3. Іри поділи Польщі та їх наслідки для українських земель.
Російський уряд посилював свій вплив і на інші українські регіони. Щоправда, за участь союзників у війнах з Туреччиною він розплачувався українськими територіями. Катерина II не заперечувала, коли під час російсько-турецької війни 1768- 1774 рр.
австрійські війська захопили територію Північноі Буковини, крім Хотинського району. До складу Австрійськоі монархії потрапило й Закарпаття. У результаті першого поділу Польщі в 1772 р. Пруссією, Австрією та Росією до Австрії відійшла також Г аличи- на. При сприянні Росії західноукраїнські землі були відірвані від материнського ядра й опинилися під владою Австрії.Нейтралізувавши таким чином сильного противника, російський уряд активізував експансію на Правобережну Україну. Цьому до певноі міри сприяла й політика полъського уряду на правобережних українських землях. Нещадним визиском кріпаків польська шляхта поставила місцеву людність на межу фізичного виживання. Проголосивши католицьку церкву панівною на всій території Речі Посполитої, польський сейм у 1768 р. поставив у нерівне становище православну конфесію. Почалися переслідування православного духовенства, обмеження прав православних панів, відмінявся змішаний суд. Посилилося покатоличення українських дітей у школах. Навчання велося виключно польською та латинською мовами, учням прищеплювалася зневага до української мови, культури, побуту й звичаів.
Вихід з такого становища частина громадськості вбачала в приеднанні Правобережної України до православної Росії. 3 таким проханням вона неодноразово зверталася до російського уряду. Спираючись на рїшення «Вічного миру» 1686 р. про визнання Росії гарантом православного віросповідання в Речї Посполитій, росїйський уряд у 1768 р. добився вїдкриття на Право- бережжї та в Білорусії православної єпархії. Однак в умовах вїйни з Туреччиною Росія не могла більш активно втручатись у внутрішні справи Речі Посполитої.
Серйозне занепокоєння цариці Катерини II викликало прийняття польським сеймом у травні 1791 р. Конституції Польщі, яка багато в чому перегукувалася з ідеями Французької буржуазної революції 1789 р. Змиритися зі зміною державного устрою Польщі російський уряд не збирався. Тим більше, що противники нової Конституції серед магнатів і шляхти зверталися до нього по допомогу. 3 липня 1791 р. Росія почала підготовку до силового втручання у справи Польщі, координуючи її при цъому з Пруссією, зацікавленою у черговому відторгненні нових польських земель.
На початку травня 1792 р. російська армія двома колонами почала наступ на Правобережну Україну. Основне 64-тисячне військо наступало через Могилів і Сороки, а допоміжне - через Ольвіополь і Васильків. Для підтримки своїх дій царський уряд ініціював проголошення в Торговиці (сучасна Кіровоградщина) 14 травня 1792 р. конфедерації противників прогресивного реформування державного устрою Речі Посполитої. Рухаючись за царськими військами, «торговичани» ліквідовували запроваджені Чотирирічним сеймом установи й встановлювали свої тимчасові органи влади. Почалися виступи селян проти польських поміщиків. Польські війська не чинили опору й відходили на захід. Місцеве населення вбачало в російських військах визволителів від панського ярма і радо вітало їх. До кінця травня Правобережна Україна й частина Волині були зайняті російськими військами.
Після приєднання до Торговицької конфедерації короля Станіслава Августа Понятовського в умовах терору відбулися нові вибори до сейму. Він скасував демократичні реформи свого попередника й відновив владу магнатської олігархії. При підтримці «торговичан» Росія і Пруссія 12 січня 1793 р. підписали конвенцію про другий поділ Польщі. До Російської держави відходила Правобережна Україна, про що обивателів повідомив царський манїфест вїд 27 березня 1793 р.
Проти поділу Польщї й за вїдновлення прогресивних реформ виступила частина патріотично настроєних польських офіцерів i шляхти на чолї з Тадеушем Костюшком. 24 березня 1794 р. вїн проголосив початок повстання. Повстанці здобули перемогу над росїйськими частинами пїд Раславицями, але проти-
• Ci · Ci · Ci *·· ТЛ * * Ci
стояти всій російській армії не змогли. Регулярні війська завдали поразки повстанцям пїд Мацейовичами i зайняли Вїльно та Варшаву. Колись могугня й величезна Річ Посполита перестала існувати. Росія і Австрія підписали нову угоду про третій поділ Польщі. В 1795 р. до неі приєдналась і Пруссія. До Росії відійшли Західна Волинь, Західна Білорусія, Литва й Курляндія. Так на кікець ХѴІП ст. українські землі були поділені між Австрією і Росією. Почався новий етап у житті українського народу.