Понятійно-категоріальний апарат історії релігії

Власні поняття і категорій історія релігії виробило мало, послуговуючись у своїх студіях як загальнофілософськими, загально-науковими, конкретно-науковими (психо­логічними), загальноісторичними, а також релігійними та теологічними категоріями і поняттями.

До загальнофілософських належать категорії і поняття, як: «світогляд», «діалекти­ка», «принцип», «категорія», «аналіз», «синтез», «індивід», «особистість», «буття», «свідомість», «пізнання», «відображення», «символ», «істина», «омана», «фантазія», «суспільство», «матеріальне і духовне виробництво», «культура», «відчуження», «логі­ка», «етика», «естетика», «знак», «значення», «суть», «совість», «відповідальність», «милосердя», «співчуття», «краса», «екзистенціалізм», «ідеалізм», «любов», «мораль», «народ», «свобода», «феномен», «Антропологія», «Всесвіт», «Гносеологія»,

До загальноісторичних належать категорії і поняття, як: «історія», «історія релігій», «держава і історія», «функції історії», «основи теорії правової і соціальної держави», «система історичних цінностей», «історично-правовий статут», «компетенція», «істо­ричні повноваження», «історична відповідальність», «історичні події», «історичні захо­ди», «організаційні структури», «історичний суд», «історичне-канонічні закони», «істо­рична норма», «церковне-історична юрисдикція», «суб’єкти історичні», «історична об’єктивність», «основні історичні принципи».

Із загальнонаукових та конкретно-наукових найпоширенішими в історії релігії є по­няття і категорії як: «система», «структура», «ідеальна наука», «функція», «роль», «практична наука», «закон», «ідея», «загальна наука», «ієрархія», «герменевтика», «плюралізм», «епоха», «знання людини», «гіпотеза», «теорія», «ціле», «частина», «нау­ка», «елементи подій», «завдання», «теоретична наука», «реальна наука», «протилеж­ність», «абстрактне», «сенс», «сутність людського спілкування», «спеціальна наука», «природність».

До психологічних категорій і понять відносяться такі, як: «агресія», «адаптація», «психологічний аспект», «алгоритм», «сприйняття усної мови», «сприйняття людиною людини», «відтворення», «витискування», «геніальність», «гіпноз», «група», «рух», «пам’ять», «діяльність», «аграфія», «знак», «особистість», «криза», «мрія», «помилка».

Найуживаніші релігійні поняття і категорії такі як: «релігія», «релігійний культ», «церква», «конфесія», «храм», «молитва», «теїзм», «деїзм», «пантеїзм», «скептицизм», «ілюзія», «віра», «почуття», «настрій», «страждання», «спілкування», «мова», «життя», «смерть», «апокаліпсис», «апологетика», «апостоли», «аскетизм», «біблія», «богосло­ви», «богослужіння», «віровчення», «християнський гуманізм», «догма», «дух», «духо­вність», «душа», «екзегетика», «єлеосвячення», «єпископат», «єресь», «канон», «като­лицизм», «культ», «літургія», «месія», «миропомазання», «митрополія», «новий завіт», «обряд», «папство», «пастирське богослов’я», «православ’я», «протестантизм», «рим­сько-католицька церква», «святилище», «святість», «священство», «синод», «сповідь», «старий завіт», «храм», «християнство», «церква», «язичество», «атман», «самхити», «брахмани», «арах’яни», «упанішади», «рігведи», «яджурведи», «самаведи», «атхарва- веди», «небо (тіан, тян, ті)», «конфуціанство, «даосизм, «буддизм, «брахманізм, «авто­кефалія, «адвентизм», «англіканство», «аніматизм», «анімізм», «антисемітизм», «ан­тропоморфізм», «апокрифи», «апологетика», «апостоли», «аріанство», «аскетизм», «атеїзм», «баптизм», «бахаїзм», «бог», «богослови», «богослужіння», «божества», «брахман», «брахманізм», «буддизм», «веди», «віра», «віровчення», «вічність», «віш­нуїзм», «воскресіння», «гріх», «гуманізм», «джайнізм», «догма», «дух», «духовність», «душа», «релігійна екзегетика», «есхатологія», «євангелія», «євхаристія», «єлеосвячен- ня», «єпископат», «єресь», «жень», «землеробський культ», «зороастризм», «іврит», «ідиш», «іконографія», «імамат», «індуїзм», «ісихазм», «іслам», «іудаїзм», «кальві­нізм», «канон», «карма», «католицизм», «конфуціанство», «коран», «кришнаїзм», «лі­тургія», «лютеранство», «магія», «маніхейство», «махаян», «маздеїзм», «месіанізм», «месія», «мечеть», «миропомазання», «митрополія», «мітраїзм», «молитва», «моноте­їзм», «мусульмани», «мутазиліти», «муфтій», «неохристиянство», «нірвана», «новий завіт», «релігійний обряд», «пантеон», «папство», «парсизм», «первісні вірування», «політеїзм», «православ’я», «протестантизм», «римсько-католицька церква», «сакраме- нталії», «святе письмо», «святилище», «святість», «священство», «секта», «септуагін- та», «сикхізм», «синагога», «синедріон», «синкретизм», «синод», «сповідь», «сунізм», «талісман», «талмуд», «теїзм», «тора», «тотемізм», «фарисеї», «фаталізм», «фетишизм», «хасидизм», «хінаян», «храм», «християнство», «цвінгліанство», «церква», «шаманізм», «шаріат», «шиваїзм», «шиїзм», «язичество». Окремі поняття відображають динаміку релігійних процесів: «сакралізація»,»секуляризація», «церквоутворення», «розцерков- лення», «сектоутворення», «детеологізація», «деміфологізація», «модернізація».

Теологічні категорії і поняття включають в себе такі, як: «Свята Трійця», «тринітар- ний догмат», «розум», «емпіричне і раціональне пізнання», «церковні догмати», «нау­ково-теологічний пізнавальний акт», «Ісус Христос», «Бог-Отець», «Бог-Син», «Бог- Дух Святий», «Брахма», «Варун», «Зоратуштра», «Притхіва», «Сур’я», «Савітар», «Мі- тра», «Вішну», «Пушан», «Сому», «Рундру», «Індра», «Агні», «Шанді», «Праматір», «Гуню», «Аарон», «Авраам», «Адам», «Аллах», «Арджуне», «Будда», «Єзекіїль», «Інд­ра», «Іона», «Крішна», «Марчук», «Мойсей», «Мухаммед», «Неємія», «Яхве(Єгова)», «сакральність», «євангельська домінанта», «богоуподібнення», «обоження», «мета й за­вдання людського життя», «іпостась», «богоспілкування», «євангельська свідомість», «релігійне мислення», «релігійна воля», «євангельське відчуття», «євангельський ро­зум», «релігійна уява», «євангельська інтуїція», «моральний закон», «апофатичне бого- слів’я», «богослів’я катафатичне», «християнський догматизм», «духовно-релігійний досвід», «всеєдність», «істина», «канон», «есхатологія», «євхаристія».

1.5.