<<
>>

Фінансові інновації в системі сталої взаємодії руху фінансових потоків різних економічних агентів

Одним із факторів впливу на збільшення обсягів грошової маси є виникнення нових її компонентів. У цьому аспекті ключову

роль відіграють нові фінансові інструменти і технології, поєднувані поняттям «фінансові інновації».

Вони також ініціюють своєю появою масштабні перетворення відповідних фінансових ринків і, як наслідок, впливають на розвиток економіки в цілому. Перелік таких нововведень об'єктивно є досить значним та зазвичай вимагає уважного ставлення до кожного особисто. Це обумовлено тим, що поява фінансових інновацій пов'язана з періодичним оновленням форм і засобів, які використовуються для досягнення поставлених цілей.

Зазвичай фінансова інновація, так само, як і будь-яка інша інновація, поділяється на кризову інновацію та інновацію розвитку; на новий фінансовий продукт і нову фінансову операцію [48; 55; 58]. Як самостійна економічна категорія фінансова інновація має такі відмітні риси:

■ обов'язковість продажу нового фінансового продукту на ринку фінансових інновацій;

■ обов'язковість реалізації фінансової операції на ринку або усередині суб'єкта, що господарює;

■ функціональна залежність фінансової інновації від часу;

■ особливість самого фінансового продукту, що виражається, по-перше, у наявності одиничного і масового попиту, по-друге, у функціонуванні лімітованого і нелімітованого продукту, по-третє, в існуванні продукту у формі майна і майнових прав.

Таким чином, загалом фінансова інновація - це реалізований у формі нового фінансового продукту або операції кінцевий результат інноваційної діяльності у фінансовій сфері. Зміст же фінансової інновації складають нові фінансові продукти і нові фінансові операції.

Разом із зазначеним слід вказати на те, що одним із вагомих чинників появи фінансових інновацій, принаймні під час трансформаційних економічних перетворень, є зміни регулятивного характеру щодо формування певного економічного середовища. Тож прояви таких змін і характер їх впливовості на поступовість

економічного зростання вимагають проведення різнопланових, але ґрунтовних економічних досліджень щодо впровадження та застосування нових фінансових продуктів.

При цьому слід звернути увагу на те, що еволюційні зміни не виявляють себе так явно, як у фінансовій сфері, бо з погляду зацікавленості різних суб'єктів господарювання фінансові інновації розглядаються як інструмент оптимізації їх фінансових потоків [61]. Як приклад такого розгляду нововведень слід вказати праці В. В. Корнєєва [30], який досліджує фінансові інновації в управлінні суверенними боргами з погляду стійкого управління потоками капіталу.

Не менш важливими є й питання фінансового забезпечення інноваційного розвитку економіки, які теж безпосередньо пов'язані з появою нових фінансових продуктів [10]. Разом з тим слід зазначити, що Україна не накопичила достатнього досвіду відносно ефективного застосування фінансових інновацій з погляду розвитку різних сегментів фінансового ринку, сталості руху відповідних фінансових потоків. Тож узагальнення зарубіжного досвіду щодо можливості та ефективності його застосування в умовах України є досить важливим.

Перш за все звертає на себе увагу інструментарій впровадження нових фінансових рішень, що є доречним при розробці не лише певних механізмів впровадження інноваційних рішень, а й з погляду загального розвитку конкретних суб'єктів господарювання.

Як і будь-який інший економічний аналіз дослідження досвіду застосування фінансових інновацій вимагає певного методологічного обґрунтування. Це стосується визначення об'єкта і предмета дослідження, що загалом може бути розкрито у деякому напрямі відповідного аналізу. Наприклад, за такий напрям у своєму дослідженні В. В. Корнєєв обрав впливовість нововведень на стійкість руху кредитних та інвестиційних потоків. Разом з тим Л. А. Антонюк, А. М. Поручник, В. С. Савчук розглядають аспект комерціалізації нововведень [10].

Втім, на нашу думку, слід виходити з об'єктивних умов появи фінансових інновацій, які полягають у фінансовій сфері еко-

номічних відносин. До того ж слід враховувати, що фінансові інновації змінюють не тільки вартість і доступність окремих видів фінансування, але й впливають на рух грошових і товарних потоків, на портфельні стратегії професійних учасників ринку. Тобто з даного приводу доцільно виділити так звану сферу інтересів фінансових інновацій, виразом якої можуть бути найбільш суттєві та характерні ознаки формування сталої основи переміщення та перерозподілу ресурсів, що відбуваються у загальному економічного просторі. Таким чином, як базову основу методології аналізу фінансових інновацій слід виділити «скелетон потоків фінансових ресурсів», де значна увага, як було встановлено у підрозд. 3.2, відводиться фінансовим потокам банківських установ, фондовому ринку та різноманітним суб'єктам господарювання, які можна визначити як первісні елементи формування руху фінансових ресурсів та показники появи тих або інших нововведень у фінансовій сфері. Тож саме під цим кутом й розглянемо зарубіжний досвід впровадження фінансових інновацій.

