Тема 5. Треті особи в цивільному процесі

У кожній цивільній справі беруть участь дві сторони. Але процес вирішення цивільного спору між позивачем і відповідачем може бути ускладнений вступом третіх осіб. Головною ознакою, що відрізняє третіх осіб від осіб, які сприяють розгляду справи, є наявність у них юридичної зацікавленості, тому що на їх правове становище можуть вплинути наслідки розгляду судом спірної справи між сторонами.

Розрізняють два види третіх осіб: із самостійними вимогами (ст.

Треті особи із самостійними вимогами — особисто зацікавлені учасники процесу, які вступають у справу, що вже почалася, шляхом подачі позову до однієї чи обох сторін. Вони можуть вступати в справу до постановлення судового рішення (ст. 107 ЦПК). Їх процесуальне становище визначається такими характеристиками:

участь третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги, є вторгненням у чужий процес;

третя особа, вступаючи в процес, пред’являє самостійний позов, який повинен відповідати всім вимогам, передбаченим ст. 137 ЦПК;

вступ третьої особи можливий у період провадження по справі, але до постановлення судового рішення;

треті особи із самостійними вимогами мають всі права сторони.

Ухвала суду про допуск чи відмову допустити третю особу до участі в справі не підлягає оскарженню.

Треті особи без самостійних вимог. Розрізняють два види третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору: а) які вступають у справу на боці позивача; б) які вступають у справу на боці відповідача.

Вони відрізняються від третіх осіб із самостійними вимогами характером зацікавленості — не в предметі спору, а в певному його результаті. Ці особи прагнуть захистити себе на майбутнє від виконання перед однією зі сторін певних обов’язків або забезпечити можливість пред’явити до однієї з них вимогу в порядку регресу.

Треті особи, які не мають самостійних вимог, вступають у процес або з власної ініціативи, або за клопотанням сторін, або з ініціативи суду на будь-якій стадії до постановлення рішення. Ці особи обмежені в процесуальних правах.

Має свою особливість участь третіх осіб у справах, що виникають з трудових правовідносин. Стаття 109 ЦПК регулює питання участі третіх осіб у справах про поновлення на роботі незаконно звільнених чи переведених працівників.

Особливістю процесуальної конструкції даного виду справ є те, що суд обґрунтовує своє рішення по регресному позову, базуючись на рішенні щодо основної вимоги, яке ще не вступило в силу. Це одна з нетипічних процесуальних ситуацій (див. схему).

Якщо суд встановить, що посадова особа порушила трудове законодавство, то залучить її до справи як третю особу без самостійних вимог. Суд у цьому самому процесі повинен зобов’язати винну посадову особу (тобто третю особу без самостійних вимог) відшкодувати відповідачеві шкоду, нанесену йому у зв’язку з тим, що відповідач змушений був оплатити позивачеві час вимушеного прогулу або виконання нижчеоплачуваної роботи.

Треті особи відрізняються від співучасників Треті особи Співучасники • вступають у справу, що вже почалася;

можуть пред’явити позов до обох сторін;

їх інтереси не збігаються з інтересами позивача • є ініціаторами процесу;

пред’являють позов лише до однієї особи;

мають спільні інтереси Участь третіх осіб у процесі сприяє всебічному, повному й об’єктивному встановленню судом дійсних обставин справи, прав і обов’язків сторін, а отже — і постановленню законного й обґрунтованого рішення.