9.4.3 Педагогічне значення організації вільного часу школярів у сучасних умовах

Систематичні дослідження проблем позанавчальної роботи у вітчизняній педагогіці розпочалися у 20-ті рр. XX ст. У педагогічній спадщині П.П. Блонського, Н.К. Крупської, А.С. Макаренка, С.Т.

Позакласна і позашкільна робота відіграє виключну роль у вирішенні багатьох виховних і навчальних завдань. Педагогічно організовані заняття у вільний час створюють умови для виявлення, задоволення і розвитку інтересів і нахилів кожного учня, для розвит­ку творчих здібностей школярів. На цій основі порівняно легко вирі­шуються проблеми профорієнтації учнівської молоді. Заняття різно­манітних гуртків: предметних, технічних, художніх і спортивних ство­рюють надзвичайно сприятливі умови для індивідуалізації та дифе­ренціації навчально-виховного процесу, для досягнення успіху не лише в розумовому розвитку, але також і в моральному, фізичному, трудо­вому й естетичному вихованні.

Спеціальні дослідження (Г.Е. Костяшкін, П.Н. Макаєв, П.Н. Солохо, К.А. Ширкевич та ін.) свідчать, що позакласні і по­зашкільні заняття дають можливість успішно розвивати інтелекту­альні здібності й особливості учнів (мислення, спостережливість, увагу, пам’ять, уяву), вдосконалювати навички навчальної праці (пись­ма, читання, розв’язування задач, обчислень, алгебраїчних перетво­рень, вимірювань геометричних і фізичних величин тощо). Тим самим позакласні заняття сприяють досягненню успіху в навчанні школярів.

Надзвичайно важлива роль належить позанавчальній роботі в попередженні та подоланні недисциплінованості учнів, правопору­шень неповнолітніх. У зв’язку з цим слід зазначити, що недоліки в організації вільного часу школярів, учнів ПТУ та інших навчальних закладів, формальне ставлення педагогів до проведення позаклас­ної роботи є основними причинами недисциплінованості та неуспіш­ності учнів, а також правопорушень неповнолітніх.

У число актуальних завдань позакласної і позашкільної ро­боти необхідно включити також профілактику соціальних патологій неповнолітніх (алкоголізму, наркоманії, проституції), розповсюджен­ня яких набуває загрозливого характеру.

Позакласна робота дає можливість досягти успіху не лише педагогічним колективам шкіл, але й окремим учителям. Досвід передових учителів переконливо підтверджує думку відомого мето­диста-географа М.М. Баранського про те, що позакласна робота як форма боротьби з неуспішністю “в усіх відношеннях краща від інших форм і, треба прямо сказати, „вигідніша” для вчителя”^[201].

9.4.4.