<<
>>

МОЛДОВСЬКИЙ ПОХІД 1653 р.

Як польський король, так i Богдан Хмельницький готувалися до нових битв. Однак увагу Хмельницького вiдвертали молдовськi справи. Проти союзника Хмельницького Лупула виступали валаський господар Матей Басараб i семиградський князь Юрiй Ракоцi, якi при підтримцi польськото уряду у квiтнi 1653 р.

захопили Ясси i посадили на господарський стiл ватажка молдовських бояр канцлера (логофета) Стефана Георгiцу. Лупул закликав на допомогу українськi вiйська. Тимiш Хмельницький 21—22 квiтня 1653 р. розгромив Георгiцу i повернув господарський стiл Лупуловi, а потiм разом з молдовським вiйськом почав наступ на Валахiю.

Спочатку вiн здобував перемоги, але все ж зазнали поразки. Козаки й Тимiш повернулися до Чигирина.

Лупула вигнано з Ясс, i вiн утiк до Хмельницького, у якого попросив допомоги. Родина Лупула з численними скарбами сховалася у фортецi Сучавi на березi Серету. Тимiш iз загоном швидко рушив на допомогу i уже 10 серпня об’єднався з сучавським гарнiзоном, обложеним молдовським, угорським, валаським i польським вiйськами. 2 вересня 1653 р. Тимоша було поранено, i через чотири днi вiн помер. 9 жовтня сучавський гарнiзон змушений був здатися, але на почесних умовах: козаки вiльно вийшли з Сучави, вивiзши i тiло Тимоша.

<< | >>
Источник: ВИЗВОЛЬНА ВIЙНА УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ В СЕРЕДИНІ ХУII СТ. Лекція. 2016

Еще по теме МОЛДОВСЬКИЙ ПОХІД 1653 р.:

