Види і властивості уваги

Залежно від характеру об’єкта, на який спрямовано увагу, розрізняють зовнішню та внутрішню увагу. Зовнішня увага спря­мована на предмети і явища оточуючого світу, тоді як внутрішня - на власні думки, почуття та переживання.

Залежно від факторів вольової регуляції увага може бути мимовільна, довільна, післядовільна. Мимовільна увага виникає і підтримується незалежно від свідомих намірів і цілей людини. Це така увага, яка не вимагає мети і не потребує вольових зусиль.

До причин виникнення мимовільної уваги відносять: силу та раптовість подразника; новизну, незвичність, контрастність под­разника; рухливість об’єкта. Мимовільна увага пов’язана із загаль­ною спрямованістю особистості. Основна її функція полягає у швидкій і правильній орієнтації у швидкоплинних умовах середо­вища, у виділенні тих об’єктів, які у цей момент мають найбільше значення.

Довільна увага розвивається на основі мимовільної у випад­ку, коли у діяльності людина ставить перед собою певне завдання і свідомо обирає алгоритм його виконання. Це і визначає виділення об’єктів уваги. Необхідність вольових зусиль для організації уваги яскраво проявляється під час включення у робочий процес, виникнення певних труднощів, послаблення, інтересу чи мотива­ції до виконання діяльності. У довільній увазі проявляється актив­ність особистості через інтереси, цілі, результати діяльності.

Отже, довільна - це та увага, яка виникає внаслідок свідомо постав­леної мети і вимагає від суб’єкта діяльності вольових зусиль.

До умов підтримки довільної уваги можна віднести: усвідом­лення власних обов’язків; розуміння сутності поставлених завдань; спрямованість на досягнення кінцевої мети; звичні або сприятливі умови діяльності. Основною функцією довільної уваги є активне регулювання перебігу психічних процесів, що дозволяє виділяти головні, суттєві факти, приймати адекватні рішення.

Існує ще один вид уваги - післядовільна, яка підтримується вольовими зусиллями, характеризується тривалою зосереджені­стю, з нею обґрунтовано пов’язують найбільш інтенсивну і плідну розмову, творчу працю, високу продуктивність роботи.

Увага характеризується різними властивостями. До них відносять: стійкість, обсяг, переключення, розподіл. Вищеназвані властивості тісно пов’язані між собою та утворюють складну функціональну структуру уваги.

Стійкість - характеристика уваги у часі, що визначається тривалістю збереження її інтенсивності. Показник стійкості - висока продуктивність діяльності впродовж відносно тривалого часу. Стійкість характеризується тривалістю перебігу, ступенем концентрації. Стійкість уваги залежить від особливостей об’єктів, на які вона спрямована, та від активності особистості. Так, на нерухливих об’єктах пасивна увага зберігається впродовж 5 се­кунд. Якщо ж людина активно діє з об’єктом, то стійкість уваги збільшується до 20 хвилин.

Переключення - довільна зміна спрямованості своєї уваги з одного об’єкта на інший. Легше переключити увагу, коли: між по­передньою і наступною діяльністю є зв’язок; попереднє завдання виконано; об’єкт наступної діяльності є професійно значущим. Уповільненість та швидкість переключення уваги залежить від рух­ливості основних нервових процесів (збудження та гальмування).

Розподіл уваги - це одночасна увага до двох або кількох об’єктів та одночасне виконання дій з ними чи спостереження за ними. Високий рівень розподілу уваги - одна з обов’язкових вимог успішної діяльності.

Обсяг - кількість об’єктів, які сприймаються одночасно з достатньою чіткістю. Обсяг уваги залежить від кількох причин, зокрема: від особливостей об’єктів, що сприймаються, (не пов’язані між собою об’єкти сприймаються у кількості від 12 до 14); від досвіду практичної діяльності; від розуміння сутності пос­тавленого завдання. Основною умовою розширення обсягу уваги є формування уміння групувати, систематизувати, об’єднувати за змістом матеріал, що сприймається. Проте надмірне збільшення обсягу уваги може негативно відобразитися на її інтенсивності і, як наслідок, на якості результатів діяльності.

Увага високого рівня має вибірковий характер, що підвищує ефективність пізнавальних можливостей.

Професійна уважність виявляється у здатності звернути увагу на те, що потрібно і коли це потрібно. Чим більш складним і відповідальнішим виявляється професійне завдання, тим більшої уваги воно потребує. Увага є запорукою таких професійно важли­вих властивостей особистості, як спостережливість, висока праце­здатність, допитливість, творча активність.

На відміну від інших психічних процесів, увага не має свого особливого змісту, вона - динамічний чинник усіх пізнавальних процесів. Увага породжується діяльністю і супроводжує її.

Варто зазначити, що на уважність людини значною мірою впли­ває і її загальний стан здоров’я, психофізіологічні особливості, пси­хологічний клімат, хронічна втома. Усе це призводить до зниження обсягу уваги, і таким чином, до погіршення результатів роботи.

10.3.