Реформи М. Хрущова та їх наслідки для України

Промисловість

— Спроба децентралізації управління промисло­вістю та будівництвом шляхом створення раднаргоспів та ліквідації низки галузевих міністерств (в УРСР було створено спочатку 11, а згодом ще З економічні райони на чолі з раднаргоспами).

Раднаргоспи (Ради народного господарства )—територіальні ор­гани управління, створені в 1957 р. замість галузевих міністерств, які помітно поліпшили керування економікою регіонів, але призвели до розриву зв'язків між окремими галузями.

— Збережено старі важелі адміністративно-команд­ної системи, реформа не була підкріплена введен­ням госпрозрахунку та наданням самостійності підприємствам, і це призвело до повернення ста­рої централізованої схеми управління. У 1960 р. створено Українську раду народного господарства та зменшено кількість українських раднаргоспів до 7; у 1963 р. організовано Вищу раду народного господарства СРСР та низку державних комітетів з окремих галузей промисловості.

— Впровадження здобутків науково-технічної революції (НТР) у виробництво (створення Дер­жавного комітету Ради Міністрів СРСР у спра­вах нової техніки, Всесоюзного товариства ви­нахідників і раціоналізаторів, в УРСР відкрито 5 тис. організацій цього товариства). Позитивні риси:впровадження перших кібернетичних ма­шин, запуск першого штучного супутника Землі в 1957 р., політ Ю. Гагаріна в космос у 1961 р., використання атомної енергії в мирних цілях, заміна паровозів тепловозами й електровозами, пароплавів — теплоходами, використання нових машин та технологій тощо. Негативні:повільні темпи НТР, перекіс у бік оборонної галузі, недос­татні асигнування на науку, відсутність конку­рентної боротьби виробників на ринку.

— Збільшення обсягів випуску товарів народного вжитку(за роки семирічки в УРСР було спо­руджено понад 300 нових і реконструйовано 400 підприємств легкої та харчової промисло­вості). Позитивні риси:зріс добробут народу. Негативні:зберігався значний перекіс у бік важ­кої промисловості, недостатня кількість і низька якість споживчих товарів.

Результатом було, з одного боку, підвищення про­дуктивності праці на 42 % й 65 % загального при­росту промислової продукції УРСР у 1959-1965 рр., з іншого — помітне відставання від країн із ринко­вою економікою.

Сільське господарство

— Велика увага до розвитку аграрного сектора (з 1953 до 1964 р. відбулося 14 пленумів ЦК КПУ з питань сільського господарства); до 1958 р. приріст продукції сільського господарства в УРСР становив 7 % щорічно.

— Продовження «цілинної епопеї»,в якій узяли участь 80 тис. українських юнаків та дівчат; уже на 1956 р. цілина дала 50 % вирощеного в СРСР хліба, але ціною великих затрат і відтоку ресурсів з України.

— Новий наступ на особисті присадибні господарства,спричинений впровадженням у життя ідеї про стирання різниці між містом і се­лом та будівництвом так званих агроміст: у 1956 р. встановлено високий податок за утримання худоби в міській місцевості, обмежено власників худоби у пасовищах і заготівлі кормів; у 1959 р. заборо­нено утримувати худобу в містах і робітничих се­лищах, встановлено ліміт на утримання живності на селі; зменшення продажу продуктів тваринниц­тва, підвищення цін на них.

— «Кукурудзяна кампанія»— спроба вирішити про­блему з кормами, збільшивши обсяги виробниц­тва; зменшення посівів пшениці та інших цінних культур в Україні.

«Кукурудзяна епопея» набула надмірно великих розмірів. І У 1963 р. «цариця полів» зайняла 40 % посівних площ.

— Реорганізація МТС (перетворення МТС на ремонт­но-технічні станції з обслуговування колгоспної техніки шляхом примусового викупу колгоспами старої техніки МТС за завищеними цінами); пере­творення слушної ідеї надання можливості кол­госпам вільно розпоряджатися власною технікою на їх чергове обкрадання.

— Надпрограма у тваринництві (за 3-4 роки наздо­гнати США у виробництві м'яса, молока та масла на душу населення); завищені плани здачі про­дукції тваринництва, зменшення поголів'я худоби.

Соціальна сфера

— Збільшення мінімальної зарплатні та пенсій.

— Скорочення робочого тижня.

— Видача паспортів селянам.

— Скасування плати за навчання.

— Припинення практики примусових державних позик.

— Широкомасштабне житлове будівництво.

— Грошова реформа 1961 р., наслідком якої стало зростання цін на товари.

Висновки: в соціально-економічному житті суспільства відбулися важливі позитивні зрушення, але неспроможність М. Хрущова та його оточення вийти за межі існуючої системи породжували непро­думані, суперечливі, волюнтаристські заходи, які зводили нанівець усі реформи.