Поглиблення процесу десталінізації

1. Прискорення політичної реабілітації (на кінець 50-х років переглянуто 5,5 млн справ, за якими реабілітовано 3,5 млн чол., серед реабілітова­них — Л. Курбас, М. Куліш, В. Чубар, С.

2. Курс XXII з'їзду КПРС (жовтень 1961 р.) на по­глиблення десталінізації:

— звинувачення у масових репресіях не тільки Сталіна, але й людей із його найближчого ото­чення (зокрема В. Молотова, Л. Кагановича, Г. Маленкова та ін.);

— рішення про винесення тіла Сталіна з мавзо­лею на Красній площі, зруйнування числен­них пам'ятників, перейменування всіх міст, колгоспів, вулиць, установ, названих на честь вождя, вилучення його творів із бібліотек;

— лібералізація партійного життя: курс на пе­реростання диктатури пролетаріату в загаль­нонародну державу; регулярне оновлення на чверть складу керівних органів КПРС, пере­бування на найвищих посадах не більше трьох строків.

Лібералізація — пом'якшення політичного режиму, вільнодумство.

3. Розширення повноважень республіканських рад (зокрема, Верховна Рада УРСР ухвалила низкузаконів про бюджетні права УРСР і місцевих рад, судоустрій, цивільний, кримінальний та процесу­альний кодекси і т. ін.).

4. Уведення в практику всенародного обговорення проектів законів та інших важливих питань.

5. Розширення прав профспілок.