9.4.3 Педагогічне значення організації вільного часу школярів у сучасних умовах
Систематичні дослідження проблем позанавчальної роботи у вітчизняній педагогіці розпочалися у 20-ті рр. XX ст. У педагогічній спадщині П.П. Блонського, Н.К. Крупської, А.С. Макаренка, С.Т.
Шацького ґрунтовно розкривається значення позакласної і позашкільної роботи у вирішенні завдань виховання і навчання підростаючого покоління, висвітлюються найважливіші аспекти методики проведення позанавчальної роботи: зміст, організація, форми, методи, планування тощо.Позакласна і позашкільна робота відіграє виключну роль у вирішенні багатьох виховних і навчальних завдань. Педагогічно організовані заняття у вільний час створюють умови для виявлення, задоволення і розвитку інтересів і нахилів кожного учня, для розвитку творчих здібностей школярів. На цій основі порівняно легко вирішуються проблеми профорієнтації учнівської молоді. Заняття різноманітних гуртків: предметних, технічних, художніх і спортивних створюють надзвичайно сприятливі умови для індивідуалізації та диференціації навчально-виховного процесу, для досягнення успіху не лише в розумовому розвитку, але також і в моральному, фізичному, трудовому й естетичному вихованні.
Спеціальні дослідження (Г.Е. Костяшкін, П.Н. Макаєв, П.Н. Солохо, К.А. Ширкевич та ін.) свідчать, що позакласні і позашкільні заняття дають можливість успішно розвивати інтелектуальні здібності й особливості учнів (мислення, спостережливість, увагу, пам’ять, уяву), вдосконалювати навички навчальної праці (письма, читання, розв’язування задач, обчислень, алгебраїчних перетворень, вимірювань геометричних і фізичних величин тощо). Тим самим позакласні заняття сприяють досягненню успіху в навчанні школярів.
Надзвичайно важлива роль належить позанавчальній роботі в попередженні та подоланні недисциплінованості учнів, правопорушень неповнолітніх. У зв’язку з цим слід зазначити, що недоліки в організації вільного часу школярів, учнів ПТУ та інших навчальних закладів, формальне ставлення педагогів до проведення позакласної роботи є основними причинами недисциплінованості та неуспішності учнів, а також правопорушень неповнолітніх.
У число актуальних завдань позакласної і позашкільної роботи необхідно включити також профілактику соціальних патологій неповнолітніх (алкоголізму, наркоманії, проституції), розповсюдження яких набуває загрозливого характеру.
Позакласна робота дає можливість досягти успіху не лише педагогічним колективам шкіл, але й окремим учителям. Досвід передових учителів переконливо підтверджує думку відомого методиста-географа М.М. Баранського про те, що позакласна робота як форма боротьби з неуспішністю “в усіх відношеннях краща від інших форм і, треба прямо сказати, „вигідніша” для вчителя”[201].
9.4.4.
Еще по теме 9.4.3 Педагогічне значення організації вільного часу школярів у сучасних умовах:
- Проблема організації вільного часу дітей в історії школи і педагогіки
- Тема 9.4 Співробітництво та співтворчість у позакласній і позашкільній роботі з учнями. Організація вільного часу школярів, їхніх занять за інтересами
- Роль сім’ї в організації дозвілля школярів
- Національна концепція виховання як сучасна педагогічна метасистема і метатехнологія
- Додаток 7 Гігієнічні норми часу на організовану рухову активність впродовж дня для дітей та школярів різного віку
- Фінансова політика України в сучасних умовах господарювання
- §5. Поняття та значення організації розслідування злочинів
- 12.24. Ухвала про організацію Реєстрового Вільного Козацтва (28січня1918р.)
- 105. Правове регулювання організації виробництва в основних галузях сільського господарства: рослинництва, тваринництва, птаховодства тощо. Права та обов'язки сільськогосподарських організацій по організації і веденню основних видів діяльності.
- Теорія і практика фізичного виховання: історико- педагогічний аспект
- 1.Порушення сприймання часу
- 10. Філософія Нового часу.
- Тема 8.3 Педагогічний потенціал національно- культурних традицій українського народу
- Порівняльна характеристика наукових підходів до виховання дисципліни: історико-педагогічний аспект
- 12) Емпіризм у філософії Нового часу (Ф. Бекон, Т. Гобс, Д. Берклі, Дж. Юм).
- Традиційні й інноваційні засоби спільної діяльності школи і родини у вихованні школярів