Тема 6. Участь прокурора у цивільному процесі

У розділі 15 Конституції України передбачається, що прокуратура продовжує виконувати відповідно до чинного законодавства функцію нагляду за додержанням і застосуванням законів — до введення в дію законів, що регулюють діяльність державних органів щодо контролю за додержанням законів.

Разом із тим прокурорський нагляд здійснюється за додержанням і правильним застосуванням законів іншими суб’єктами цивільних процесуальних правовідносин. Прокурор займає особливе процесуальне становище у справі. Він виступає як посадова особа, а не як позивач, представник.

Прокурор може брати участь у цивільному процесі в двох формах:

ініціювання процесу;

участь у справі, що вже почалася.

Відповідно до ст. 13 ЦПК прокурор може брати участь у розгляді цивільної справи, порушеної за його заявою. Із заявою прокурор може звернутися до суду:

по-перше, для захисту інтересів держави (в такому випадку законодавство не містить обмежень для нього — незалежно ні від категорії справи, ні від будь-яких інших обставин);

по-друге, прокурор може подати позов на захист прав та законних інтересів громадян, але тільки тоді, коли вони за станом здоров’я чи з інших поважних причин (вік, недієздатність) не можуть захищати свої права.

Відповідно до ст. 122 (ч. 2) ЦПК України відмова прокурора від поданої ним заяви або зміна заявлених вимог не позбавляє особу, на захист прав та законних інтересів якої була подана заява, права вимагати від суду розгляду справи по суті. Судові витрати в цьому випадку оплачуються на загальних підставах.

Участь прокурора може бути:

факультативною (порушення в суді справи на захист інтересів інших осіб);

обов’язковою:

— на вимогу закону;

— на вимогу суду.

Прокурор користується правами та обов’язками, передбаченими ст. 99, але має лише процесуальний інтерес до справи і тому не має матеріальних прав, тобто не може укладати мирову угоду, на нього не поширюється судове рішення.