Вікові особливості морального виховання в сучасному загальноосвітньому навчальномузакладі

Неодмінною умовою навчально-виховного процесу завжди було моральне виховання учнів у залежності від їхніх вікових особливостей, яке здійснюється шляхом поступового поглиблення розуміння змісту моральних норм і вимог та оволодіння більш складними формами поведінки.

При розробці конкретного змісту моральної освіти вікові та психологічні особливості школярів необхідно враховувати обов’язково.

У дошкільному і молодшому шкільному віці дитина вперше засвоює нормативні форми поведінки. Спочатку ці форми реалізуються і засвоюються на вербальному і образному рівнях, у вигляді елементарних уявлень про добро і зло, хороше і погане, потрібне і непотрібне. Частково ці уявлення асоціюються у свідомості дитини з поведінкою тих чи інших персонажів казок, оповідань, будь- якої конкретної, як правило, дорослої людини. На цьому етапі моральні норми поведінки реалізуються дитиною лише на вербальному рівні: у вигляді суджень, ігрових дій тощо. Вже на 4-му році життя поведінка дитини на вербальному рівні у більшості випадків відповідає нормам, у реальному ж відношенні вона, зазвичай, є егоїстичною,

наслідувальною. Поступово дисоціація вербальної і реальної поведінки зникає за рахунок того, що в життєвій практиці починають нсрсважа і и також позитивні моральні норми. Проте в цей час (5-6 років) виникають два протилежних за змістом типи поведінки: прагматичний і безкорисливий. У цей період діти, як правило, вже володіють достатнім запасом елементарних знань про вимоги суспільства до моральних норм, у них з’являється орієнтація на суспільні функції людей, більш широке розуміння соціальних зв’язків, виробляється уміння оцінювати поведінку дітей і дорослих, усвідомлення своєї належності до дитячого колективу. У 7-9-річної дитини з’являється теоретичне відношення до дійсності.

1) доморальний (доконвенціональний) рівень (дитина виконує встановлені правила, виходячи з егоїстичних міркувань); цей рівень відповідає дошкільному вікові;

2) конвенціональна (гетерономна) мораль (поведінка дитини є орієнтується на зовнішні норми і думку оточення); цей рівень відповідає молодшому шкільному вікові;

3) автономна мораль (орієнтація на певну внутрішню, автономну систему моральних принципів); це характерно вже для підліткового віку. З розвитком абстрактного мислення особистість усвідомлює моральні принципи, у дотриманні яких орієнтується у першу чергу на власну совість.

Підлітковий вік, отже, має вирішальне значення у моральному становленні особистості. Йому властиві протиріччя, які вичерпно схарактеризував В.О. Сухомлинський у книзі “Народження громадянина” у розділі “Протиріччя отроцтва”. Він пише, що для підлітка характерні:

— непримиренність до зла, неправди, готовність виступити на боротьбу із найменшими відхиленнями від істини, з одного боку, та невміння розібратися у складних явищах життя — з іншого;

— прагнення бути добрим, прагнення до ідеалу — і, у той самий час, неприязнь до навчання, моральних настанов; прагнення самоствердитися і невміння це зробити;

- глибока необхідність у пораді, допомозі і небажання звернутися до дорослого;

— багатство бажань і обмеженість сил, досвіду, можливостей для їх здійснення;

— показне заперечення авторитетів, захоплення ідеальним і сумнів у тому, що ідеальне може бути в нашому буденному житті;

— презирство до егоїзму, індивідуалізму і чутливе самолюбство;

— здивування перед невичерпністю науки, бажання багато знати і недбале відношення до повсякденного навчання;

— романтична захопленість і грубі вибрики;

— захоплення красою й іронічне ставлення до краси^[78].

Сучасні умови розвитку нашого суспільства, що функціонує в обставинах порушення звичних систем цінностей, загальної дестабілізації всіх галузей, значно ускладнюють процеси виховання і самовиховання молодого покоління. Ринковий порядок господарювання пропонує молоді нову систему цінностей, у якій провідними виступають ділові і професійні якості людини: комунікабельність, ініціативність, уміння обходити конкурентів, виконувати доручення тощо. При цьому нібито другорядним залишається моральний компонент особистості. Така ситуація соціального, економічного, етичного дисбалансу в суспільстві найбільш негативно позначається на становленні моральної самосвідомості найбільш сенситивної вікової категорії—підлітків.

Не маючи достатнього досвіду різнобічного й критичного оцінювання складних ситуацій сьогодення, визначення реальних мотивів учинків людей, підлітки здебільшого сліпо наслідують мінливі, часто далекі від моральності ідеали з “дорослого” життя, у ролі яких можуть виступати герої іноземного низькопробного кіно, “круті” однолітки, багаті й не завжди чесні бізнесмени. Прагнення самоствердження, характерне для підліткового віку, перетворюється в стійке бажання будь-якою ціною мати великі гроші. Тимчасове “примірювання” дорослих морально негативних ролей і систем цінностей може перейти навіть у стійку форму поведінки в майбутньому. Особливістю таких процесів підліткового наслідування Є те, ЩО нерідко СВІДОМІСТЬ особистості не контролкм ІІОІІГЦІІІМІ, її лише йде за поведінковими актами. При цьому підліток нібіїю не помічає того, що він сам бере участь у ствердженні певної сис ісми цінностей, а не лише чинить “так, як усі”. Таке “коніїоваїїіім" дорослого життя є наслідком вікових особливостей становлення моральної сфери підлітка. Неспроможність сучасного суспільства запропонувати юній особистості в якості альтернативи кращий приклад для наслідування веде до появи неоднозначностей і протиріч у процесі становлення моральної самосвідомості підлітка.

Вихователю в сучасних умовах необхідно враховувати, що підліток, знаходячись на етапі формування автономної моралі, прагне насамперед до співпраці, кооперації з референтною групою однолітків, тому прийняття ним рішення “не відрізнятися від усіх” дається йому значно легше, ніж спроби висловити власну думку, протиставити себе референтному оточенню.

Головними завданнями в роботі з підлітками сьогодні є:

— індивідуальне виявлення головних соціальних пріоритетів неповнолітнього, що впливають на розвиток його моральної сфери;

— встановлення рівня моральних знань сучасних підлітків;

— з’ясування рівня розвитку моральної самосвідомості підлітків через можливість здійснення ними морального вибору;

— підбір таких форм морального впливу, у яких би підліток реалізував себе як член групи, колективу, що орієнтований на позитивний моральний ідеал суспільства;

— виховання на гуманістичних нормах християнської моралі та кращих ідеалах, що їх виробив тисячолітній досвід морального виховання підростаючих поколінь українським народом.

У юнацькому віці, коли автономна мораль вважається в цілому сформованою, виняткової ваги набувають проблеми статевого виховання, а саме:

— формування моральних стосунків між юнаками та дівчатами;

виховання культури інтимних почуттів — прихильності, дружби, любові;

— формування понять про біологічні, соціальні проблеми особистості;

— розвиток у дівчаток рис жіночності, у хлопчиків — рис мужності;

— підготовка юнаків та дівчат до шлюбу як основи сучасної здорової та щасливої сім’ї.

У наш час проблеми морального виховання юнаків і дівчат ускладнюються масовим поширенням СНІДу, наркоманії, проституції, ранніх шлюбів, негативних явищ суспільного життя, що загострюють потребу в удосконаленні статевого виховання в загальноосвітньому навчальному закладі.

7.3.5.