Стаття 83. Право власності на землю територіальних громад

1. Землі, які належать на праві власності терито­ріальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю.

214

2. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки аа їх межами, на яких розташовані об'єкти комуналь­ної власності.

3. До земель комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать:

а) землі загального користування населених пунк­тів (майдани, вулиці, проїзди, шляхи, набережні, пляжі, парки, сквери, бульвари, кладовища, місця знешкодження та утилізації відходів тощо);

б) землі під залізницями, автомобільними дорога­ми, об'єктами повітряного і трубопровідного транс­порту;

в) землі під об'єктами природно-заповідного фон­ду, історико-культурного та оздоровчого призначен­ня, що мають особливу екологічну, оздоровчу, нау­кову, естетичну та історико-культурну цінність, якщо інше не передбачено законом;

г) землі лісового фонду, крім випадків, визначе­них цим Кодексом;

ґ) землі водного фонду, крім випадків, визначених цим Кодексом;

д) земельні ділянки, які використовуються для забезпечення діяльності органів місцевого самовря­дування.

4. Територіальні громади набувають землю у ко­мунальну власність у разі:

а) передачі їм земель державної власності;

б) примусового відчуження земельних ділянок у власників з мотивів суспільної необхідності та для суспільних потреб;

в) прийняття спадщини;

г) придбання за договором купівлі-продажу, дару­вання, міни, іншими цивільно-правовими угодами;

ґ) виникнення інших підстав, передбачених зако­ном.

5. Територіальні громади сіл, селищ, міст можуть об'єднувати на договірних засадах належні їм земель­ні ділянки комунальної власності. Управління зазна-

215

ченими земельними ділянками здійснюють районні або обласні ради.

Коментована стаття вперше чітко визначає об'єкти права комунальної власності на землю.

Стаття 83 визначає окремі категорії земель, які зна­ходяться тільки в комунальній власності і не можуть надаватися іншим власникам. За своїм правовим ста­новищем, зазначені землі виконують переважно суспіль­ні функції на користь всьому населенню, використову­ються для забезпечення належних умов життя мешка­нців, діяльності органів місцевого самоврядування або належать до земель, які мають особливу функцію, на­приклад, екологічну, оздоровчу, історико-культурну тощо.

В статті передбачені основні підстави виникнення права комунальної власності. Це в першу чергу безко­штовна передача земель, які знаходилися у державній власності, до власності територіальних громад. У ко­мунальну власність можуть переходити землі і за за­повітом від громадян, власників земельних ділянок, або в порядку успадкування у разі відсутності спадкоєм­ців за заповітом або законом.

В загальноцивільному порядку територіальні грома­ди можуть набувати право власності на земельні ділян­ки за договором купівлі-продажу, дарування, міни, ін­шими цивільно-правовими угодами. Договір відчужен­ня земельної ділянки підлягає нотаріальному посвід­ченню. Укладення таких угод здійснюється відповід­но до Цивільного кодексу України з урахуванням ви­мог цього Кодексу. Угоди про перехід права власності на земельні ділянки вважаються укладеними з дня їх нотаріального посвідчення.

216

Особливою умовою виникнення права комунальної власності е примусове відчуження земельних ділянок у приватних власників у разі виникнення суспільних потреб або суспільної необхідності. Це два різних по­няття і дві підстави набуття права комунальної влас­ності.

Принциповою новизною статті є положення п. 5 про можливість об'єднання територіальними громадами на договірних засадах належних їм земельних ділянок. Таким чином, об'єднані земельні ділянки будуть нале­жати територіальним громадам на праві спільної част­кової власності. При цьому треба відмітити, що управ­ління цими землями будуть здійснювати не самі тери­торіальні громади, як співвласники, а окремий орган — відповідна районна або обласна рада. Останні і визна чаються, згідно вимог чинного Земельного кодексу, су б'єктами права спільної власності.