Основнівоєнополітичні події 1648-1657.
23 вересня 1648року - бій біля села Пілявці. Закінчився поразкою Речі Посполитої.У лютому 1649 року Богдан значно змінює свою позицію з «козацького автономізму» в рамках Речі Посполитої.
З традиційної козацької території Наддніпрянщини об’єкт зацікавлень переміщається на всю Русь по Львів, Холм і Галич, а суб’єктом її стає вже не Військо Запорозьке, а народ увесь руський, що його належить вибити з лядської неволі.28 червня 1651 року дві велетенські армії зійшлися знов біля міста Берестечка. Було знищено майже 8 тис чоловік, втрачена частина артилерії, гетьманська булава й печатка.
17 липня 1651 - була підписана «Білоцерківська угода» за якою козацький реєстр мав бути скорочений до 20 тис., а юрисдикція Війська Запорозького обмежувалася Київським воєводством (Брацлавське й Чернігівське знову поверталися в підпорядкування коронної адміністрації).
Квітень 1652 року відбулася битва біля гори Батіг де здобутий реванш за програш під Берестечком. Зіткнення продовжувалися і наступного 1653 року. Але вже 11(1 за ст. ст.) жовтня дипломатія Богдана Хмельницького проявила себе у всій красі Земський собор Московської держави ухвалив прийняти Військо Запорозьке з городами їх і землями під государя високу руку.
Червень 1653 року - Земський собор схвалив прийняття Козацької держави під царську протекцію. 2 липня Олексій Михайлович відсилає грамоту Богдану Хмельницькому про рішення взяти Україну під царську руку. До козаків одразу ж рушило і посольство на чолі з Василем Васильовичем Бутурліним. 18 січня у Переяславі була проведена старшинська, а згодом і військова рада. За її результатами український народ мав присягнути на віру до царя, що і відбувалося по всій Україні протягом січня-лютого 1654 року.