<<
>>

Тема 5. Треті особи в цивільному процесі

У кожній цивільній справі беруть участь дві сторони. Але процес вирішення цивільного спору між позивачем і відповідачем може бути ускладнений вступом третіх осіб. Головною ознакою, що відрізняє третіх осіб від осіб, які сприяють розгляду справи, є наявність у них юридичної зацікавленості, тому що на їх правове становище можуть вплинути наслідки розгляду судом спірної справи між сторонами.

Розрізняють два види третіх осіб: із самостійними вимогами (ст.

107 ЦПК) та без самостійних вимог (ст. 108 ЦПК).

Треті особи із самостійними вимогами — особисто зацікавлені учасники процесу, які вступають у справу, що вже почалася, шляхом подачі позову до однієї чи обох сторін. Вони можуть вступати в справу до постановлення судового рішення (ст. 107 ЦПК). Їх процесуальне становище визначається такими характеристиками:

участь третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги, є вторгненням у чужий процес;

третя особа, вступаючи в процес, пред’являє самостійний позов, який повинен відповідати всім вимогам, передбаченим ст. 137 ЦПК;

вступ третьої особи можливий у період провадження по справі, але до постановлення судового рішення;

треті особи із самостійними вимогами мають всі права сторони.

Ухвала суду про допуск чи відмову допустити третю особу до участі в справі не підлягає оскарженню.

Треті особи без самостійних вимог. Розрізняють два види третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору: а) які вступають у справу на боці позивача; б) які вступають у справу на боці відповідача.

Вони відрізняються від третіх осіб із самостійними вимогами характером зацікавленості — не в предметі спору, а в певному його результаті. Ці особи прагнуть захистити себе на майбутнє від виконання перед однією зі сторін певних обов’язків або забезпечити можливість пред’явити до однієї з них вимогу в порядку регресу.

Треті особи, які не мають самостійних вимог, вступають у процес або з власної ініціативи, або за клопотанням сторін, або з ініціативи суду на будь-якій стадії до постановлення рішення. Ці особи обмежені в процесуальних правах.

Вони не можуть розпоряджатись матеріальним правом, визнавати позовні вимоги, заявляти зустрічний позов тощо.

Має свою особливість участь третіх осіб у справах, що виникають з трудових правовідносин. Стаття 109 ЦПК регулює питання участі третіх осіб у справах про поновлення на роботі незаконно звільнених чи переведених працівників.

Особливістю процесуальної конструкції даного виду справ є те, що суд обґрунтовує своє рішення по регресному позову, базуючись на рішенні щодо основної вимоги, яке ще не вступило в силу. Це одна з нетипічних процесуальних ситуацій (див. схему).

Якщо суд встановить, що посадова особа порушила трудове законодавство, то залучить її до справи як третю особу без самостійних вимог. Суд у цьому самому процесі повинен зобов’язати винну посадову особу (тобто третю особу без самостійних вимог) відшкодувати відповідачеві шкоду, нанесену йому у зв’язку з тим, що відповідач змушений був оплатити позивачеві час вимушеного прогулу або виконання нижчеоплачуваної роботи.

Треті особи відрізняються від співучасників Треті особи Співучасники • вступають у справу, що вже почалася;

можуть пред’явити позов до обох сторін;

їх інтереси не збігаються з інтересами позивача • є ініціаторами процесу;

пред’являють позов лише до однієї особи;

мають спільні інтереси Участь третіх осіб у процесі сприяє всебічному, повному й об’єктивному встановленню судом дійсних обставин справи, прав і обов’язків сторін, а отже — і постановленню законного й обґрунтованого рішення.

<< | >>
Источник: ОНЮА. Методичні вказівки до дисципліни Цивільне процесуальне право України процесу2011. 2011

Еще по теме Тема 5. Треті особи в цивільному процесі:

  1. Тема 2. Принципи цивільного процесуального права
  2. Тема 5. Треті особи в цивільному процесі
  3. Тема 7. Участь у цивільному процесі органів державного управління, місцевого самоврядування та осіб, які захищають права інших осіб
  4. Тема 8. Представництво в цивільному процесі
  5. Тема 14. Доказування і докази в цивільному процесі
  6. Тема 20. Окреме провадження
  7. ТЕМА 11. ПРАВОТВОРЧІСТЬ. ЗОВНІШНІ ФОРМИ (ДЖЕРЕЛА) ПРАВА
  8. ТЕМА 14. РЕАЛІЗАЦІЯ ТА ЗАСТОСУВАННЯ ПРАВА
  9. ПОНЯТТЯ, ПРЕДМЕТ, МІСЦЕ ТА СИСТЕМА ІНВЕСТИЦІЙНОГО ПРАВА
  10. 5.2. Козацьке судочинство та його традиції
  11. Реформування законодавства. Розвиток галузей права
  12. 3.1 Цивільний позов як спосіб відшкодування потерпілому шкоди, завданої кримінальним правопорушенням
  13. ВСТУП
  14. Місце і роль перегляду судових рішень, ухвалених судами першої інстанції, у механізмі цивільного судочинства
  15. 1.1. Історія становлення й розвитку інституту переходу прав кредитора до третіх осіб і сучасний рівень дослідження проблеми
  16. 1.2. Проблематика сучасного інституту переходу прав кредитора до третіх осіб
  17. Сутність і місце перегляду судових рішень адміністративних судів України як конституційної гарантії судового захисту
  18. 2. Вирішення проблем організації діяльності органів судової влади в аспекті перегляду рішень адміністративних судів
  19. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