2. Земельнi правовiдносини у приватному пiдсобному господарствi
1. Земельна правосубєктнiсть приватних пiдсобних господцет громадян має грунтовну правову базу, чiтко окреслемЛiСКТИВиий склад iз вiдповiдним розмежуванням лен|м одержимим земельних дiлянок i правовим
iИИЇтЯм цiєї привосубсктностi, i знаходить свiй вияв
Через реалiзацiю цими субєктами земельних та iнших, повязаних iз земельними, прав та обовязкiв.
Безпосереднiм носiєм земельних прав у ППГГ є фiзичнi
особи, яким надано земельнi дiлянки для ведення господарства, а не ППГГ.
Згiдно з Конституцiєю i Земельним кодексом України носiєм земельних i повязаних з ними прав таобовязкiв у ППГГ є громадяни України. Ними можуть бути
також iноземцi та особи без громадянства i, вiдповiдно, бiпатриди. Залежно вiд громадянства особи законодавство України
розмежовує легальнi форми виникнення земельної правосубєктностi у цих фiзичних осiб i форми закрiплення їхнiх
прав на земельнi дiлянки.
Так, вiдповiдно до ст. 6 Земельного кодексу тiльки громадяни України мають право на одержання у власнiсть земельних дiлянок, зокрема для ведення свого приватного пiдсобного господарства, для будiвництва та обслуговування житлового будинку i господарських будiвель (присадибна дiлянка) тощо.. Громадяни України мають право отримувати земельнi
дiлянки для ведення пiдсобного господарства з правом власностi, користування (безстрокового, строкового, в тому числi
й на умовах оренди). Виходячи зi змiсту ст. 6 Земельного кодексу, iноземнi громадяни i, вiдповiдно, особи без громадянства та бiпатриди мають право отримати земельнi дiлянки для
174 Роздiл IX
ведення ППГГ тiльки на умовах права користування (постiйного чи строкового, в тому числi й на умовах оренди).
2. Земельна правосубєктнiсть ППГГ залежно вiд громадянства, а вже потiм вiд бажання фiзичних осiб, виникає: для
громадян України за наявностi у них Державного акта на право приватної власностi тi ;>смслi>ну дiлянку; для громадян
України, що мають оформленi дiлянки у користування - за
наявностi Дсржiїїiiiого пктiї цiї нриiiо постiйного користування нею чи договору оренди Форми цих Державних актiв затвердженi постановою Верховної Ради України вiд 13 березня
1992 р., а форма договору - постановою Кабiнету Мiнiстрiв
України вiд 17 березня 1993 р.
3.
Для ведення ППГГ, iндивiдуального житлового будiвництва громадяни можуть одержати земельнi дiлянки в розмiрах, визначених Земельним кодексом України. Так, на пiдставi ст. 56 для ведення пiдсобного господарства за рiшеннямсiльської, селищної, мiської ради народних депутатiв земельнi
дiлянки передаються безоплатно у власнiсть в межах населених пунктiв, у розмiрах, визначених у земельно-облiкових
документах.
За бажанням громадян їм додатково можуть надаватись у
користування земельнi дiлянки, загальна площа яких не повинна перевищувати 1 га. Збiльшення розмiрiв земельних дiлянок до 2 га може мати мiсце за умови погодження з обласною радою народних депутатiв. Водночас Указом Президента
України вiд 10 листопада 1994 р. "Про невiдкладнi заходи щодо прискорення земельної реформи у сферi сiльськогосподарського виробництва" при приватизацiї землi граничний розмiр загальної площi земельної дiлянки, що може бути у приватнiй власностi громадянина, не повинен перевищувати
1 У звязку з викладеним слiд мити на увазi, що в тому разi, коли громадянин України вiдступає iноземному громиляпинонi чи бiпатридовi, наприклад,
свiй будинок та земельну дiлянку, на яку пiн має Державний акт на право
приватної власностi, то набувач цього будинку стає власником останнього
(пiсля належного оформлення всiх документiв, зокрема реєстрацiї договору
купiвлi-продажу в бюро технiчної iнвентаризацiї). Що ж до земельної дiлянки,
то на виконання умов ст. б Земельного кодексу такий набувач не може стати
субєктом права приватної власностi на земельну дiлянку; вiн (iноземець, бiпатрид) може одержати земельну дiлянку тiльки на правi користування, а ранiше виданий громадянином України Державний акт на право приватної
власностi має бути вилучений та анульований.
