Лист, якого написав Хмельницький із Запорожжя

Знаю напевне, що вельможність твоя не тільки подивується, але й матиме на мене зло, що, піддягаючи дирекції й завідуванню твоєї вельможності, посмів виїхати зі свого дому без відома й дозволу до низового Запорозького війська.

Я кількаразово доповідав був твоїй вельможності про людські й мої образи, які мені наніс Чаплинський, але не дізнав ані найменшої

Портрет Б. Хмельницького (40).

допомоги й полегші. Отож і цього разу, терплячи крайню, вище описану біду й безчестя, я мусив кинути надію на ласку твоєї вельможності і вже більше не смів даремне непокоїти твою вельможність, жаліючись на свої образи й тяготи. До того всього я був напевне звідомлений від деяких моїх друзів, що безчесник Чаплинський, даремно й безневинно мене обезчестивши і віднявши собі мій маєток, намагався збавити мені віку, щоб.потім безпечніше й спокійніше пожиткувати й володіти моїм добром. Я мусив найшвидше тікати від такої злої і смертної участі, зі сльозами й гіркотою в серці лишив свій дімець, а з ним і останню надію.

Запорозькі військові клейноди (I).

щоб зволив на свою ласку заховати в особливій своїй протекції й обороні від ворожих утисків та нападів Чаплинського мій дімець і полишених у ньомулюдей. При цьому вручаю й самого себе неодмінній приязні та ласці твоєї вельможності.

3 коша Січі Запорозької, 27 грудня 1648 року.

Зіновій Богдан Хмельницький, товариш Запорозького низового війська.