«Повість минулих літ» про розселення слов’ян

...Ці слов'яни прийшли і сіли по Дніпру і назвалися полянами, а інші — древлянами, тому що сіли в лісах, а ще інші сіли між Прип'яттю й Двіною і назвалися дреговичами/інші сіли на Двіні й назвалися полочанами по річці, що впадає в Двіну й носиТь назву Полота.

Ti ж слов'яни, котрі сіли біля озера Ьіьменя, прозвалися своїм ім'ям — слов'янами, й побудували місто та назвали його Новгородом. A інші сіли по Десні, й по Сеймі, й по Сулі й назвались северянами. I так розійшовся слов'янський народ, а по його імені і грамота назвалась слов'янська...

Поляни ж жили в ті часи й володіли своїми родами, бо й до тієї братії були вже поляни і жили вони родами на своїх місцях, володіючи кожні своїм родом. I були три брати: один на ім'я Кий, другий — Щек, третій — Хорив, а сестра їх була Либідь. Сидів Кий на горі, де нині узвіз Боричів, а Щек сидів на горі, що нині зветься Щекавиця, а Хорив на третій горі, котра прозвалася по ньому Хоревицею. I збудували городок в ім'я старшого свого брата, і назвали його Київ, і був навколо міста ліс і бір великий, і ловили там звірів, і були ті мужі мудрі та тямущі, і називались вони полянами, від них поляни й до сьогодні у Києві.

...По смерті братів цих поляни пригноблювалися древлянами та іншими навколишніми людьми. I знайшли їх хозари сидячими на горах цих у лісах і сказали: «Платіть нам данину». Поляни, порадившись, дали від диму по мечу. І віднесли їх хозари до свого князя й до своїх старійшин, і мовили їм: «Ось нову данину захопили ми». Ti ж спитали у них: «Звідкіля?». Вони ж відповіли: «В лісі на горах над рікою Дніпром». Знову спитали ті: «А що дали?» Вони ж показали меч, і мовили старці хозарські: «Не добра ця данина, княже: ми добули її зброєю, гострою лише з одного боку, тобто шаблями, а у цих зброя на два боки гостра, тобто мечі: стануть вони коли-небудь збирати данинуі з нас, і з інших земель». .1 збулося це все, бо ж не по своїй волі говорили вони, а по божому повелінню.

B літо 360 [852 рік], індикта 15, коли почав царювати Михаїл, стала прозиватися Руська земля. Дізналися ми про це тому, що при цьому цареві приходила Русь на Цареград, як пишеться про це в літописанні грецькому. Ось чому з цієї пори почнемо і числа покладемо.

Аавня історія України: У 2 кн. / П. П. Толочко (керівник авт. колективу). Д. H. Козак, C. Д. Кри- жицький та ін. — K., 1995. — Кн. 2, — C. 203.

2.1.

<< | >>
Источник: A. C. Чайковський (кер.), О. Л. Копиленко, В. M. Кривоніс, В. В. Свистунов, Г. I. Трофанчук. Хрестоматія з історії держави і права України: Навч. посіб. / Упоряд.: A. C. Чайковський (кер.), О. Л. Копиленко, В. M. Кривоніс, В. В. Свистунов, Г. I. Трофанчук. — K.,2003. - 656 c.. 2003

Еще по теме «Повість минулих літ» про розселення слов’ян:

  1. 17_Відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
  2. 47_Відповідальність за порушення законодавства про охорону, використання і відтворення тваринного світу.
  3. 71_Відповідальність за порушення законодавства про надра.
  4. § 19. Відповідальність за порушення законодавства про об'єднання громадян.
  5. Границя функції. Неперервність функції. Основні теореми про границі.
  6. Культура Київської Русі
  7. Давнє українське письменство.
  8. Геродот про розселення скіфів
  9. «Повість минулих літ» про розселення слов’ян
  10. «Повість минулих літ» про Олега, Володимира і Ярослава
  11. Повідомлення газети «Kurjer Polskb> про дії гайдамацьких загонів на БілоцеркІвщині (листопад 1737 p.)
  12. ЗМІСТ