Правове становище приватного пiдсобного господарства 175
i
норм, встановлених Земельним кодексом для селянських
(фермерських) господарств.
Дещо в iншому розмiрi земельнi дiлянки надаються дйя iндивiдуального житлового будiвництва (ст.
67 Земельного кодексу). Так, за рiшенням сiльської, селищної, мiської радинародних депутатiв громадянам передаються у власнiсть або
надаються в користування земельнi дiлянки, зокрема для спорудження iндивiдуальних житлових будинкiв i господарських
примiщень. Розмiр дiлянок для зведення та обслуговування
житлового будинку, господарських примiщень i споруд (присадибна дiлянка) має бути не бiльше: у сiльських населених
пунктах - 0,25 га, селищах мiського типу - 0,15 га, для членiв колективних сiльськогосподарських пiдприємств i працiвНИКiЛРiiАi <" нi" - не бiльше 0,25 га, а в мiстах - 0,1 га.
|Дi (ти iдiйснсиня компактної забудови сiльських населенїщпуiiмi" сiльська рада надає громадянам бiля їх житлових будинкiв (квартир) присадибнi земельнi дiлянки у меншому розмiрi, а решту - за межами житлової зони населеного пункту. Так, Правилами забудови сiльських населених
пунктiв (п. 43) за компактної їх забудови, а також для зменшення витрат на благоустрiй та iнженернi комунiкацiї рекомендовано вiдводити бiля будинку приквартирнi земельнi дiлянки в таких розмiрах: для одноквартирних будинкiв 0,08-0,12 га (на поливних землях - 0,06-0,08 га); для двоквартирних одно- та двоповерхових будинкiв - 0,06-0,08 га
(на поливних землях вони не надаються); для блокових багатоквартирних будинкiв (3 квартири та бiльше) - 0,03-0,06 га
(на поливних землях не надаються). Решта присадибної дiлянки вiдводиться в межах житлової зони. При цьому важливо, щоб ця решта надавалася або як на найтривалiший строк
(що оформлюється вiдповiдним письмовим договором), або в
порядку ст. 56 Земельного кодексу у власнiсть чи в безстрокове користування (що також слiд оформляти вiдповiдними
державними актами).
5. Земельний кодекс передбачає можливiсть продажу державних земельних дiлянок громадянам. Так, їм за плату передаються у власнiсть для ведення селянського (фермерського)
господарства земельнi дiлянки, розмiр яких перевищує серед->
ню земельну частку (ст. 6 Земельного кодексу). Можливiсть
продажу державою земельних дiлянок для ведення пiдсобного
господарства земельним законодавством прямо не передбаче">
176
Роздiл IX
на.
Проте це не позбавляє громадян України права купуватив iнших громадян України земельнi дiлянки, на якi є установчi документи про передачу їх у приватну власнiсть громадян.
6. Законодавством установлено єдинi за змiстом права для
всiх власникiв земельних дiлянок i землекористувачiв. Так,
згiдно зi ст. 39 Земельного кодексу вони мають право самостiйно господарювати на землi; надiленi правом власностi на
вироблену сiльськогосподарську продукцiю i доходи вiд її
реалiзацiї, можуть використовувати у встановленому порядку
для потреб господарства наявнi на земельнiй дiлянцi загальнопоширснi кориснi копалини, торф, лiсовi угiддя, воднi обєкти, а також експлуатувати iншi кориснi властивостi землi:
зводити житловi, виробничi, культурно-побутовi та iншi будiвлi й споруди за погодженням iз сiльською, селищною, мiською радою народних депутатiв. Зведення на орендованiй
земельнiй дiлянцi примiщень виробничого та невиробничого
призначення, у тому числi житла, орендарi погоджують iз
сiльською, селищною, мiською, районною радою народних
депутатiв або iншим орендодавцем, їхньою власнiстю є посiви й посадки сiльськогосподарських культур i насаджень. Вони мають право одержати вiд нового власника землi, землекористувача або мiсцевої ради народних депутатiв компенсацiю
за пiдвищення родючостi грунтiв у разi вилучення або добровiльної вiдмови вiд земельної дiлянки. Громадянин України,
якому земельна дiлянка належить за правом приватної власностi, може укладати договiр застави з кредитною установою.
