Буддизм — найстародавніша універсальна світова релігія, що по­стає як спільний релігійний компонент різних цивілізацій Сходу — від Індії до Японії.

Його філософія глибока й оригінальна, причому інте­лектуальний потенціал філософії високий навіть на тлі досить серйоз­них шукань мислителів упанішад. Невипадково видатний російський сходознавець О.О.

Розглядаючи головні концепції філософії буддизму, варто мати на увазі, що терміни, якими описуються поняття буддизму, складні для перекладу — у нашому словнику немає Ідентичних слів, у нашій сис­темі мислення немає схожих понять. Фундаментальною концепцією філософії буддизму є уявлення про дгарму, що перекладається як якість, елемент, річ, закон. Відповідно до буддизму, людина сприймає світ не­мовби крізь призму своїх відчуттів, але відчуття — це не суб’єктивне уявлення індивіда, а об’єктивний факт, наслідок хвилювання дгарм, часток світобудови. Дгарми — миттєві елементи, що вступають у мит­тєві комбінації, будучи самі незмінними; але, поєднуючись щоразу по- новому, вони утворюють нові структури. Дгарми тут — щось схоже на атоми-монади духовного першопочатку пуруш з упанішад. Вони непі- знавані, абсолютні, непереможні. Потік дгарм творить особистість, і від їхнього поєднання залежить, у яку істоту переродиться людина. У вигляді поєднувальної та організовувальної сили виступає карма, що розташовує елементи відповідно до ВЧИНКІВ людини (про це вже йшлося раніше). Кінцевою метою вчення буддизму є порятунок — спасіння лю­дини від страждань, від прихильності до свого Я, переправлення через океан буття — сансару, вступ у стан надбутгя, до якого спрямоване все суще.

Нірвана — «погашення», «спочинок», припинення хвилювання дгарм, їхніх нових поєднань: людина виходить Із кругообігу буття, але дгарми не зникають, лише припиняється їхнє хвилювання. Нірвана не є смерть, оскільки смерть не заспокоєння дгарм, а проміжний стан пе­ред їхнім новим утворенням. Хвилювання дгарм при цьому триває. Ідеал буддизму— в усуненні головної суперечності між емпіричним буттям (сансарою) і спочинком (нірваною), у досягненні стану одно- буття зі світом. Досягти його можна лише угамуванням пристрастей> що породжують страждання, досягненням внутрішньої врівноваже­ності. Хвилювання темряви відбувається від незнання; темрява не роз­сіюється мудрістю, потенційно закладеною в кожному. «Кожна люди­на — Будда, тільки не кожний це розуміє», ■ - - говорять буддисти. Отже, відповідно до філософії буддизму, у світі немає нічого, крім дгарм, які хвилюються, що робить усе суще нереальним, ілюзорним, таким, що перебуває у вічній мінливості, проте суще є істинним; абсолютне існує в самому емпіричному бутті, виявляється у своїх носіях — дгармах. Таке світорозуміння об’єднує буддизм усіх напрямів, як би вони не різ­нилися МІЖ собою.

20.1.