Оволодіння фінансовими інноваціями фінансово-кредитною сферою пов'язане з лібералізацією та дерегулюванням фінансових ринків, що відбувається на фоні їх глобалізації. Тож зростання конкуренції з боку банків і різних сегментів фінансового ринку об'єктивно привело до зменшення традиційної ролі банків як інститутів кредитування. Водночас ознаки такої конкуренції позначаються і на рентабельності традиційних банківських операцій. Це, у свою чергу, впливає на розподіл відповідних фінансових послуг та об'єктивне виникнення окремих напрямків розвитку фінансових інновацій, до яких західні дослідники переважно відносять розподіл та з'єднання фінансових контрактів, сек'юритизацію неліквідних вимог і розвиток нових каналів розподілу фінансових послуг [7; 56].

Під розподілом та з'єднанням фінансових послуг мається на увазі те, що, наприклад, позика за фіксованою процентною ставкою являє собою сукупність різних фінансових інструментів, які можуть бути розділені на ряд взаємодоповнюючих компонентів. Прикладом такого нововведення є гарантована доступність до

кредитних ресурсів, що може бути досягнуто завдяки відповідній з послідовності кредитних інструментів, як, наприклад, револьверна (поновлювана) середньострокова кредитна програма на базі евронот і програма випуску евронот [56]. Економічна вигода такої новації полягає в тому, що у фінансових інститутів з'являється можливість продавати різні ризики і «навантаження» тим учасникам ринку, які здатні використовувати їх з найменшими витратами, знижуючи тим самим загальну ціну ризику. Крім того, істотно полегшуються арбітражні угоди.

Іншим прикладом нововведень у банківській сфері щодо передачі кредитного ризику є застосування CRT інновацій (CRT - credit risk transfer [60]). Залежно від цілей управління ризиками можуть використовуватися різні інструменти CRT. При цьому, як правило, покупець забезпечення кредитів бажає вивести дані про кредит зі свого балансу і в такий спосіб зменшити свій ризик і потреби у фінансуванні. Означена мета може досягатися шляхом поступки кредиту або за допомогою емісії цінних паперів на основі відповідних зобов'язань. Також слід звернути увагу на те, що в цілому фінансування інновацій є ризиковою операцією, тому застосування фінансових інновацій для уникнення відповідних ризикових подій - досить розповсюджена процедура.

При цьому загалом фінансові інновації для різних сфер фінансової діяльності мають певну взаємоузгодженість, що змушує говорити як про системну оцінку дієвості фінансових інновацій, так і про багатогранну впливовість фінансових інновацій на сталість руху різноманітних фінансових потоків, що з ними пов'язані. Водночас фінансові інновації відкривають для банків нові шляхи фінансування своєї діяльності та управління своєю ліквідністю як один з основних напрямів банківської діяльності [20].

Отже, розглядаючи фінансові інновації у банківській сфері, слід звернути увагу на структуру балансу, питому вагу цінних паперів у банківських активах та її надмірне зростання. Підставою для такого ґрунтовного та виваженого ставлення до питомої ваги цінних паперів у банківських активах є розгляд так званих фінансів Понці [13], до яких відносяться економічні суб'єкти, що не мають достатнього операційного доходу для обслуговування

боргу і своїх зобов'язань. Тож внаслідок відкритості та недосконалості економіки перехідного періоду варто звернути увагу на наявність спекулятивної складової у визначенні фінансових нововведень, бо суб'єкти фінансів Понці мають можливість відповідати за своїми зобов'язаннями лише за допомогою продажу активів і випуску нових позик. Втім, як свідчить відповідний аналіз розвитку банківського сектора економіки в Україні, вітчизняні банки досить обережно ставляться до різного виду цінних паперів, що, з одного боку, обумовлено підривом довіри до державних цінних паперів протягом 1999 - 2001 рр. [20], а з іншого - недостатньою розвиненістю фондового ринку [2; 5]. Однак, враховуючи світову динаміку розвитку CRT інновацій, яка характеризується значним зростанням показників використання цього інструмента у грошовому вираженні - з 187 млн дол. США за підсумками 1987 р. до 4800 млрд дол. США за підсумками 2004 р. [70], слід більш скептично ставитись до можливості його застосування в умовах перехідної економіки. Тож необхідно звернути увагу на такі потенційні ризики, що дають CRT інновації, як: ризик, пов'язаний із концентрацією посередників на ринку інструментів CRT, що може призвести до високої концентрації в руках цих посередників кредитних ризиків; ризик, пов'язаний з тим, що ринок інструментів CRT має у своїй основі переважно міжбанківський характер, що може у підсумку призвести до системної банківської кризи.