7. Усi власники (в тому числi спiввласники) земельних дiлянок i землекористувачi згiдно зi ст. 40 Земельного кодексу
України зобовязанi забезпечувати використання землi вiдповiдно до цiльового призначення та умов її надання; ефективно використовувати землю згiдно з проектом внутрiшньогосподарського землеустрою, пiдвищувати її родючiсть, застосовувати природоохороннi технологiї виробництва, не допускати погiршення екологiчної ситуацiї на територiї внаслiдок
своєї господарської дiяльностi; здiйснювати комплекс заходiв
щодо охорони земель, передбачених ст.
84 Земельного кодекссу; своєчасно вносити земельний податок або орендну платуза землю; не порушувати прав власникiв iнших земельних дiлянок i землекористувачiв, у тому числi орендарiв; зберiгати
геодезичнi знаки, протиерозiйнi споруди, мережi зрошуваль
Прааовв становище приватного пiдсобного господарства 177
них i осушувальних систем; додержувати режиму санiтарних
зон i територiй, що особливо охороняються.
Крiм того, вони зобовязанi додержувати правил добросусiдства: не перешкоджати власникам i користувачам земельних дiлянок проходити до дорiг загального користування, а
також споруджувати або ремонтувати межовi знаки та споруди; не чинити перешкод у прокладеннi до сумiжної земельної
дiлянки необхiдних комунiкацiй; вживати заходiв до недопущення стоку дощових i стiчних вод, проникнення отрутохiмiкатiв i мiнеральних добрив на сусiдню земельну дiлянку.
8. У разi зруйнування будiвлi внаслiдок пожежi або стихiйного лиха право на земельну дiлянку зберiгається за власником або землекористувачем, в тому числi й орендарем, якщо
протягом трьох рокiв розпочато вiдбудову зруйнованої або
спорудження нової будiвлi, крiм випадкiв, коли проектом
планування i забудови населеного пункту передбачено iнiїїе
використання земельної дiлянки. У цьому разi землекористувачевi у встановленому порядку надається iнша земельна дiлянка для забудови.
9. Законодавством визначено також порядок розпорядження i використання земельних дiлянок громадянами, яким
житловий будинок, господарськi будiвлi та споруди належать
за правом спiльної (часткової або сумiсної) власностi. Так,
громадяни, яким житловий будинок, господарськi будiвлi та
споруди i земельна дiлянка належать за правом спiльної сумiсної власностi (саме таким є ППГГ), використовують i розпоряджаються нею спiльно. Використання i розпорядження
земельною дiлянкою, що належить громадянам за правом
спiльної часткової власностi, визначаються спiввласниками
цих обєктiв i земельної дiлянки пропорцiйно розмiровi часток у спiльнiй власностi на даний будинок, будiвлю, споруду.
Статтею 41 Земельного кодексу передбачено, що наступнi
змiни в розмiрi часток у спiльнiй власностi на житловий будинок i господарськi будiвлi, що сталися у звязку з прибудовою, надбудовою або перебудовою, не тягнуть за собою змiн
установленого порядку використання та розпорядження земельною дiлянкою.
Угода про порядок використання i розпорядження земельною дiлянкою є обовязковою для особи, якаагодом придбала вiдповiдну частку у спiльнiй власностi на
житловий будинок i господарськi будiвлi. Якщо згоди на ви
178 Роздiл ЇХ
користання та розпорядження спiльною земельною дiлянкою
не досягнуто, спiр вирiшується судом.