  1. БОЇ ПІД МОНАСТИРИЩЕМ, 1653 р.
  2. Кормчая 1653 г.
  3. РІШЕННЯ ЗЕМСЬКОГО СОБОРУ 1 ЖОВТНЯ 1653 р.
  4. Про другу тримісячну книгу «Житій святих», котра вийшла з києво-печерськоі друкарні; про шкідливе татарське вторгнення під Сандомир та Львів; про патріарше благословення гетьману через грамоту на похід до Казикермена; про приязнь з Волощини до гетьмана з усілякими звідомленнями про чужоземців; про причини російської війни на Азов та Казикермен; про похід туди московських та козацьких військ; про невзяття тог
  5. Становище Гетьманщини наприкінці 1653 р.
  6. Воєнні дії 1652-1653 рр.
  7. РОКУ 1653
  8. Про гетьманський з’їзд у Севську із Голіциним для наради про похід; про розіслання гетьманського розпорядження в усі полки, щоб готувалися до походу; про раннє рушення в той похід; про прибуття до Самари і про прибуття до Чорної Долини; про ханське привітання там християнських військ зі шкодою для себе і для слобідських полків; про другу сутичку з ординцями на Колончаку; про зловлення там татарських «язиків» і пр
  9. ВОЄННІ ДІЇ 1649—1653 рр.
  10. Другий зимовий похід військ УНР
  11. Лист козацького полковника Верлана[129] до писаря Волковича, де повідомляється про похід козаків на Кам’янець, Броди та Збараж (липень 1734 р.)
  12. Про Сомкове полковництво й наказне гетьманство в Переяславлі; про роздвоєння, як і за Виговськогоу Малої Росії; про Хмельничен- кове старання привести те роздвоєння до первісної єдності; про подвійний марнотний Хмельниченковий похід проти Сомка в Переяславль і про біду Україні від Хмельниченкового війська.
  13. Про вихід шведів із Кракова і про вступ до міста польського короля; про королівський похід на Шведа із Кракова до Мазовїі та Пруссів і про успіхи Чернецького в Пруссах; про примус через трактат брандебуржців до Корони Польської, як було колись; про смерть Хмельницького і про неузгоду серед козаків щодо гетьманства; про вибрання в гетьмани Виговського і про його неправедну увагу до поляків.
  14. Про величину землі τα вод, які є у піднебесній; про шкідливе татарське вторгнення у слободи; про королівського посла на сеймик з інструкцією; про повторну фортифікацію Тавані і першу Кази- кермена; про гетьманський з білогородським воєводою похід до Аслам-Кермена і про ханське вторгнення там під наші обози зі звабним листом ханського гетьмана; про прибуття гетьмана та воєводи назад у свої доми; про повторн
  15. Про повторне турецьке готування на розорення Чигрина; про начальників, які були з військом у Чигрині; про повторне прибуття бусурман під Чигрин; про тісну його облогу і про мужню козацьку відсіч з Чигрина; про нещасливий похід християнських командирів на оборону Чигрина і про їхнє прибуття до Дніпра; про переправу Дніпра; про те, як вони прогнали від Дніпра турків і татар; про рушення від Дніпра до Чигрин
  16. Про перший невдалий російський похід на Крим τα про причини його; про довгочасні християнські шкідливі незгоди і про успіхи через те у бусурман; про згоду та союз християнський, страшний для бусурман; про лихий знак Самойловичеві; про воєвод, котрі були в московських військах; про з'єднання гетьмана та його полків і про дарування гетьманові від Величковського образу його патрона з віршами; про тодішню генеральну старшину та полковників; про злу- чення з московськими військами та про пе
  17. Про війну Хмельницького, яка була на Батозі й у його околицях; про те, що почали цю війну поляки, і про скасування Білоцерківського трактату й амністїі; про хитрість Хмельницького, коли він вибирався на ту війну; про Калиновського, який став на Батозі з військом і через своіх поляків не послухався листа Хмельницького; про заманний похід Хмельницького з сином і Ka- рач-мурзою до Ладижина й Батога; про вістки, які дійшли до Калиновського, що Хмельниченко має мало людей, і про легковаження його сил
  18. Про всілякі чужоземні новини, найбільше цісарські й турецькі; про підводиз Ніжинського повіту; про лист сінайського архієпископа до Кочубея; про рушення з домів у перший похід водою; про залишення військ у Коломаку й Орелі для забезпечення України від татар; про переправу військ за Дніпро і водного війська через дніпрові пороги; про гетьманський лист до боярина Шейна, щоб утримався з військами на Волуськах; про гетьманське та боярське рушення водним походом від Вільного порогу і Кічкаса; про зал
  19. Про втрати війська Хмельницького; про готування до другоїбитви вже з самими гетьманами; про похід Хмельницького від Жовтоі Води до Корсуня; про свіже військо, яке прибуло до нього; про скорботу коронного гетьмана і про його наміри; про ганення його від війська за невправність; про гетьманські лячність і страх; про розгром під Корсунем усього польського війська; про полонення обох Отак скінчилася та кривава битва при Жовтій Воді. Козаків там полягло півтораста чоловік і стількох же відіслали в Чи
  20. Значення битви на Калці:
- Археология - Великая Отечественная Война (1941 - 1945 гг.) - Всемирная история - Вторая мировая война - Древняя Русь - Историография и источниковедение России - Историография и источниковедение стран Европы и Америки - Историография и источниковедение Украины - Историография, источниковедение - История Австралии и Океании - История аланов - История варварских народов - История Византии - История Грузии - История Древнего Востока - История Древнего Рима - История Древней Греции - История Казахстана - История Крыма - История мировых цивилизаций - История науки и техники - История Новейшего времени - История Нового времени - История первобытного общества - История Р. Беларусь - История России - История рыцарства - История средних веков - История стран Азии и Африки - История стран Европы и Америки - Історія України - Методы исторического исследования - Музееведение - Новейшая история России - ОГЭ - Первая мировая война - Ранний железный век - Ранняя история индоевропейцев - Советская Украина - Украина в XVI - XVIII вв - Украина в составе Российской и Австрийской империй - Україна в середні століття (VII-XV ст.) - Энеолит и бронзовый век - Этнография и этнология -