Стаття 130. Покупці земель сільськогосподарського призначення

1. Покупцями земельних ділянок сільськогосподар­ського призначення для ведення товарного сільсько­господарського виробництва можуть бути:

а) громадяни України, які мають сільськогосподар­ську освіту або досвід роботи у сільському господар­стві чи займаються веденням товарного сільськогос­подарського виробництва;

б) юридичні особи України, установчими докумен­тами яких передбачено ведення сільськогосподарсь­кого виробництва.

2. Переважне право купівлі земельних ділянок сільськогосподарського призначення мають громадя­ни України, які постійно проживають на території відповідної місцевої ради, де здійснюється продаж земельної ділянки, а також відповідні органи місце­вого самоврядування.

Покупцями земельних ділянок сільськогосподарсь­кого призначення для ведення товарного сільськогос­подарського виробництва можуть бути як громадяни України, так і юридичні особи України, які повинні відповідати ряду обов'язкових вимог. Громадянин має право придбати у власність земельну ділянку вказа­ної категорії, якщо він має сільськогосподарську осві­ту або досвід роботи у сільському господарстві чи на момент придбання у власність земельної ділянки вже займається веденням товарного сільськогосподарського виробництва. У коментованій статті не зазначається, в якому конкретно вимірі (стаж, посада, чи інша вико­нувана робота тощо) визначається наявний та достат­ній досвід роботи потенційного покупця у сільському господарстві. Не визначено також, хто повинен дати висновок про наявність такого досвіду, сільськогоспо­дарської освіти та факту зайняття товарним сільсько­господарським виробництвом. У випадку, коли земель­на ділянка купується для створення селянського (фер­мерського) господарства, то відповідно до ст. 4 Закону

352

«Про селянське фермерське господарство» конкурсний відбір бажаючих створити таке господарство, проводить районна, міська конкурсна комісія. її склад формує райдержадміністрація або виконавчий орган місцево­го самоврядування і затверджує голова районної, місь­кої, в адміністративному підпорядкуванні якої є район, ради.

Право придбання земельних ділянок вищевказано­го цільового призначення мають тільки ті юридичні особи, в установчих документах яких (статут, установ­чий договір) передбачено ведення сільськогосподарсь­кого виробництва та на підставі цього ними отримана довідка статистичного органу про включення до єди­ного державного реєстру підприємств, установ, органі­зацій із зазначенням конкретних за кодами видів сіль­ськогосподарського виробництва.

При наявності декількох покупців на земельну ді­лянку сільськогосподарського призначення переваж­не право купівлі мають громадяни України, які постій­но проживають на території місцевої ради, де здійсню­ється продаж земельної ділянки, та відповідні органи місцевого самоврядування.

Дана стаття розповсюджує свою дію як на придбан­ня земельних ділянок сільськогосподарського призна­чення із земель державної і комунальної власності, так і із земель, що знаходяться у власності в юридичних осіб та громадян. При цьому земля може бути придба­на також і в іноземних громадян, осіб без громадянст­ва та іноземних юридичних осіб, яким земельна ділян­ка сільськогосподарського призначення перейшла у власність шляхом успадкування та повинна бути від­чужена протягом року.

353