Завдання для перевірки знань

Виберіть правильну відповідь

1. Спадковістю людини є:

а) культурно-історична спадщина попередніх поколінь;

б) отримані від батьків гроші і майно;

в) генетично зумовлені вроджені задатки та біологічні особ­ливості.

2. Поняття “індивід ” використовується для позначення:

а) окремого представника людського роду, який конкретно втілює інтегральну єдність біологічних, соціальних і духовних ха­рактеристик людини;

б) неповторності кожної окремої людини в її тілесних, соціа­льних і духовних якостях, здібностях, талантах, самостійній діяль­ності, житті у цілому;

в) системи відносно стійких соціально-психічних якостей людини, що породжені соціальним середовищем і здатні розвива­тися у процесі активної трудової діяльності та спілкування з ін­шими людьми.

3. Хто з вчених зазначав у праці “Психологія становлення особистості ”, що розвиток психіки складається із закономірних необоротних змін у часі, структурі та змісті психічних процесів: у філогенезі - у ході біологічної еволюції виду, в онтогенезі - у про­цесі індивідуального розвитку:

а) О. М. Леонтьев;

б) Д. І. Фельдштейн;

в) Л. С. Виготський.

4. Оберіть представника соціологізаторського підходу щодо визначення головного фактору у формуванні особистості:

а) А. Р. Дженсен;

б) Б. Ф. Скіннер;

в) К. Бюлер.

5. Поняття “соціалізація ” було перше введено в систему на­укової термінології:

а) американським соціологом Ф. Гідінгсоном;

б) представником біхевіоризму В. Уолтерсом;

в) радянським психологом Л. С. Виготським.

6. До якої сфери психіки особистості належать відчуття, сприймання, увага та уявлення:

а) емоційної;

б) вольової.

в) когнітивної.

7. Формами абстрактно-теоретично мислення є:

а) поняття, судження та умовиводи;

б) усна і писемна мова;

в) теоретично оброблені відчуття, сприймання та уявлення.

8. Якою є найбільш поширена назва фрейдистської психоди- намічної теорії:

а) класичний психоаналіз;

б) глибинна аналітична психологія;

в) гуманістична психологія.

9. Лібідо - це:

а) перерозподіл (трансформація) внутрішньої енергії інстинк­тів у різноманітні види діяльності, які прийнятні для суспільства;

б) деструктивна енергія;

в) енергія сексуальних інстинктів і життєвих інстинктів у ці­лому.

10. Id (“Воно ”) у структурі психіки є:

а) соціально-культурною складовою особистості і совістю;

б) несвідомими біологічними інстинктами;

в) свідомою частиною, яка підпорядковується принципу реа­льності.

11. Скільки основних видів особистісних установок і пов 'яза- них з ними типів поведінки виділив А. Адлер:

а) дві;

б) три;

в) чотири.

12. Архетип “Персона ” (або “Маска ”) в концепції К. Г. Юнга є:

а) публічною складовою особи людини, тобто тією частиною особистості, яку людина демонструє соціальному середовищу;

б) виразом примітивно-тваринної сторони особистості;

в) тією частиною психіки, яка відображає уявлення про про­тилежну стать та формує сексуальні зв’язки.

13. На переконання Е. Фромма рушійними силами розвитку особистості є:

а) прагнення самоактуалізації;

б) прагнення дорослої людини подолати залишки інфантилізму;

в) дві вроджені несвідомі потреби (в укоріненні і в індивіду­алізації).

14. Основою особистості К. Роджерс вважав так зване “феноменальне поле ”, тобто:

а) індивідуальний унікальний досвід, який формується у лю­дини у процесі її життя;

б) миттєве “осяяння”, яке допомагає людині перебудувати власну оцінку і одночасно знижує рівень її тривожності;

в) тотальність співіснуючих фактів свідомості і навколиш­ньої дійсності, які мисляться як взаємозалежні.

15. У психології ґештальти - це:

а) механізми формування невротичної особистості;

б) почуття, погляди, переконання, оцінки, норми, зразки по­ведінки, які, вступаючи в суперечність з власним досвідом інди­віда, не асимілюються його особистістю;

в) цілісні образи предметів, які є первинними стосовно їхніх окремих структурних компонентів.

