Релігія людства і космізм

Релігія людства, або релігія прогресу — секулярне вчення про сенс життя, найбільш близьке до аналогічних релігійних вчень. Близькість ця зумовлена спробами представників релігії людства імітувати ритуаль­ну практику й організаційну структуру релігійних громад (насамперед християнства), а також майже повного відсутністю (за винятком Фоєр- баха) прагнення радикально протиставити себе світові релігій (як це зробив, наприклад, комунізм).

Родоначальником релігії людства вважається француз Оґюст Конт (1798-1857), який у 1817-1822 рр. був секретарем Сен-Симона, Від нього Конт засвоїв ідею безупинного прогресу людства, зумовленого зміною важливих форм духу (теологія — метафізика — наука), Конт став фундатором позитивізму як філософської течії, що визнає реаль­ними тільки «позитивні знання», що здобуваються наукою знання про зв’язки природи, пізнаваної в безпосередньому досвіді, а також родо­начальником соціології як науки, що виявляє аналогічні зв’язки в люд­ському суспільстві. У 40-х рр. XIX ст. Конт вирішує розширити соціо­логію і перетворити її на практичну науку перетворення суспільства на основі культу людського як єдиної істоти. Конт підтверджує, що узята сама по собі людина — лише «зоологічний вид», її щира природа роз­кривається тільки в людстві як величезному організмі, складеному із сукупності минулих і нинішніх поколінь людей. Вихід у світ «Системи позитивної політики», або «Трактату про соціологію», де викладена релігія людства (1815, 1854 рр.), став головною віхою розвитку нової релігії.

1830 р. Людвіг Андреас Фоєрбах (1804-1872) анонімно опубліку­вав твір, у якому відхиляв Ідею безсмертя душі. Першоджерело релі­гійних уявлень Фоєрбах вбачав у почутті залежності людини від непід- контрольних їй сил. Безсилля шукає вихід у породжуваних фантазією надії й розраді — так виникають уявлення про богів як джерела здійс­нення людських сподівань.

Об’єднувачем вчень Фоєрбаха і Конта став Фридрих Йодль (1849- 1914), котрий вважав, що Бог —це не сама природа і не її творець, але уявлення, що виростає з найглибшої природи людини: він — у люд­ських серцях, у людському дусі, там, де є любов, що об’єднує людей.

Релігія людства в результаті активних пропагандиських зусиль Ко­нта не тільки набула маси послідовників, а й на порівняно короткий період стала державною релігією в Бразильській імперії.

25.9.