинно здійснюватися у той період, коли керівництво підприємства визначило борги як безнадійні.

Якщо керівництво вважає, що частина довгострокової дебіторської заборгованості не буде погашена, то сума таких боргів повинна вираховуватися із загальної суми довгострокової дебіторської заборгованості і зараховуватися до статті "Інші витрати"[38] Звіту про фінансові результати. Тобто, на відповідну суму зменшується сума прибутку підприємства у Звіті про фінансові результати. Якщо ж борги повертають, такі надходження відображаються по статті "Інші доходи" в той період, коли фактично була здійснена оплата.

Для проведення аналізу за цими статтями необхідна інформація про:

- загальну кількість дебіторів;

- кількість дебіторів, заборгованість кожного з яких перевищує 10% загальної суми довгострокової дебіторської заборгованості, а також строки погашення їх дебіторської заборгованості;

- суми простроченої дебіторської заборгованості, яку можна оцінити як сумнівний борг;

- окремо необхідно зазначити дебіторську заборгованість дочірніх підприємств.

Приклад 1.

а) Зміст

У листопаді 2004 р. підприємство відвантажило продукцію на суму 400 тис. грн. підприємству А і на суму 300 тис. грн. підприємству Б. За умовами угод з підприємствами А і Б підприємство отримає оплату за відвантажену продукцію на початку 2006 р.. У грудні 2005 р. підприємство Б було оголошене банкрутом.

б) Як ця стаття відображається у звітах

Баланс (тис. грн.)

Звіт про фінансові результати (тис. грн.)

в) Примітки до Балансу

Примітка - Довгострокова дебіторська заборгованість (2004)

На кінець 2004 р. довгострокова дебіторська заборгованість складає 700 тис. грн. (два дебітори, сума боргу яких 400 і 300 тис. грн.). Погашення заборгованості очікується на початку 2006 р..

Примітка - Довгострокова дебіторська заборгованість (2005)

На кінець 2004 р. довгострокова дебіторська заборгованість - це заборгованість одного дебітора у розмірі 400 тис. грн. Погашення заборгованості очікується на початку 2006 р..

За звітний рік сума довгострокової дебіторської заборгованості була зменшена на 300 тис. грн. через те, що підприємство Б визнане банкрутом. Втрати визнаються по статті "Інші операційні витрати" Звіту про фінансові результати.

Відстрочені податкові активи [41]

Відстрочені податкові активи - сума податку на прибуток, що підлягає відшкодуванню в наступних періодах внаслідок тимчасової різниці між обліковою і податковою базами оцінки[42].

Тимчасові різниці можуть бути:

· такими, що не підлягають оподаткуванню;

· оподатковуваними [43].

Тимчасові різниці, що не підлягають оподаткуванню - це тимчасові різниці, що призводять до появи сум, які відраховуються при визначенні об’єкта оподаткування в майбутньому, коли компенсується балансова вартість активу або погашається балансова вартість зобов’язання. Саме з такими тимчасовими різницями пов’язано визнання відстрочених податкових активів.

Облікова база - сума, за якою актив або зобов’язання відображаються в балансі.

Податкова база - сума, за якою актив або зобов’язання враховуються для визначення об’єкта оподаткування [44].

Податкова база активу - це сума, що буде відраховуватися з майбутніх економічних вигод, які втілені в активі, для визначення об’єкта оподаткування в майбутніх періодах[45].

Податкова база зобов’язання дорівнює його балансовій вартості за вирахуванням суми, яка буде відніматися при визначенні об’єкта оподаткування в майбутніх періодах [46].

Податкова база зобов’язання = Облікова база зобов’язання - Сума, яка буде відніматися при визначенні об’єкта оподаткування в майбутніх періодах

У випадку з доходом, отриманим авансом, податкова база зобов’язання дорівнює його балансовій вартості за вирахуванням суми доходу, яка не буде обкладатися податком в майбутньому [47].

