<<
>>

9.4.3 Педагогічне значення організації вільного часу школярів у сучасних умовах

Систематичні дослідження проблем позанавчальної роботи у вітчизняній педагогіці розпочалися у 20-ті рр. XX ст. У педагогічній спадщині П.П. Блонського, Н.К. Крупської, А.С. Макаренка, С.Т.

Шацького ґрунтовно розкривається значення позакласної і по­зашкільної роботи у вирішенні завдань виховання і навчання підрос­таючого покоління, висвітлюються найважливіші аспекти методики проведення позанавчальної роботи: зміст, організація, форми, мето­ди, планування тощо.

Позакласна і позашкільна робота відіграє виключну роль у вирішенні багатьох виховних і навчальних завдань. Педагогічно організовані заняття у вільний час створюють умови для виявлення, задоволення і розвитку інтересів і нахилів кожного учня, для розвит­ку творчих здібностей школярів. На цій основі порівняно легко вирі­шуються проблеми профорієнтації учнівської молоді. Заняття різно­манітних гуртків: предметних, технічних, художніх і спортивних ство­рюють надзвичайно сприятливі умови для індивідуалізації та дифе­ренціації навчально-виховного процесу, для досягнення успіху не лише в розумовому розвитку, але також і в моральному, фізичному, трудо­вому й естетичному вихованні.

Спеціальні дослідження (Г.Е. Костяшкін, П.Н. Макаєв, П.Н. Солохо, К.А. Ширкевич та ін.) свідчать, що позакласні і по­зашкільні заняття дають можливість успішно розвивати інтелекту­альні здібності й особливості учнів (мислення, спостережливість, увагу, пам’ять, уяву), вдосконалювати навички навчальної праці (пись­ма, читання, розв’язування задач, обчислень, алгебраїчних перетво­рень, вимірювань геометричних і фізичних величин тощо). Тим самим позакласні заняття сприяють досягненню успіху в навчанні школярів.

Надзвичайно важлива роль належить позанавчальній роботі в попередженні та подоланні недисциплінованості учнів, правопору­шень неповнолітніх. У зв’язку з цим слід зазначити, що недоліки в організації вільного часу школярів, учнів ПТУ та інших навчальних закладів, формальне ставлення педагогів до проведення позаклас­ної роботи є основними причинами недисциплінованості та неуспіш­ності учнів, а також правопорушень неповнолітніх.

У число актуальних завдань позакласної і позашкільної ро­боти необхідно включити також профілактику соціальних патологій неповнолітніх (алкоголізму, наркоманії, проституції), розповсюджен­ня яких набуває загрозливого характеру.

Позакласна робота дає можливість досягти успіху не лише педагогічним колективам шкіл, але й окремим учителям. Досвід передових учителів переконливо підтверджує думку відомого мето­диста-географа М.М. Баранського про те, що позакласна робота як форма боротьби з неуспішністю “в усіх відношеннях краща від інших форм і, треба прямо сказати, „вигідніша” для вчителя”[201].

9.4.4.

<< | >>
Источник: Педагогіка. Інтегрований курс теорії та історії: Навчально- методичний посібник: У 2 ч. / За ред. А.М. Бойко. — Ч. 2. — К.: ВІПОЛ; Полтава: АСМІ,2004. — 504 с.. 2004

Еще по теме 9.4.3 Педагогічне значення організації вільного часу школярів у сучасних умовах:

  1. Проблема організації вільного часу дітей в історії школи і педагогіки
  2. Тема 9.4 Співробітництво та співтворчість у позакласній і позашкільній роботі з учнями. Організація вільного часу школярів, їхніх занять за інтересами
  3. Роль сім’ї в організації дозвілля школярів
  4. Національна концепція виховання як сучасна педагогічна метасистема і метатехнологія
  5. Додаток 7 Гігієнічні норми часу на організовану рухову активність впродовж дня для дітей та школярів різного віку
  6. Фінансова політика України в сучасних умовах господарювання
  7. §5. Поняття та значення організації розслідування злочинів
  8. 12.24. Ухвала про організацію Реєстрового Вільного Козацтва (28січня1918р.)
  9. 105. Правове регулювання організації виробництва в основних галузях сільського господарства: рослинництва, тваринництва, птаховодства тощо. Права та обов'язки сільськогосподарських організацій по організації і веденню основних видів діяльності.
  10. Теорія і практика фізичного виховання: історико- педагогічний аспект
  11. 1.Порушення сприймання часу
  12. 10. Філософія Нового часу.
  13. Тема 8.3 Педагогічний потенціал національно- культурних традицій українського народу
  14. Порівняльна характеристика наукових підходів до виховання дисципліни: історико-педагогічний аспект
  15. 12) Емпіризм у філософії Нового часу (Ф. Бекон, Т. Гобс, Д. Берклі, Дж. Юм).
  16. Традиційні й інноваційні засоби спільної діяльності школи і родини у вихованні школярів