5 1. Управління як соціальне явище
Різноманітність об' єктів управління дає можливість виділити основні його види: соціальне, технічне та біологічне.
Соці аяьнеулравпі ння — діяльність людей, їх громадських і держав- них об' єднань, управління людини людиною, в щлому суспільством.
Технічне управління пов' язане зі створенням людьми, їх об'єднаннями машин і механізмів, а також «управління ними» з метою полегшення умав праці.
Б ологі чне управлі ння спрямоване на використання об' єктивних законів природи, що відкриваються біолопчними науками для створення нових сортів рослин і порід тварин.
Слід підкреслити, що технічне і біологічне управління здійснюється в рамках соціального, оскільки всі види управління пов'язані з об' єднанням зусиль людей для досягнення відповідних цілей, але мають різну спрямовані сть (об'єкт).
У теорії управління, в тому числі соціального, часто говориться про кібернстичне управління, яке набуло значного поширення.
3агал ьн а ч асти ы а,,,=.;.;, ':: -..-.' ..".,:.; .- ...',;.",:;,,',у'-„.':- рвздіе і. Державне унрвюлі иия і айні иі страюивне нрвее
Однак кібернетичыс управління пов'язаие з усіма наведениьіи видами управління, вивчає їх з формальної точки зору. Досягнення кібернетики викорисіовуються в науці і практиці управління. Це, так би мовити, процес управління.
Для правильыого розуміння управління як соціального явища слід виходити із змісту управлінської діяльності як функції організованих систем, створених для забезпечення взаємодії екладаючих їх еяементів, що підтримують необхідний режим роботи з метою досягнення поставлених цілей та завдань внутрішнього і міжсистемного харакгеру.
Управління має своїми основними елемеытами суб'єкт та об'єкт (який шє на засадах самоорганізацїі), що взммодікпъ на різних шаблях ієрархії поихом управляю юго (керуючого) кцшшу суб'єкга на об'єкт
Социльному управлінню притаманні всі названі елементи. Проте спід ураховувати особливості соціальної сфери, де управліыські зв'язкы реаяізуються через відносиыи людей, що проявляються в організації суспільного житгя. В самому загалъыому плані соціальне управління, уиравління суспільством в цілому можиа розуміти як меганізм оргаиізаці ї гра',иадських зв'~ізкі в. ніа здій снюються всіма дерзісавиимн оргаиамн, незалежна ві д конкретного нризиачення, органами місцевого самоврядування, а таколс об 'єднаниями громадян. Виходячи із цього соціальне управління:
по-перше, проявляєгъся через спільну діялъність людей, організує їх для такої діяльності у відповідні колективи та організашйно оформлює;
по-друге, своїм головним призначенням має упорядкування та врегуаованыя спільної діяльності шляхом забезпечецня погоджених індивідуальних дій учасників такої діяльності через вплив на їх повешику (волю);
по-третє, виступає в ролі регулятора управлінських взаємовідносин, що виникають між суб' єктом та об' єктом у процесі практичної реалізаціі функцій соціального управління;
по-четверте, є владним, оскілъки базується на підпорядкуванні волі учасників управлінських відыосин — ' суб'єкт формує та реалізує волю, а об'єкт їй підкоряєгься;
по-п' яте, має особливий механізм реалізації через організаційна оформлені групи людей, якими виступаютъ органи виконавчої влади (держащюго управління), органи місцевого самоврядуваныята об'єднання громадян або уповноважені особи цих організацій. 6
Соціальне управління має специфічне призначення, особливі форми здійснення та органтзації суспільних зв'язк1в. У широкому розум1нні, як вже відзначалося, управлінські завдання та функції реалізують всі державн1 органи, незалежно від їх призначення, органи місцевого самоврядування, об' єднання громадян.
У зв' язку з цим приннято поділяти соціальне управління на громадське, що здійснюється органами місцевого самоврядування, об' єднаннями громадяи, іншими недержавними організаціями, та державне, ніл яким розуміється специфічний вид державної діяльності — виконавча ' діяльність, функціонування якої пов' язане з формуванням особливої правової галузі — адміністративного права.Спід також зауважити, що управлінсъкі зв' язки прослщжуються і в діяльності законодавчого органу — Верховної Ради України, судовій та прокурорській системах, апе вони є внутрішніми, організацйно-правовими, пов' язаними з управлінням своєю системою.
У системі громадського управління особливе місце посідає місцеве самоврядування, яке є правом територіальної громадижителів села (кілъиох сіл), селища та міста.самостійно вирішуаати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами як безпосередньо, так і череа органи місцевого самоврядування (сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи).
Об' єднання громадян та інші недержавні організації здйсшоють управаіина на основі своїх статутів в межах Конституції та законів України.