§ 7. Поняття, значення, класифікація принципів кримінального процесу.
Критерії визначення певного положення принципів кримінального процесу:
1) найзагальніші, вихідні положення, ідеї, які мають фундаментальне значення для кримінального процесу, визначають його спрямованість, побудову в цілому, форму і зміст його стадій та інститутів;
2) принципи виражають панівні в даній державі політичні і правові ідеї, які стосуються завдань і способу здійснення судочинства в кримінальних справах;
3) повинні бути закріплені в нормах права;
4) мають повністю діяти у всіх або кількох стадіях кримінального процесу і обов‘язково в стадії судового розгляду;
5) порушення будь-якого з принципів означає незаконність рішення в справі і обов‘язково тягне його скасування.
Принципи (засади) кримінального процесу – це закріплені в законі панівні в державі політичні і правові ідеї щодо завдань і способу здійснення судочинства в кримінальних справах, які визначають спрямованість і побудову кримінального процесу в цілому, форму і зміст його стадій та інститутів, порушення яких обов‘язково тягне за собою скасування вироку та інших рішень у справі.
Класифікація:
1) організаційні принципи (централізація і єдиноначальність органів прокуратури, виборність суддів);
2) організаційно-функціональні (напр., одноособовість і колегіальність, гласність);
3) кримінально-процесуальні, функціональні (презумпція невинуватості, права на захист);
4) загально правові засади (напр., законність);
5) конституційні гарантії (недоторканість особи, невтручання в особисте життя тощо).
Конституційні принципи:
1) законність;
2) державна мова судочинства;
3) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом;
4) повага до гідності особи, невтручання в її особисте і сімейне життя;
5) право людини на свободу та особисту недоторканість;
6) недоторканість житла:
7) таємниця листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції;
8) з‘ясування істини;
9) забезпечення підозрюваному, обвинуваченому права на захист;
10) презумпція невинуватості;
11) свобода від самовикриття, викриття членів сім‘ї чи близьких родичів;
12) здійснення правосуддя виключно судами;
13) участь народу у здійсненні правосуддя;
14) незалежність і недоторканість суддів, їх підкорення лише закону;
15) змагальність судового розгляду;
16) гласність судового процесу;
17) забезпечення апеляційного та касаційного оскарження судових рішень;
18) обов‘язковість рішень суду;
інші принципи: 19) публічність;
20) забезпечення всім особам, які беруть участь у справі, права на захист їхніх законних інтересів;
21) вільна оцінка доказів;
22) безпосередність дослідження доказів;
23) усність процесу.
В юридичні літературі також називають науковість, стадійність, достатність підстав для процесуальних рішень, обов‘язок органів судочинства поважати і додержувати права, законні інтереси і гідність громадян, справедливість.
Всі принципи пов‘язані між собою, постійно взаємодіють, і утворюють систему принципів кримінального процесу. Тільки реалізація всіх принципів у їх сукупності, в системі, у взаємозв‘язку і взаємодії може привести до виконання завдань кримінального судочинства. Одні принципи сприяють здійсненню інших, жодний принцип не перекреслює інший. Винятки ри цьому не перекреслюють принцип. Напр.: винятки з принципу недоторканості особи й житла, таємниці листування, гласності і усності – арешт обвинуваченого, обшук у квартирі, накладення арешту на кореспонденцію і її виїмка, слухання справи в закритому судовому засіданні, оголошення показань свідків під час судового розгляду, якщо їх явка не можлива. Ці винятки закон забезпечує певними процесуальними гарантіями від довільного їх використання слідчими й судами.