Тимчасовими різницями є різниці в часі. Різниця в часі - це різниця між обліковим прибутком і оподатковуваним прибутком, яка виникає в результаті того, що деякі статті доходів і витрат включаються як до облікового прибутку, так і до оподатковуваного прибутку, але в різні звітні періоди .[48]

Обліковий прибуток - прибуток (збиток), визначений у Звіті про фінансові результати до вирахування податкових витрат (тобто, відображений по рядку 170 «Звіту про фінансові результати»).

Оподатковуваний прибуток - прибуток (збиток), що є об’єктом оподаткування відповідно до чинного податкового законодавства.

Відстрочені податкові активи визнаються в Балансі відповідно до:

- тимчасових різниць, що не підлягають оподаткуванню;

- перенесення податкових збитків, не використаних для зменшення податку на прибуток у звітному періоді;

- перенесення податкових пільг, не використаних у звітному періоді.

Приклади тимчасових різниць, що не підлягають оподаткуванню, в Україні в теперішній час:

- попередньо отримана оплата від покупців (облікова база зобов’язання більше ніж його податкова база);

- у випадку бартерного контракту - вартість оприбуткування товарів в звітному періоді, якщо це перша операція, а відвантаження товарів, - як заключна (балансуюча) операція, - буде здійснено в майбутньому періоді (облікова база зобов’язання більше ніж податкова база);

- витрати на створення резерву сумнівних боргів (до виконання підприємством належних юридичних процедур і отримання ним права зменшити оподатковуваний прибуток на відповідну суму - податкова база активу більше ніж його облікова база);

- витрати на створення резерву гарантійного ремонту (облікова база зобов’язання більше ніж його податкова база);

- витрати, пов‘язані з судовими розглядами (облікова база зобов’язання більше ніж його податкова база).

Всі перелічені різниці призводять до тимчасового перевищення оподатковуваного прибутку над обліковим прибутком, що компенсується в майбутніх періодах, оскільки будуть визнані доходи у фінансовій звітності (у перших двох прикладах) або витрати у податковій звітності (в останніх трьох прикладах). Витрати на оподаткування таких тимчасових різниць повинні бути виключені при визначенні статті “Податок на прибуток від звичайної діяльності” [49].

Фундаментальним принципом тут є: підприємство повинно визнавати відстрочений податковий актив, якщо відшкодування балансової вартості активу або погашення балансової вартості зобов’язання буде зменшувати майбутні податкові виплати [50].

За своєю суттю відстрочені податкові активи - це податок, який був нарахований в податковому обліку звітного періоду з прибутку як фінансового результату майбутнього періоду. Визначення відстрочених податків у фінансовій звітності дозволяє дотриматися принципу відповідності доходів і витрат звітного періоду [51] і здійснюється за допомогою наступної формули:

Відстрочені податкові активи = Тимчасова різниця між обліковою і податковою базами оцінки активів і зобов’язань, яка не підлягає оподаткуванню[1] * Чинна ставка податку на прибуток

Іншими словами, це перевищення оподатковуваного прибутку над обліковим прибутком, яке віднімається при визначенні податкових витрат за звітний період [52].

Відстрочені податкові активи повинні бути оцінені, виходячи із ставок податку, які діють на звітну дату.

Підприємство має право здійснювати взаємозалік відстрочених податкових активів і відстрочених податкових зобов’язань, якщо воно має юридично закріплене право проводити взаємозалік поточних податкових активів проти поточних податкових зобов’язань і якщо відстрочені податкові активи і відстрочені податкові зобов’язання відносяться до податку на прибуток, що стягується одним і тим же податковим органом.

Комплексний приклад розрахунку відстрочених податків наведено в Додатку 1 [53].

Приклад 1.

а) Підприємство має будівлю, фактична собівартість якої складає 1000 тис. грн. Нарахування амортизації здійснюється із застосуванням прямолінейного методу, виходячи зі строку корисного використання 20 років.