Втім, варто зауважити, що значне зростання обсягів використання CRT інновацій пов'язане з тим, що вони дозволяють: відокремлювати кредитний ризик від ризику фінансування і ринкових ризиків; виділяти часові характеристики кредитного ризику; визначати співвідношення рівнів реального і бажаного кредитного ризику; передавати кредитний ризик, зберігаючи при цьому за банком власність на кредит. Тобто відокремлюючи кредитний ризик від інших ризиків, інструменти CRT дають можливість передавати кредитний ризик тим, хто погоджується брати його на себе, що загалом приводить до розширення кредитного ринку (збільшення обсягу кредитування), що є досить доречним з погляду недостатнього використання мультиплі-

кативного розширення грошової маси внаслідок надлишкової ліквідності банківського сектора економіки [54].

При цьому з погляду означеного важливе місце у фінансових інновація банківського сектора займають і процеси сек'юритизації неліквідних фінансових вимог у ринкові цінні папери [56]. Класичним прикладом у цій сфері є розробка депозитних сертифікатів, що вільно обертаються на ринку та замінюють неліквідні термінові депозити. Іншим прикладом впровадження фінансових інновацій у банківській сфері з погляду розвитку процесів сек'юритизації є об'єднання кредитних деривативів з операціями сек'юритизації у формі облігацій, що забезпечені борговими зобов'язаннями, емісія яких використовується для страхування та зменшення рівня кредитного ризику.

Разом з тим слід зазначити, що серед розглянутих вище ключових засад і напрямків застосування фінансових інновацій широке використання знаходять деривативи, які загалом являють собою контракти типу своп або опціон. Тож невипадково, що більш динамічний розвиток мають фінансові інновації з погляду фондового ринку, який загалом відображує процеси перерозподілу вільних грошових і фінансових ресурсів. Так, останнім часом у зарубіжній практиці значного поширення для сек'юритизації фінансування проектів набуло впровадження технології CLO (collateralized loan obligation) [59]. До основних переваг такого механізму відносяться прозорість операцій, диверсифікація інвестицій, підвищена безпека вкладання коштів, що забезпечує створення механізму суттєвих переваг для інвесторів.

Втім визначальне місце деривативи знайшли у банківській сфері, бо здатні забезпечити низький рівень кредитного ризику, не впливаючи безпосередньо на позичальника. Разом з тим кредитні деривативи дозволяють зменшити існуючу концентрацію ризику, відокремлюючи кредитний ризик від інших видів ризику i розподіляючи ризик кредитора серед інших учасників фінансового ринку. Кредитні деривативи дають банкам можливість не тільки забезпечити ліквідність наданих позик, а й управляти окремими параметрами кредитного портфеля. Однак такий універсальний інструмент, як кредитні деривативи

є неоднорідним за складом та дещо негативно може впливати на систему показників банківської діяльності.

Водночас найбільшого розвитку набули так звані сконструйовані цінні папери. Найбільш активно сконструйовані облігації обертаються на Американській фондові біржі (АМЕХ) та Чиказькій опціонній біржі (СВОЕ). Так, наприклад, протягом чотирьох останніх років кількість різновидів зазначених цінних паперів зросла майже у 6 разів [68]. При цьому облігації, що знаходяться в обороті на фондових ринках розвинених країн, являють собою, як правило, інструменти із захищеною сумою основного боргу, сума виплат за якими знаходиться в залежності від змін основних індексів ринку акцій, таких, наприклад, як S&P 500, Nikkei 225, Dow Jones Industrial Average. Крім того, встановлюються й зворотні залежності розміру доходу від динаміки пов'язаного показника. Новацією є також розмір виплат, який знаходиться у залежності від показників ринку облігацій.

