Українські січові стрільці
ЛегіонУкраїнськихсічовихстрільців—українське військове формування в складі австро-угорської армії, що діяло на російському фронті у 1914-1918 рр.
Легіон Українських січових стрільців чисельністю 2,5 тис.
чол. було створено в серпні 1914 р. у м. Стрий. Його ядро становили активісти молодіжних воєнізованих організацій «Січ», «Сокіл», «Пласт». Першим командиром УСС став директор приватної української гімназії М. Галущинський.Видатними старшинами УСС були М. Баран, Г. Коссак, Т. Рожанківський. Бойове хрещення легіону відбулося на Ужоцькому та Верецькому перевалах у Карпатах (27-28 вересня 1914 р.). «Усуси» брали участь у битвах на горі Маківка (29 квітня — 2 травня 1915 р.), під Болеховим (30 травня — 1 червня 1915 р.), Галичем (кінець червня 1915 р.), у межиріччі Серету і Стріпи (28 серпня — 2 вересня 1915 р.). У грудні 1915 р. курені УСС були переформовані у полк. Але після поразки стрільців під Потуторами в серпні 1916 р. було дано наказ про розформування полку і створення на його основі двох куренів — бойового і резервного. У ході битви під Бережанами (гора Лисоня) «усуси» зазнали значних втрат і були відведені в тил. Лише взимку 1917 р. вони знову повернулися на фронт. Легіон січових стрільців вирізнявся високим бойовим духом і відмінною дисципліною. Стрільці були переконані, що борються за свободу України, давали дві присяги: народу України і Австрійській імперії. Офіцери виховували особовий склад у патріотичному дусі. Пізніше УСС стали основою для створення Української національної армії. Ставлення українських політичних сил та громадських організацій Наддніпрянщини до війни
Товариство українських поступовців (ТУП) закликало до підтримки Російської імперії, сподіваючись на надання автономії Україні в майбутньому. Пізніше воно перейшло на позиції нейтралітету.
В Українській соціал-демократичній робітничій партії (УСДРП)відбувся розкол, спричинений різним ставленням до війни: група на чолі з С. Петлюрою закликала до підтримки воєнних зусиль Росії; група на чолі з В. Винниченком засудила війну та відстоювала ідею автономії України.
Карпато-Руський визвольний комітетбув створений у Києві емігрантами з Галичини та виступав за возз'єднання всіх українських земель у складі Російської імперії, поширював серед галичан заклики зустрічати російські війська як визволителів.
Комітет Південно-Західного фронту Всеросійського союзу земств і містбув створений з метою підтримки російської армії. Членами комітету були відомі представники українського національного руху — А. Вязлов, Д. Дорошенко, А. Ніковський.
Еще по теме Українські січові стрільці:
- 5. Українські землі під владою іноземних держав у XIV- XVIст.
- УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ ПІД ВЛАДОЮ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ
- Д. Боротьба українські земліі.
- Українські землі у складі Румунії
- Українські землі у складі Чехословаччини
- § 2. Організація управління в Українській гетьманській державі
- Українські землі у складі Речі Посполитої.
- 3. ПОЛЬСЬКО-УКРАЇНСЬКІ СТОСУНКИ B 1891-1894pp.
- Українські землі під владою Російської імперії
- Західні впливи в українській архітектурі ХІІІ ХІV ст.
- Закон Української Радянської Соціалістичної Республіки «Про мови в Українській РСР» (28 жовтня 1989 p.)
- Петро Арсенич Українські правники: короткі біографічні нариси
- Похідні (непрямі) позови: іноземний досвід та українські перспективи
- Закон про тимчасове верховне управління та порядок законодавства в Українській Народній Республіці (12 листопада 1920 p.)
- 18. Українські землі під владою Російської та Австрійської імперії на початку XIX ст.
- Українські землі у складі Австро-Угорської імперії (Східна Галичина; Північна Буковина; Закарпаття)
- ПОЛЬСЬКО-УКРАЇНСЬКІ СТОСУНКИ B КОНТЕКСТІ ВНУТРІШНЬОЇTA ЗОВНІШНЬОЇ ПОЛІТИКИ АВСТРО-УГОРЩИНИ. «УКРАЇНСЬКА ШТРИГА» ГРАФА Ґ.КАЛЬНОКІ
- Ігор Андрухів, Петро Арсенич. УКРАЇНСЬКІ ПРАВНИКИ ВНАЦЮНАЛЬНОМУ ВІДРОДЖЕННІ ГАЛИЧИНИ: 1848*1939 pp. Івано-Франківськ - 1996, 1996
- Про безчесне повернення Чернецького з-під Монастирищ до Глинян і про невдоволення в обозі польського війська; про Бристський сейм, про прибуття в Глиняни короля і про вгамування війська; про третє прохання Хмельницького в короля прощення і про прохання його підтвердити давні українські права; про королівську на те відповідь; про сумну звістку для Хмельницького щодо ворожого до нього союзу Ракочого з мултянами; про вигнання з їхньою допомогою з Волох господаряу свата Хмельницького, і то через нах
- Підсумки та наслідки громадянської війни в Україні.