У податковому обліку нарахування амортизації здійснюється шляхом застосування норми амортизації 5% до залишкової вартості об‘єкта на початок періоду. Ставка оподаткування становить 30%.

Будівля знаходиться в експлуатації протягом 5 років. Інформація щодо нарахування амортизації для цілей фінансової звітності і податкової звітності за ці роки є такою:

б) Як ця стаття відображається у звітах

Баланс (тис. грн.)

Інші необоротні активи - це необоротні активи, які не можуть бути включені до наведених вище статей розділу "Необоротні активи".

До інших необоротних активів включаються: інвентарна тара, предмети прокату, малоцінні необоротні матеріальні активи, бібліотечні фонди, тимчасові нетитульні споруди, бібліотечні фонди, предмети прокату, експонати музеїв, зоопарків, виставок.

Для проведення аналізу за цими статтями необхідна інформація:

- окремо про всі “Інші необоротні активи”, розмір яких перевищує 5% вартості всіх необоротних активів.

Список посилань щодо роз’яснення деяких положень вищенаведених прикладів:

[1] Див.: МСБО Концептуальна основа, п.56, МСБО 38, П(С)БО № 8, п. 4.

[2] Див.: МСБО № 22, п.40; П(С)БО № 19, п. 4.

[3] Див.: МСБО № 22, п.42; П(С)БО № 19, п. 10.

[4] Див.: МСБО № 22, п.47.

[5] Амортизація нематеріальних активів враховується по статтях Звіту про фінансові результати: собівартість реалізованої продукції, адміністративні витрати, інші операційні витрати в залежності від сфери використання.

[6] Залишкова вартість патенту в розмірі 15 тис. грн. була списана і врахована як інші витрати.

[7] Див.: МСБО № 10.

[9] Див.: МСБО № 16, п.7.

[10] Див.: МСБО № 16, п.15-16.

[11] Див. "Інший додатковий капітал".

[12] Див. : МСБО № 16, п.29-42.

[13] Див.: МСБО № 10.

[14] Спосіб визначення ринкової вартості основних засобів має бути вибраний керівництвом компанії, виходячи з конкретної ситуації (Див.: Додаток “Методи визначення ринкової вартості основних засобів”).

[15] Наступні видатки, пов‘язані з об‘єктом основних засобів, що вже були визнані, повинні додаватися до балансової вартості цього активу, коли є ймовірність, що майбутні економічні вигоди, які перевищують первісно оцінений рівень продуктивності існуючого активу, будуть надходити до підприємства. Всі інші наступні видатки повинні визнаватися як витрати періоду, коли вони були понесені (МСБО №16, п.24).

[17] Див.: МСБО 25, п.4; П(С)БО 2, п. 17.

[18] Див.: МСБО 25, п.4; П(С)БО 2, п. 4.

[19] Суттєвий вплив - це повноваження брати участь у прийнятті рішень з фінансової, господарської і комерційної політики об‘єкта інвестування без здійснення контролю цієї політики (Див.: МСБО 28, п.3; П(С)БО 12, п.3).

[20] Контроль - це можливість визначати фінансову і господарську політику підприємства з метою отримання вигід від його діяльності (Див.: МСБО 27, п.6; П(С)БО 19, п. 4).

[21] Справедлива вартість - сума, за якою може бути здійснений обмін активу в результаті операції між обізнаними, зацікавленими і незалежними сторонами. (Див.: МСБО 25, п.4; П(С)БО 19, п.4)

[22] Див.: МСБО 25, п.7. Ринкова вартість фінансової інвестиції - сума, яку можна отримати від продажу фінансової інвестиції на активному ринку. (Див.: МСБО 25, п.4; П(С)БО 12, п.3) Активний ринок - ринок, на якому продаються і купуються однорідні предмети, в будь-який час можна знайти зацікавлених продавців і покупців, а інформація про ринкові ціни є загальнодоступною. (Див.: МСБО 38, п.7; П(С)БО 8, п.4)

[23] Див.: П(С)БО 12, п.п. 8, 9. Зменшення корисності - це втрата економічної вигоди в сумі перевищення залишкової вартості активу над сумою очікуваного відшкодування. (Див.: П(С)БО 7, п.9)

[24] Див.: МСБО 25, п.6; П(С)БО 12, п.12.

