Про поблажливіше ставлення до поляків і схилення до трактату з ними брандебурзького курфюрста і про уступлення з Познані його гарнізону; про вихід із Кракова до Венгрів венгерського гарнізону і про схилення до трактату з польським королем шведського гарнізону, що був у Краківському замкові.

⁶²⁹ Курфюрсту грозив посол Леопольда Ф. де Лісоля, а з іншого боку підступав з 12-тисячним військом Гонсев- ський (Госевський).

Курфюрст брандебурзький, достеменно звідомившись про становище шведів та венгрів, либонь, міцно дотіль тримався шведського боку, однак, побачивши явну відміну його фортуни, пом’якшив своє ставлення до поляків і почав схилятися до трактату з ними ⁶²⁹, наказавши своєму гарнізонові в Познані зовсім виступити з міста.

Познань (29).

⁶³⁰ Януша Бетглема. Це розпорядження привіз посол Ракочого П. Фішер 4 серпня.

⁶³¹ Семигородці вийшли з Кракова 18 серпня.

⁶³² Трактат постановлено 24 серпня 1657 p.

⁶³³ Фуяра — велика флейта.

⁶³⁴ Діло — вогнепальна зброя (гармата) великого калібру.

⁶³⁵ Інші дані — 13.

особливо почин у зіпсутті трьох знаменитих костелів. A Ракочій у свою чергу заслав у Краків, вже після постановления свого трактату з поляками, розпорядження до свого коменданта Бетглема ⁶³°, щоб той, тільки відбере це розпорядження, більше не слухав шведського коменданта в Кракові Вертза і зараз рушив зі своїм військом із Кракова до Венгрів, що Бетглем і справив⁶³¹. Після цього шведський комендант Вертз, побачивши свою малочисельність і те, що після відходу венгрів ні з ким повставати проти польського короля і цісарського війська й боронити Краків, бо самі гармати стріляти не вміють, схилився до трактату, який постановляв таке ⁶³²: ^{[85] [86]}

3.

4. Bci свої борги краків’янам шведи мають перед своїм відходом заплатити.

5. Хворі й поранені, тільки вилікуються й видужають, будуть відіслані річкою Одрою до Померанії, а померлі й поховані в костелах не мають бути рушені зі своїх місць.

6. Генерал і краківський комендант Вертз має зі своїм військом якнайшвидше досягти своїх кордонів, через що мусить йти щодня по три милі.

7. В’язні всі мають бути звільнені.

8. Той із польської шляхти, хто й досі лишався при шведах, дістає таку королівську ласку, що може лишатися в Польщі рік, тоді спродати своє добро, а потім вільно вийти, куди хоче, на життя з Корони Польської.

Панорама Кракова з Вавелем (29).

9. Конвоювати шведів, що вийдуть з Кракова, буде тисяча цісарської Гатсфельдової кінноти з двома польськими хоругвами і з двома комісарами.

10. Костели і все освячене їхнє начиння забере собі без порушення тамтешнє краківське духовенство.

11. Речі й оздоби королівського палацу, скарбові метрики, канцелярські записи, міські земські книги мають залишитися на своїх місцях без найменшого рушення.

⁶³⁶ Ha цю тему між поляками й австрійцями була суперечка. Поляки не хотіли пускати їх у місто, приписуючи перемогу собі. Все-таки Краків, за винятком замку, віддано було австрійцям.

Ha все те шведи мають надійно зобов’язатися й уступити з Творіанської краківської брами, щоб могла ввійти нею до Кракова цісарська Гатсфельдова піхота ⁶³⁶, але інше польське військо не може зближуватися під краківські мури доти, доки шведи не вийдуть з Кракова усі, а це має статися щонайдалі за тиждень ^[87].

⁶³⁸ Є ще інша, але менш певна дата — 13 квітня.

⁶³⁹ Листвичникова неділя — тиждень, на який припадало свято Івана Лист- вичника, після 30 березня (за ст. ст.).

⁶⁴⁰ Л. Баранович був тоді ректором Братської' колегії. Висвятився в єпископи в Яссах 8 березня 1657 p. Святив його сучавський митрополит.

⁶⁴¹ Д. Балабан був вибраний митрополитом 6 грудня 1657 p., інші дані — в двадцятих числах січня 1658 p. У Be- личка щодо цього суперечність (див. ч. XI, p. III).

⁶⁴² Послав корпус козаків на чолі зі Ждановичем на поміч Ракочію (див. приміт. 587). Поляки скаржилися на це царю.

⁶⁴³ Тут суперечність. Хан таки рушив з військом із Криму, про це свідчить і сам Величко в описі розгрому Рако- чого.

⁶⁴⁴ Богуна Хмельницький не посилав на Ташлик, той ходив зі Ждановичем у Польщу на підмогу Ракочому. Очолював військо, про яке йдеться, Юрій Хмельницький.

Портрет Л. Барановича (47).