Причини поразок руських князівств:

— феодальна роздробленість, не подолана навіть пе­ред лицем військової загрози;

— спрямовані удари монголів по окремих князівствах;

— великий досвід монголів у штурмуванні міст і фортець, здобутий у Китаї, Середній Азії, За­кавказзі.

Золотоординське ярмо

Монгольська держава була поділена на чотири час­тини — улуси. Батиєві дістався західний улус Джучі, де була створена держава Золота Орда зі столицею в м. Сарай.Руські князівства потрапили в залежність від Золотої Орди, хоча й не входили до її складу. Таким чином на руських землях було встановлено іноземне ярмо. Воно проявилося передусім у таких сферах:

— економічна:данина становила десятину майна та продуктів, а якщо родина не могла розрахуватися, то данину сплачували людьми. Збирали данину монгольські урядовці, найвищого з яких назива­ли баскаком;

— політична:право на князювання підтверджував ярлик монгольського хана, який давався князеві в обмін на сплату данини;

Ярлик — грамота-дозвіл на володіння землями.

— військова:князі делегували до монгольського війська воїнів та брали участь у походах. Руські землі були поділені на улуси між підлегли­ми Батиєві меншими ханами. Переяславська земля деякий час узагалі не мала свого князя.

Характерною рисою монгольського ярма на Русі було толерантне ставлення монголів до християнства і православного духовенства.

Особливості монгольського панування в Галицько-Волинському князівстві:

— князівство не ділилося на улуси;

— не було намісників-баскаків;

— правили власні князі;

— не сплачувало данину, лише мусило надавати військо для монгольських походів.

Таким привілеям сприяла зважена політика пра­вителя князівства Данила Галицького. У 1245 р. Данило на вимогу Батия особисто відвідав Золоту Орду, де було підтверджено його право на князю­вання.