[25] Материнське підприємство, що контролює дочірнє, повинно складати консолідовану фінансову звітність. (Див.: П(С)БО 20, п.4).

[26] Див.: МСБО 25, п.8; П(С)БО 12, п.10.

[27] Див.: МСБО № 10.

[28] Оскільки інвестиції не дають можливості здійснювати ані контролю, ані суттєвого впливу, вони відображаються як інші фінансові інвестиції. Справедлива вартість визначена виходячи з ринкової вартості і становить на 31.12.2004 р. 96 000 грн. = 8 грн. х 12 000 шт.; на 31.12.2005 р. 60 000 грн. = 5 грн. х 12 000 шт.

[29] Сума зменшення балансової вартості інвестицій становить на 31.12.2004 р. (10 - 8) х 12000 = 24 тис. грн., на 31.12.2005 р. (8 - 5) х 12000 = 36 тис. грн.

[30] Придбання значного пакету акцій дає можливість справляти суттєвий вплив на об‘єкт інвестування. У цьому випадку інвестиції відображаються за методом участі в капіталі, тобто їх собівартість збільшується (зменшується) на частку чистого прибутку (збитку) і на частку збільшення (зменшення) інших статей власного капіталу об‘єкта інвестування, і зменшується на належну інвестору суму дивідендів. Балансова вартість інвестицій дорівнює: на 31.12.2004 р. 218 тис. грн. = 180 + 80 х 0,4 + 30 х 0,4 - (20 х 0,4 - 20 х 0,4 х 0,3); на 31.12.2005 р. 216 + 0,4 х 10 - 0,4 х 100 = 180 тис. грн.

[31] Сума дивідендів, яка належить інвестору, тобто 40% від 20 тис. грн., за вирахуванням утриманого податку на дивіденди. 6 тис. грн. = 20 х 0,4 - 20 х 0,4 х 0,3.

[32] У складі іншого додаткового капіталу відображається сума дооцінки активів з урахуванням дооцінки активів об‘єкта інвестування, який обліковується за методом участі в капіталі. Здійснюємо розрахунок: на 31.12.2004 р. 0,4 х 30 = 12 тис. грн.; на 31.12.2005 р. 35 - 0,4 х 100 = -5 тис. грн. Відповідно до п.12 П(С)БО 12, якщо сума зменшення частки капіталу інвестора в сумі інших змін у власному капіталі об‘єкта інвестування більше відповідної статті власного капіталу інвестора, то на таку різницю зменшується нерозподілений прибуток (збільшується збиток). Отже на 5 тис. грн. зменшується нерозподілений прибуток на 31.12.2005 р., а дооцінка активів у складі іншого додаткового капіталу дорівнюватиме нулю.

[33] Див. попередню виноску.

[34] Дохід від участі в капіталі - це частка інвестора в чистому прибутку (збитку) об‘єкта інвестування, тобто за 2004 р. 0,4 х 80 = 32 тис. грн. і за 2005 р. 0,4 х 10 = 4 тис. грн.

[35] Нерозподілений прибуток зменшується на 5 тис. грн., тобто на суму, на яку зменшення частки капіталу інвестора в сумі інших змін у власному капіталі об‘єкта інвестування більше відповідної статті власного капіталу інвестора.

[36]

Балансова вартість інвестицій, які були придбані з дисконтом, поступово зростає і до терміну погашення зрівняється з номінальною вартістю. Станом на 31.12.2005 р. облігації класифікуються як поточні фінансові інвестиції, оскільки термін їх погашення - 3 січня 2006 р.

[37] Див.: П(С)БО № 2, п.18.