10. Законодавством встановлено надiйний захист земельних i повязаних iз ними прав власникiв ППГГ. Так, їхнi права як власникiв земельних дiлянок i як землекористувачiв
охороняються законом. Ирипиiiсшiч права власностi на земельну дiлянку або прини корисгунйннн нею чи її частиною
може мати мiсце лише у винидких, передбачених статтями 27
i 28 Земельного кодексу.
Втручання й дiяльнiсть нлцсникiи аемельних дiлянок i землекористувачiв, повязану з використанням землi, з боку державних, господарських та iнших органiв i органiзацiй забороняється, за винятком випадкiв порушення власниками землi
та землекористувачами земельного законодавства.
Права власникiв земельних дiлянок i землекористувачiв
можуть бути обмеженi лише у випадках, передбачених Земельним кодексом.
11. Надана громадяниновi у власнiсть земельна дiлянка
може бути обєктом застави лише за зобовязанням з участю
кредитної установи. Законодавством передбачено, що звернення стягнення на земельну дiлянку за претензiями кредиторiв може бути здiйснено за рiшенням суду, арбiтражного
суду лише в разi вiдсутностi у боржника iншого майна, на яке
може бути звернуто стягнення. ;
Звернення стягнення за претензiями кредиторiв на зе-1
мельну дiлянку, що належить громадяниновi за правом прй
ватної власностi, не допускається, крiм випадкiв, коли зе
мельна дiлянка є обєктом застави. {
12. Земельним законодавством врегульовано питання пре
поновлення земельних прав громадян, що ведуть ППГГ, як
прав власникiв земельних дiлянок, так i землекористувачiв
(от. 44 Земельного кодексу). Порушенi їхнi права пiдлягають
поновленню, що здiйснюється радами народних депутатiв
вiдповiдно до їх компетенцiї, судом, арбiтражним судом або
третейським судом.
13. Однiєю з важливих умов нормального ведення ППГГ е
встановленi законодавством гарантiї прав власникiв земельних дiлянок i землекористувачiв. Так, вилучення (викуп) земельних дiлянок у громадян для державних або громадським
потреб - будiвництва на них пiдприємствами, установами i
органiзацiями житлових, виробничих та iнших споруд - про>
Правове становище приватного пiдсобного господарства 179
вадиться пiсля видiлення власникам вилучених дiлянок нових; в iншому мiсцi з повним вiдшкодуванням iнших збиткiв
згiдно з роздiлом VI Земельного кодексу України. Статтею 46
також передбачено, що вилучення (викуп) для державних або
громадських потреб земель колективних сiльськогосподарських пiдприємств, радгоспiв, сiльськогосподарських науково-дослiдних установ i навчальних господарств, iнших сiльсько- та лiсогосподарських пiдприємств i органiзацiй може провадитися за умови будiвництва за їх згодою житлових, виробничих та iнших будiвель замiсть тих, що вилучаються, i
вiдшкодування в повному обсязi iнших збиткiв згiдно з роздiлом IV Земельного кодексу України.
14. Громадянам, якi не мають у власностi або в користуваннi земельних дiлянок для ППГГ, а також громадянам, якi
мають земельнi дiлянки менших розмiрiв, нiж це встановлено
Земельним кодексом, можуть надаватися в користування
земельнi дiлянки для iндивiдуального городництва. Громадянам, якi мають у власностi худобу, надаються земельнi дiлянки для сiнокосiння i випасання худоби. Розмiри земельних дiлянок, що надаються їм у користування, не повиннi перевищувати: для городництва - 0,15 га, для сiнокосiння i випасання - 1 га.
15. Законодавством України встановлено принциповi правила щодо захисту прав нинiшнiх власникiв землi. Так, вiдповiдно до ст. б Земельного кодексу колишнiм власникам землi
(їхнiм спадкоємцям) або землекористувачам земельнi дiлянки
не повертаються. За їхнiм бажанням їм може бути передано у
власнiсть або надано в користування iншi земельнi дiлянки на
загальних пiдставах.