<<
>>

§ 3. Особливості судового розгляду справ про застосування примусових заходів медичного характеру

Порядок судового розгляду таких справ регулюється г. 419 КПК.

Справи, що надійшли до суду від прокурора в порядку, ередбаченому ст. 418 КПК, суддя або голова суду, якщо

1 Закон України «Про психіатричну допомогу і гарантії прав грома-н при ії наданні» // Відомості СНД.

— 1992. — № 33. — С 74.

530

з постановою слідчого, вносить безпосеред] в судове засідання.

При внесенні справи в судове засідання суддя зобов заний вирішувати такі питання, пов'язані з підготовкі справи до розгляду:

— про день і місце слухання справи в судовому за< данні;

— про виклик в судове засідання прокурора і захисник

— про список осіб, які підлягають виклику в судої засідання;

— про витребування додаткових доказів;

— про можливість участі в судовому засіданні особи щодо якої розглядається справа;

— про необхідність виклику в судове засідання експерта;

— всі інші питання, що стосуються підготовчих до судового розгляду дій1.

Якщо внаслідок однобічності й неповноти проведеного слідства не було з'ясовано всі обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи, і ці прогалини не можуть бути усунуті в судовому засіданні, суд зобов'язаний повернути її на додаткове досудове слідство.

Судовий розгляд справ про застосування примусових заходів медичного характеру відбувається у відкритому судовому засіданні з обов'язковою участю прокурора і захисника, за правилами, що встановлені главами 25, 26 та 34 КІШ2.

У ході судового слідства досліджуються докази, що доводять або спростовують вчинення даною особою суспільно небезпечного діяння, а також перевіряються інші обставини, що мають істотне значення для вирішення питання про застосування примусових заходів медичного характеру. В необхідних випадках в судове засідання викликається експерт.

Якщо особа, щодо якої розглядається справа, викликана в судове засідання, суд вислуховує її пояснення, а потім

1 Див.: п.

4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику по застосуванню примусових заходів медичного характеру» від 19 березня 1993 р. № 2 із змінами, внесеними постановою Пленуму від 4 червня 1993 р. № 3 // Постанови Пленуму Верховного Суду України в кримінальних та цивільних справах. — К., 1995. — С. 266.

1 Див.: Кримінальний процес України: Підручник / За ред. Ю. М. Гпп-шевого та В. М. Хотенця. — Харків, 2000. — ^

висновок експерта. Після закінчення судового слідства висловлює думку прокурор, потім захисник (ст. 419 КПК), і тільки після цього суд виходить в нарадчу кімнату для винесен-ня ухвали по справі.

Судові дебати по такій категорії справ не ведуться.

Коли суд знаходиться в нарадчій кімнаті, він вирішує такі питання:

1) чи мало місце суспільно небезпечне діяння, з приводу якого порушена справа;

2) чи вчинено це діяння особою, щодо якої розглядається справа;

3) чи вчинила особа зазначене діяння в стані неосудності або обмеженої осудності;

4) чи захворіла вона після вчинення злочину на психічну хворобу, що виключає застосування покарання;

5) чи слід застосовувати до цієї особи заходи медичного характеру і якщо слід, то які саме (ст. 420 КПК).

Якщо суд встановить, що дана особа вчинила суспільно небезпечне діяння в стані неосудності або обмеженої осудності, чи після вчинення злочину захворіла на психічну хворобу, яка виключає застосування покарання, суд, якщо визнає за потрібне, виносить ухвалу, а суддя постанову про застосування до цієї особи примусових заходів медичного характеру, із зазначенням, яких саме.

Якщо суд визнає непотрібним застосувати такі заходи, справу необхідно закрити, про що виноситься ухвала (постанова). В тих випадках, коли неосудність або обмежену осудність особи на момент вчинення суспільно небезпечного діяння або на час розгляду справи не встановлено, суд виносить ухвалу, а суддя постанову про направлення даної справи для провадження подальшого досудового слідства на загальних підставах.

Якщо вчинення вищезазначеного діяння особою, щодо якої розглядається справа, не буде доведено, суд своєю ухвалою, а суддя — постановою, закриває справу.

Скасування або зміна призначених судом примусових заходів медичного характеру може мати місце лише за ухвалою суду чи постановою судді, який застосував ці заходи, або суду за місцем лікування.

Крім цього випадку, скасування або зміна таких заходів також може мати місце, якщо особа, яка їх вчинила в стані неосудності або обмеженої осудності, видужала або

532

якщо в результаті змін у стані її здоров'я відпала потреба в раніше застосованих заходах медичного характеру.

Розгляд питання про скасування чи зміну примусових заходів медичного характеру проводиться за правилами ст.

419 КПК за поданням головного психіатра органу охорони здоров'я, якому підпорядкований медичний заклад, де тримають ту чи іншу особу. До такого подання додається висновок комісії лікарів психіатрів (статті 421—422 КПК).

Якщо особа, щодо якої були застосовані примусові заходи медичного характеру внаслідок її психічного захворювання після вчинення злочину, видужає, то суд на підставі висновку медичної комісії в порядку ст. 419 КПК виносить ухвалу, а суддя — постанову про скасування застосованого заходу медичного характеру та направлення справи для провадження досудового слідства чи судового розгляду, якщо неосудність або обмежену осудність було встановлено під час судового слідства. Час перебування в медичній установі, якщо ця особа засуджена до позбавлення волі або виправних робіт, зараховується в строк відбування покарання.

Ухвала (постанова) про відновлення справи може бути винесена в межах встановленої законом давності притягнення до кримінальної відповідальності.

На всі постанови (ухвали), що винесені судом (суддею) в порядку такого провадження, може бути подано апеляційну чи касаційну скаргу або винесено апеляційне чи касаційне подання прокурора. Апеляційні скарги чи касаційні подання прокурора вносяться в загальному порядку, з додержанням вимог норм, передбачених главами 29— 32 КПК.

<< | >>
Источник: Коваленко Є. Г.. Кримінальний процес України: Навч. посіб. — К.: Юрінком Інтер,2004. — 576 с. 2004

Еще по теме § 3. Особливості судового розгляду справ про застосування примусових заходів медичного характеру:

  1. § 67. Питання, що вирішується судом у стадії виконання вироку. Звернення вироку до виконання.
  2. § 73. Особливості провадження в кримінальних справах про неосудних осіб, які захворіли душевною хворобою після вчинення злочину.
  3. § 2. Строки провадження слідчих і процесуальних дій та порядок їх обчислення
  4. § 3. Поняття і характеристика основних положень досудового слідства
  5. § 2. Суб'єкти, процесуальний порядок і строки розгляду в суді кримінальних справ у апеляційному провадженні
  6. § 3. Скасування, зміна вироку, ухвали (постанови) апеляційним судом
  7. § 3. Особливості судового розгляду справ про застосування примусових заходів медичного характеру
  8. § 3. Особливості провадження досудового і судового слідства у справах про злочини неповнолітніх
  9. 1.5. Судово-психіатричний висновок і його оцінка слідчим і судом
  10. а. Припустимі класифікації
  11. ТЕМА 16. ПРАВОМІРНА ПОВЕДІНКА,ПРАВОПОРУШЕННЯ ТА ЮРИДИЧНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ
  12. Реформування судових і правоохоронних органів
  13. Реформування законодавства. Розвиток галузей права
  14. Правовідносини між персоналом та засудженими при забезпеченні вимог режиму й безпеки в установах виконання покарань
  15. Кримінально-виконавчі напрямки, що обумовлюють удосконалення кримінально-виконавчої служби України