[38] Крім довгострокової дебіторської заборгованості від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг). Сума безнадійних боргів зараховується до статті “Інші операційні витрати” (Див.: П(С)БО 10, п. 10).

[39] Див.: МСБО № 10.

[40] Витрати визнаються за статтею "Інші операційні витрати" тому, що списується дебіторська заборгованість за відвантажену продукцію (Див.: П(С)БО 10, п. 10).

[41] На момент підготовки цього матеріалу НПБО 17 “Податок на прибуток” не затверджено, і автори Методичних рекомендацій керуються НПБО 2 і вимогами МСБО.

[42] Див.: НПБО 2, п. 19.

0[43] Див.: МСБО 12, п. 5.

[44] Див.: МСБО 12, п. 5.

[45] Див.: МСБО 12, п. 7.

[46] Див.: МСБО 12, п. 8.

[47] Див.: МСБО 12, п. 8.

[48] Див.: МСБО 12, п. 17.

[49] Див.: стаття “Податок на прибуток від звичайної діяльності” Звіту про фінансові результати.

[50] Див.: МСБО 12, п. 10.

[51] Див.: НПБО 1, п.18.

[52] Див.: стаття “Податок на прибуток від звичайної діяльності” Звіту про фінансові результати.

[53] Див.: Додаток 1 “Відображення податків у фінансовій звітності”.

[54] Балансова вартість активу (облікова база) становить 800 тис. грн. на початок звітного періоду і 750 тис. грн. на кінець звітного періоду. Податкова база цього активу (сума, яка в майбутніх періодах буде відніматися при визначенні об‘єкта оподаткування) - відповідно 814 і 773 тис. грн.. Таким чином, при відшкодуванні балансової вартості активу на суму 800 (750) тис. грн. підприємство зменшить оподатковуваний прибуток на 814 (773) тис. грн. Отже, підприємство визнає відстрочений податковий актив в сумі 4 тис. грн. на початок звітного періоду і 7 тис. грн. на кінець звітного періоду (30% від перевищення податкової бази активу над його балансовою вартістю, тобто 30% від 14 і 30% від 23).

[55] У даному разі стаття має податкову базу, але не визнається в якості активу в балансі, тобто балансова вартість (облікова база) дорівнює 0. Податкова база - 100 тис. грн. (сума, яка в майбутніх періодах буде відніматися при визначенні об‘єкта оподаткування, оскільки 100 тис. грн. будуть відображені як валові витрати). Таким чином, в майбутньому підприємство зменшить оподатковуваний прибуток на 100 тис. грн. Отже, визнається відстрочений податковий актив в сумі 30 тис. грн. (30% від перевищення податкової бази активу над його обліковою базою). Див.: МСБО 12, п.9.

[56] Балансова вартість зобов‘язання (облікова база) становить 100 тис. грн. Податкова база цього зобов‘язання дорівнює нулю (балансова вартість 100 тис. грн. мінус сума, яка в майбутніх періодах, після фактичного виконання робіт по гарантійному ремонту, буде відніматися при визначенні об‘єкта оподаткування, тобто, мінус 100 тис. грн.). Таким чином, при погашенні балансової вартості зобов‘язання (при фактичному виконанні робіт) підприємство зменшить оподатковуваний прибуток на 100 тис. грн. Отже, підприємство визнає відстрочений податковий актив в сумі 30 тис. грн. (30% від перевищення балансової вартості зобов‘язання над його податковою базою).

[57] Балансова вартість зобов‘язання (облікова база) становить 100 тис. грн. Податкова база цього зобов‘язання дорівнює нулю (балансова вартість 100 тис. грн. мінус сума доходу, яка в майбутніх періодах, після фактичного відвантаження, не буде враховуватися при визначенні об‘єкта оподаткування, оскільки ця сума вже була оподаткована, тобто, мінус 100 тис. грн.). Отже, підприємство визнає відстрочений податковий актив в сумі 30 тис. грн. (30% від перевищення балансової вартості зобов‘язання над його податковою базою).