16. Найважливіші властивості середовища в теорії поля К.

а) твердість-слабкість;

б) плинність-ригідність;

в) близькість-віддаленість.

17. У теорії трансактного аналізу Е. Берна виділені три рівні (компоненти) особистості:

а) “дитина”, “батько”, “дорослий”;

б) “Воно”, “Я”, “Над-Я”;

в) “персона”, “тінь”, “самість”.

18. Б. Ф. Скіннер як механізми поліпшення індивідуальної поведінки і суспільства у цілому вважає:

а) практику медитацій та участь у ритуалах;

б) оперантне та програмоване навчання;

в) практичне впровадження принципу толерантності і забо­рони на насилля.

Дайте відповідь на запитання

1. Що ви можете розповісти про людину як біосоціальну іс­тоту.

2. Чим поняття “особистість” відрізняється від поняття “ін­дивід”?

3. На чому наполягають прихильники соціобіологізаторсь- кого підходу щодо розуміння факторів, які впливають на форму­вання особистості?

4. У чому полягає функціональна специфіка основних блоків мозку, виділених у теорії О. Р. Лурії?

5. Що Л. С. Виготський писав про умови, джерела, форми, специфіку і рушійні сили психічного розвитку дитини?

6. Розкрийте фрейдистське розуміння структури психіки як динамічної взаємодії “Воно”, “Я” і “Над-Я”.

7. Яке місце в юнгіанській теоретичній системі приділяється архетипам “Персони” (або “Маски”), “Тіні”, подвійному архетипу “Анімі-Анімусу” (“Анімі” у чоловіків і “Анімусу” у жінок) та “Са- мості”?

8. Що ви можете розповісти про два види свободи в концеп­ції Е. Фромма: “свободи від” і “свободи для”?

9. Що означає концепт “конгруентність” у гуманістичній психології К. Роджерса?

10. Що ви знаєте про механізми порушення процесу саморе­гуляції особистості (інтроекцію, проєкцію, ретрофлексію, дефлексію і конфлуенцію) та способи їх подолання в гештальтпсихології?

11. Яким чином можливо регулювати людську поведінку згідно з теорією біхевіоризму?

Підготуйте доповідь на одну з тем

1. Провідні сучасні підходи до розуміння соціалізації.

2. Основні теоретичні підходи до становлення і розвитку особистості.

3. Внесок Л. С. Виготського у теорію дитячого розвитку.

4. Доробок О. М. Леонтьєва в теорію становлення і розвитку особистості.

5. Складові психологічної структури особистості.

6. Психологія вікових криз Е. Еріксона.

7. Два способи реалізації людиною своєї внутрішньої при­роди, згідно з Е. Фроммом: спосіб “бути” і спосіб “мати”.

8. Концепція особистісного зростання в гештальтпсихології Ф. Перлза.

9. Пошук сенсу людського життя в логотерапії В. Франкла.

10. Реципрокний детермінізм А. Бандури як сучасна форма біхевіоризму.

Список рекомендованих джерел

Основні

1. Асмолов А. Г. Психология личности: принципы общепси­хологического анализа. М.: Смысл, 2001. 416 с.

2. Божович Л. И. Психологические закономерности форми­рования личности в онтогенезе. Вопросы психологии. 1976. № 6. URL: http://pedlib.ru/Books/2/0275/2_0275-1.shtml.

3. Браун Дж. Психология Фрейда и постфрейдисты / пер. с англ. М.: Рефл-бук, 1997. 304 с. (Актуальная психология).

4. Выготский Л. С. История развития высших психических функций. URL: https://www.klex.ru/id8.

5. Костюк Г. С. Избранные психологические труды. URL: https://www.klex.ru/hpp.

6. Леонтьев А. Н. Избранные психологические произведе­ния: в 2 томах. Том 1. М.: Педагогика, 1983 г. 392 с. (Труды дей­ствительных членов и членов-корреспондентов АПН СССР).

