<<
>>

Вибір заходів медичного характеру.

Примусові заходи медичного характеру призначаються, змінюються і скасовуються рішенням суду з урахуванням рекомендацій судово-психіатричних експертних комісій, лікарських комісій психіатричних лікарень, що здійснюють примусове лікування, психіатричних комісій з огляду засуджених.
Ці рекомендації ґрунтуються на функціональному діагнозі, що відбиває всі рівні психічних розладів.

Примусове лікування у психіатричному стаціонарі загального типу рекомендується неповнолітнім із психічною патологією за відсутності у них ознак стійкої соціальний дезадаптації і постійних антисоціальних тенденцій, що виявляються у схильності до дій агресивного характеру, а також у грубих повторних порушеннях лікарняного режиму. Такий вид лікування можна рекомендувати хворим підліткам, якщо вони вчинили суспільно небезпечне діяння у психотичному стані; у разі виявлення в період експертизи ознак загострення хронічного психічного захворювання чи декомпенсації патологічного стану різного походження; якщо тимчасовий хворобливий розлад психічної діяльності виник після здійснення суспільно небезпечного діяння, і хворий має потребу в лікуванні до виходу із зазначеного хворобливого стану; при психічному захворюванні на стадії ремісії, у стані психічного дефекту різного походження, слабоумстві в разі повторних суспільно небезпечних дій; при зміні заходу медичного характеру після примусового лікування у психіатричному стаціонарі посиленого типу у зв'язку з поліпшенням стану, зниженням суспільної небезпеки й упорядкованістю поведінки.

Примусове лікування у психіатричному стаціонарі посиленого типу рекомендується хворим за наявності у них клініко-психопатологічних і соціально-психологічних факторів ризику підвищеної суспільної небезпеки. У неповнолітніх із психічною патологією до факторів ризику належать такі:

психопатоподібний синдром зі стійкими афективними порушеннями у виді дисфорій і патологією потягів агресивно-садистичного характеру;

гебоїдний синдром і негативно-дефіцитарні особистісні зміни з емоційним дефектом і виразною поведінковою активністю, що супроводжується афективною напруженістю, постійними порушеннями лікарняного режиму;

гіпоманіакальні й маніакальні стани з розгальмуванням потягів і поведінки;

поєднання перелічених симптомокомплексів зі схильністю до вживання алкоголю, наркотичних і токсичних засобів і ток- сикоманічною поведінкою, зі стійкими асоціальними особистіс- ними установками, що зумовлювали кримінальну поведінку до захворювання, рецидивність суспільно небезпечних дій, а також зі схильністю до порушень лікарняного режиму.

Примусові заходи медичного характеру у психіатричному стаціонарі з інтенсивним спостереженням за неповнолітніми із психічною патологією рекомендується застосовувати обмежено.

Неповнолітні, що не досягли віку 16 років, на таке примусове лікування можуть направлятися у виняткових випадках.

Такий захід медичного характеру рекомендується для неповнолітніх хворих, які вчинили тяжке суспільно небезпечне діяння і є значний ризик його повторення з огляду на клінічні прояви захворювання чи наявність патологічно зумовлених особистісних особливостей, що ви-являються у стійких антисоціальних тенденціях, грубих порушеннях режиму з повторними втечами, нападами на персонал.

<< | >>
Источник: С. В. Жабокрицький, А. П. Чуприков. Судова психіатрія: Навч. посіб. С. В. Жабокрицький, А. П. Чуприков . — К.: МАУП,2004. — 176 с.. 2004

Еще по теме Вибір заходів медичного характеру.:

  1. Стаття 95. Продовження, зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру
  2. Стаття 94. Види примусових заходів медичного характеру
  3. Стаття 92. Поняття та мета примусових заходів медичного характеру
  4. ТЕМА 19 Застосування примусових заходів медичного характеру
  5. § 1. Поняття примусових заходів медичного характеру та їх види
  6. § 3. Особливості судового розгляду справ про застосування примусових заходів медичного характеру
  7. III. Винесення постанови про направлення справи до суду для вирішення питання про застосування примусових заходів медичного характеру
  8. § 1. Примусові заходи медичного характеру
  9. 33. Примусові заходи медичного характеру : поняття та види
  10. 2.2. Примусові заходи медичного характеру
  11. Стаття 93. Особи, до яких застосовуються примусові заходи медичного характеру
  12. 37. Права подружжя на вільний вибір занять, професій та вільний вибір місця проживання.
  13. Стаття 96-6. Види заходів кримінально-правового характеру, що застосовуються до юридичних осіб
  14. Стаття 96-10. Загальні правила застосування до юридичних осіб заходів кримінально-правового характеру
  15. Стаття 96-3. Підстави для застосування до юридичних осіб заходів кримінально-правового характеру
  16. Стаття 96-11. Застосування до юридичних осіб заходів кримінально-правового характеру за сукупністю злочинів
  17. Стаття 96-5. Підстави для звільнення юридичної особи від застосування заходів кримінально-правового характеру
  18. Стаття 97. Звільнення від кримінальної відповідальності із застосуванням примусових заходів виховного характеру
  19. Стаття 105. Звільнення від покарання із застосуванням примусових заходів виховного характеру
  20. 20. понятие о характере структура характера природные и социальные предпосылки характера.