Засоби громадянського виховання та освіїи: Досвід роботи навчальних закладів України

Як процес вироблення громадянської позиції, озброєння учня знаннями і вміннями, необхідними для життєдіяльності в сучасному суспільстві, термін “громадянське виховання" застосовуємо в ши­рокому значенні — і як організацію шкільного життя, що сприяє де­мократичній поведінці, і як форму соціальної практики, і як відповід­ний навчальний предмет та міжпредметну форму діяльності у рам­ках освітнього простору.

У комплекс “громадянська освіта" входять спеціальні інтегровані курси', людина і суспільство, громадянознавство, пол­ітологія, соціологія, етика, правознавство, мораль і право, право на кожний день, Конституція України, права людини, дитини; спеціальні теми у змісті загальноосвітніх предметів (історія, мови, літерату­ра). Комплекс є предметно-тематичною моделлю, забезпечується методичними рекомендаціями і розробками, програмами навчаль­них курсів, довідковим матеріалом.

Певні громадянські і демократичні цінності діти опановують, беручи участь у повсякденному житті школи, спільноти, громади, причому школа розглядається як модель політичного ідейного світу дорослих. Наприклад, участь школярів у прийнятті важливих для школи рішень, у шкільних радах, самоврядуванні й т. ін.

Українська освіта сьогодні вже має певний досвід грома­дянського виховання школярів. Розроблено проекти концепцій, мо­делі (у т. ч. — регіональні, Полтавщина теж має свою модель^[63]), підготовлено цілий ряд навчальних посібників і підручників, українські вчені беруть участь у роботі міжнародних семінарів, проектів і кон­ференцій на умовах партнерства та діалогу. Учасниками міжнарод­ного проекту “Освіта для демократі!*” є навіть окремі школи, що є своєрідною формою громадянського виховання учнів (наприклад, Донецька школа прав людини, директор — Т. Рагозіна).

Так, педагогічний колектив однієї з гімназій м. Мелітополя, де тренером з громадянської освіти працює Н.М.

Учителі-тренери цієї школи, що пройшли спеціальну підго­товку з громадянської освіти, проводять у 1-4 класах факультативні заняття з прав дитини, екології, лінгвістики, інформатики. Учні 5-7 класів вивчають правовий спецкурс “АЗИМУТ”, працюють у фа­культативах за вибором. У 8-му класі додається факультатив “Я — громадянин України”. У дев’ятих класах вивчають шкільний курс “Правознавство” і спецкурси з прав людини, економіки, екології, лінгвістики, комп’ютерної освіти. 10-11-ті класи виходять на новий рівень знань і, головне, вмінь: продовжують вивчати спецкурс ’’Пра­ва людини”, правові спецкурси за програмою довузівської підготов­ки Запорізького інституту економіки й інформаційних технологій. Молодіжний центр “Перспектива” об’єднує роботу клубів за інтере­сами: “Феміда” (правового), “Поліглот” (лінгвістичного), економіч­ного, комп’ютерного.

Обдаровані учні цієї гімназії беруть участь у всеукраїнських та міжнародних фахових конкурсах, у предметних олімпіадах, у ро­боті секцій МАН, видається шкільна газета, систематично виходить радіогазета з проблем організації самоврядування.

Розвивається співпраця школи з неурядовими організаціями, зокрема, з учасниками групи Харківського освітнього центру прав людини, який видає Всеукраїнський бюлетень “Права людини”. Матеріали з досвіду роботи школи друкувалися в одному з випусків цього бюлетеня.

Школярі підтримують акції Міжнародної амністії. Так, у ве­ресні 2002 року ними було відправлено 19 листів із 522 підписами учнів і громадян міста із закликом до уряду Таїланду ввести мора­торій на виконання смертних вироків.

Однією з організаційних форм громадянського виховання й освіти в навчальному закладі є діяльність кафедри суспільних дис­циплін, яка координує роботу інформаційно-освітнього центру “Захист” і громадської приймальні, де працює конфліктна комісія з питань порушення прав людини в школі. До цієї комісії можу н. звертатися учні, батьки, вчителі, адміністрація школи. До участі в роботі приймальні залучені фахівці: психолог, соціолог, лікар, юрист. Приймальня об’єднує всі напрями діяльності школи, залучає до співпраці і спільної творчості учнів, студентів, батьків, фахівців, усіх небайдужих до суспільних справ і громадянського виховання підростаючого покоління^[64].

Форми громадського виховання можуть бути різними. Наве­дений вище перелік можна доповнити бесідами, усними журнала­ми, круглими столами, прес-конференціями, заочними подоро­жами, годинами запитань і відповідей, диспутами, суспільно- політичними вікторинами, аналізом конкретних політичних та історичних ситуацій, роботою лекторіїв, випусками незалеж­них шкільних газет, “теледебатами кандидатів у президенти ”, “...у депутати” та ін. За умови творчого підходу у кожному конк­ретному закладі народжуються нові форми, доцільно добираються кращі з уже відомих, апробованих практикою шкільного життя. Важ­ливо лише пам’ятати, що успішність роботи, спрямованої на грома­дянське виховання школярів, визначається не переліком форм і ме­тодів, а педагогічно цілеспрямованим їх відбором з урахуванням віко­вих особливостей учнів, їхніх інтересів, прагнень, потреб стимулю­вання дітей до творчості, ініціативи, самостійності, активності, до вироблення громадянської позиції особистості.

7.1.4.