7. Лурия А. Р. Основы нейропсихологии: учебное пособие. URL: https://www.klex.ru/63p.

8. Прищак М. Д., Мацко М. А. Психологія: навчальний посі­бник. Частина 1. URL: https://web.posibnyky.vntu.edu.ua/icgn/- 3prishak_psihologiya_ch1/index.html.

9. Рубинштейн С. Л. Основы общей психологии. СПб.: Пи­тер, 2015. 705, [7] с. (Мастера психологии).

10. Соціальна педагогіка: навчально-методичний посібник / за заг. ред. Л. К. Грицюк, З. Г. Зайцева. К. : Центр навчальної літе­ратури, 2000. 264 с.

11. Фельдштейн Д. И. Психология становления личности. М.: Международная педагогическая академия, 1994. 190 с.

Додаткові

1. Адлер А. Практика и теория индивидуальной психологии.

2. Берн Э. Психика в действии; пер. с англ. П. А. Самсонов. Минск: Попурри, 2007. 431 с.

3. Виттельс Ф. Фрейд. Его личность, учение и школа / пер. с нем. Г. Таубмана. М. : КомКнига, 2007. 200 с.

4. Выготский Л. С. Лекции по психологии. URL: https://www.klex.ru/t2.

5. Джонс Р., Пайнс Э., Маслач К. Третья волна: практикум по социальной психологии. СПб.: “Питер”, 2000. С. 260-276.

6. Дойдж Н. Пластичность мозга: потрясающие факты о том, как мысли способны менять структуру и функции нашего мозга. URL: http://loveread.ec/view_global.php?id=44682.

7. Лапланш Ж., Понталис Ж.-Б. Словарь по психоанализу: пер. с фр. и науч. ред. Н. С. Автономовой. 2-е изд., перераб. и доп. СПб.: Центр гуманитарных инициатив, 2010. 751 с.

8. Левин К., Бандура А. Гештальтпсихология и социально­когнитивная теория личности. СПб.: Прайм-Еврознак, 2007. 125 с. (Университетская библиотека).

9. Леонтьев А. Н. Деятельность. Сознание. Личность. URL: https://www.klex.ru/v4.

10. Ломброзо Ч. Гениальность и помешательство; пер. с ит. Г. Тютюшиновой. М.: Астрель, 2012. 352 с., ил. (Наука и жизнь).

11. Маслач К., Пайнс Э. Практикум по социальной психо­логии. URL: https://www.klex.ru/h4b.

12. Перлз Ф. Внутри и вне помойного ведра. Радость. Пе­чаль. Хаос. Мудрость. М.: Институт общегуманитарных исследо­ваний, 2015. 232 с.

13. Роджерс К. Становление личностью. URL: https://www.klex.ru/2h0.

14. Рубинштейн С. Л. Бытие и сознание. Человек и мир. СПб.: Питер, 2012. 288 с.

15. Франкл В. Людина в пошуках справжнього сенсу. Пси­холог у концтаборі; пер. з англ. Олени Замойської. Харків : Книж­ковий клуб “Клуб сімейного дозвілля”, 2016. 160 с.

16. Фрейд З. Основные психологические теории в психоана­лизе. Очерк истории психоанализа. СПб.: Алетейя, 1998. 256 с.

17. Фрейд А. Психология «Я» и защитные механизмы. М.: Педагогика-Пресс, 1993. 144 с.

18. Фромм Е. Мати чи бути / пер. з нім. О. Михайлова та А. Буряк. К.: Український письменник, 2010. 222 с.

19. Хорни К. Невротическая личность нашего времени / пер. с англ. и примечания А. И. Фета. URL: http://www.aifet.ru/books/- transl_v4_Horney.pdf.

20. Эриксон Э. Г. Детство и общество; пер. А. А. Алексеев; науч. ред. А. А. Алексеев. 2-е изд., перераб. и доп. СПб.: Ленато, 1996. 592 с.

21. Юнг К. Г. Душа и миф: шесть архетипов. К.: Государст­венная библиотека Украины для юношества, 1996. 384.

Ключі до тестових завдань