Отже, невипадково, що й емітенти облігацій в Україні почали більш активно застосовувати саме індексні облігації [79]. Це загалом встановлює більш тісний взаємозв'язок між суб'єктами господарювання, які потребують грошей, і потенційними інвесторами. Проте слід враховувати, що в умовах українського фондового ринку впровадження індексного механізму формування дохідності за облігаціями має ряд ускладнень. Насамперед це пов'язано з тим, що на сьогодні на фінансовому ринку України фактично не існує індексу, який би міг бути ефективним індикатором вартості грошей на ньому. Тож більш поширеним в Україні є застосування механізму з плаваючим процентом на облігації, що допомагає стабілізувати потоки залучених ресурсів. Втім, така практика зміни дохідності на облігації має хаотичний характер. Це також не сприяє стабільному впливу фінансових інновацій на стійкість руху відповідних фінансових потоків.

До характерних тенденцій випуску структурованих облігацій у світі відноситься й розвиток випуску цінних паперів, модифікованих за способом погашення з використанням опціонів на цінні папери третіх компаній, що фактично є випуском обмінюваних облігацій [59]. Тобто такі цінні папери дають інвесторові мож-

ливість вибору засобу платежу при погашенні цінних паперів компанії, відмінної від компанії емітента, що також розширює можливості залучення додаткових фінансових ресурсів.

Останнім часом також розвивається ринок суперсубординованих цінних паперів, до основних цілей застосування яких відносяться покращення фінансового стану та підвищення рейтингу емітента, покращення структури заборгованості тощо [57]. Зокрема, даний різновид фінансових інновацій дозволяє збільшувати власний капітал банків, що може бути цінним з погляду наявних проблем, пов'язаних зі збільшенням капіталізації вітчизняних банків.

Якщо говорити про фінансові інновації, які безпосередньо стосуються господарюючих суб'єктів нефінансового сектора економіки, то слід зауважити, що з урахуванням досвіду розвинутих країн означене відображують насамперед різноманітні чисельні нововведення фондового ринку. Що ж стосується відповідної вітчизняної практики, то вона є обмеженою, як і застосування інших різновидів фінансових нововведень. При цьому, на нашу думку, насамперед слід звернути увагу на те, що до основних напрямків застосування фінансових інновацій в Україні варто віднести найбільш прибуткові або ті, що пов'язані із заборгованістю держави перед різними суб'єктами господарювання. Тож використання останнього різновиду фінансових інновацій відбувається переважно під контролем держави. Як приклад таких нововведень можна назвати спеціальні внутрішні державні позики, які передбачені бюджетом для оформлення простроченої заборгованості щодо компенсації експортерам податку на додану вартість у вигляді ПДВ-облігацій [76].

Прикладом високоприбуткових фінансових інновацій можна назвати випуски опціонів на купівлю акцій національного оператора зв'язку ВАТ «Укртелеком», де першим серед українських компаній було ВАТ «Автоальянс сторіччя» [79]. При цьому важливо зазначити дату такого випуску, яка вказує на перші кроки на шляху до впровадження нових фінансових інструментів у правління потоками фінансових ресурсів, які значно відрізняються від традиційного випуску акцій та облігацій: ВАТ «Авто-

альянс сторіччя» зареєструвало в Державній комісії з цінних паперів і фондового ринку випуск опціонів на купівлю простих іменних акцій ВАТ «Укртелеком» 13 липня 2004 року.

Таким чином, проведений аналіз застосування та впровадження фінансових інновацій свідчить про існування досить розширеного відповідного інструментарію у зарубіжній практиці, який ще недостатньо використовується у вітчизняній економічній практиці господарювання. Розглянуті засади та напрямки застосування фінансових інноваційних рішень дозволяють попередити виникнення негативних явищ у цьому процесі та певною мірою оптимізувати його. Підставою ж такого попередження може бути узагальнення відносно того, що фінансові інновації з'являються на ринку, де виникають різні обмеження, які обумовлені зростаючими трансакційними витратами, наявністю ризику рефінансування і необхідністю підтримання певного рівня ліквідності на відповідному ринку тощо.

3.4.

<< | >>
Источник: Азаренкова Г. М.. Фінансові потоки в системі економічних відносин: Монографія.- Х.: ВД «ІНЖЕК»,2006.- 328 с.. 2006

Еще по теме Фінансові інновації в системі сталої взаємодії руху фінансових потоків різних економічних агентів:

  1. Радянсько-іранські відносини у поза нафтовому секторі економіки
  2. ЗМІСТ
  3. ВСТУП
  4. Фінансові інновації в системі сталої взаємодії руху фінансових потоків різних економічних агентів