10 (23) червня 1917 р. — проголошенняIУнівер­салу УЦР.

Універсали УЦР — акти законодавчого характеру вищого ор­гану влади в Україні, що визначали зміни державно-право­вого статусу українських земель у складі Російської держави у 1917-1918 рр.

Причини проголошення:

— відхилення Тимчасовим урядом вимог деле­гації УЦР на чолі з В. Винниченком про надання Україні автономії;

— ініціювання II Військовим з'їздом проголошення автономії України без згоди Тимчасового уряду.

Основні положення І Універсалу:

— проголошення автономії України;

— УЦР ставала вищим державним органом влади в Україні до скликання Всенародних українських зборів;

— заклик до населення створювати підпорядковані УЦР органи влади на місцях;

— створення української державної скарбниці за ра­хунок спеціального податку з населення;

— участь представників усіх національностей у дер­жавотворчих процесах в Україні;

— необхідність розробки закону про землю, за яким право порядкувати землею належало б винятково народові України.

Наслідки:

— фактичне перетворення ЦР на законодавчий орган;

— створення першого українського уряду — Гене­рального Секретаріату (15 (28) червня 1917 р.), який складався з 8 секретарств (внутрішніх (П. Христюк), продовольчих (М. Стасюк), війсь­кових (С. Петлюра), земельних (Б. Мартос), су­дових (В. Садовський), міжнаціональних справ (С. Єфремов), фінансів (X. Барановський), освіти (І. Стешенко)); голова — В. Винниченко. До пер­шого складу Генерального секретаріату увійшли представники трьох партій —- УСДРП, УПСР, УПСФ.

Генеральний Секретаріат — вищий виконавчий і розпоряд­чий орган державної влади в Україні з 15 (28) червня 1917 р. до 9 (22) січня 1918 р.; уряд України, створений на закритому засіданні Малої Ради. Історичне значення І Універсалу:

— подальше піднесення Української революції;

— зростання авторитету УЦР;

— визначення позиції різних політичних сил щодо української державності;

— засвідчив прагнення українців до створення влас­ної держави; розгортання державотворчих про­цесів в Україні.