<<
>>

Стаття 123. Порядок надання у постійне користування земельних ділянок юридичним особам

1. Надання земельних ділянок юридичним особам у постійне користування здійснюється на підставі рі­шень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування за проектами відведення цих ділянок.

2. Умови і строки розроблення проектів відведен­ня земельних ділянок визначаються договором, укла­деним замовником з виконавцем цих робіт.

3. Юридична особа, зацікавлена в одержанні зе­мельної ділянки у постійне користування із земель державної або комунальної власності, звертається з відповідним клопотанням до районної, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій або сільської, селищної, міської ради.

4. До клопотання про відведення земельної ділян­ки додаються документи, що обґрунтовують її розмір, призначення та місце розташування.

5. Відповідна районна державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає клопотан­ня у місячний строк і дає згоду на розроблення про­екту відведення земельної ділянки.

6. Проект відведення земельної ділянки погоджу­ється із землекористувачем, органом по земельних

331

ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміояо-гічним органами, органами архітектури та охорони культурної спадщини і після одержання висновку державної землевпорядної експертизи по об'єктах, які їй підлягають, подається до відповідної державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради, які розглядають його у місячний строк і, в межах своїх повноважень, визначених цим Кодексом, при­ймають рішення про надання земельної ділянки.

7. При наданні земельної ділянки у користування обласними державними адміністраціями, Радою мі­ністрів Автономної Республіки Крим або Кабінетом Міністрів України сільські, селищні, міські, район­ні, обласні ради, районні державні адміністрації за місцем розташування земельної ділянки подають свій висновок відповідно обласній державній адміністра­ції, Раді міністрів Автономної Республіки Крим.

8. При наданні земельної ділянки у користування Кабінетом Міністрів України Рада міністрів Автоном­ної Республіки Крим, Обласні, Київська, Севастополь­ська міські державні адміністрації подають свої ви­сновки та проект відведення земельної ділянки цент­ральному органу виконавчої влади з питань земель­них ресурсів, який розглядає ці матеріали і у місяч­ний строк подає їх до Кабінету Міністрів України.

9. Відмову органів місцевого самоврядування або органів виконавчої влади у наданні земельної ділян­ки в користування або залишення клопотання без розгляду може бути оскаржено в судовому порядку.

Незважаючи на вузько спеціальну назву, що вказує на регулювання тільки відносин з надання в постійне користування земельних ділянок юридичним особам, ця стаття широко кореспондується з багатьма стаття­ми Земельного кодексу і, зокрема, зі статтею 124. Стаття 123 Земельного кодексу містить загальні норми відве­дення земельних ділянок юридичним особам для будь-яких цілей, включаючи повний ланцюжок необхідних для цього погоджень.

332

Як єдина правова підстава надання земельних діля­нок юридичним особам у постійне користування визна­ється рішення відповідних органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування. Приведена норма по суті виключає можливість договірно-правового регулю­вання відносин постійного користування між землеко­ристувачем і органом, що надає ділянку. Усі права й обов'язки щодо земельної ділянки виникають, зміню­ються і припиняються у постійного землекористувача виключно відповідно до норм законодавства. Іншою важливою особливістю частини 1 статті, що коментуєть­ся, є необхідність розробки проекту відведення незалежно від визначеності меж земельної ділянки, збереження її цільового призначення тощо.

Ліцензована землевпорядна організація, що одержа­ла замовлення на розробку проекту відведення земель­ної ділянки, укладає з замовником договір, у якому визначаються порядок, вартість, терміни та інші умо­ви розробки проекту відведення.

З метою уніфікації практики та умов розробки про­ектів відведення землевпорядними організаціями ор­ганом виконавчої влади з питань земельних ресурсів може розроблятися і затверджуватися еталон проекту відводу, зміст якого повинні обов'язково враховувати всі розроблювані даних документів.

Межі договірно-правового регулювання порядку і вартості робіт зі скла­дання проекту відведення земельної ділянки визначе­ні спільним Наказом Державного комітету України по земельних ресурсах, Міністерства фінансів України і Міністерства економіки України від 15 червня 2001 року № 97/298/124 «Про затвердження розмірів оплати земельно-кадастрових робіт і послуг».

Частина третя статті, що коментується, визначає форму вираження волевиявлення юридичної особи, зацікавленої в одержанні земельної ділянки в постій­не користування із земель державної чи комунальної власності. Для отримання в постійне користування земельної ділянки із земель державної власності, таке волевиявлення повинне оформлюватись у вигляді кло­потання на ім'я районних, Київської і Севастопольсь-

333

кої міських державних адміністрацій, а із земель ко­мунальної власності — на ім'я відповідних сільських, селищних чи міських рад.

До розмежування земель державної і комунальної власності відповідно до частини 12 Розділу X «Перехід­ні положення» Земельного кодексу для отримання в постійне користування земельних ділянок у межах населених пунктів зацікавлені юридичні особи повинні звертатися у відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів — у відповідні органи виконавчої влади.

До клопотання про відведення земельної ділянки зацікавлена особа повинна прикласти документи, що обґрунтовують розмір, цільове призначення і місце розташування ділянки. У випадку, якщо ділянку пла­нується отримати для експлуатації існуючої будівлі чи споруди, що належить заявнику, документами, які об­ґрунтовують її розмір, цільове призначення і місце розташування, можуть бути технічний паспорт будів­лі чи споруди» проектна документація на даний об'єкт, план детального планування території мікрорайону (кварталу)» викопіювання з генерального плану насе­леного пункту, технічні обґрунтування щодо. Якщо ділянку планується отримати для здійснення нового будівництва, документами, що обґрунтовують її розмір, цільове призначення і місце розташування, можуть бути матеріали узгодження місця розташування об'­єкта будівництва, попередпроектна'чи проектна доку­ментація на нього, інші документи, що обґрунтовують відповідність будівництва, яке передбачається, плану­вальним рішенням тощо.

Після отримання клопотання про відведення земель­ної ділянки відповідна районна державна адміністра­ція чи сільська, селищна, міська рада розглядає його у місячний термін і за результатами розгляду приймає обґрунтоване рішення про дачу згоди на розробку про­екту відведення земельної ділянки чи про мотивова­ну відмову в дачі такої згоди. Згода уповноваженого органу на розробку проекту відведення земельної* ді­лянки є правовою підставою для видачі доручення лі­

334

цензованій землевпорядній організації на його розроб­ку та укладення відповідного договору між землевпо­рядною організацією і замовником.

Частина 6 статті, що коментується, встановлює по­рядок узгодження і затвердження проектів відведен­ня земельних ділянок юридичним особам. Порядок узгодження розробленого проекту відведення передба­чає необхідність отримання позитивних висновків (по­годжень) самого землекористувача, а також органів по земельних ресурсах, природоохоронних і санітарно-епідеміологічних органів, органів архітектури й охоро­ни культурної спадщини. Погоджений проект відве­дення направляється на державну землевпорядну екс­пертизу (по об'єктах, що їй підлягають), яка перевіряє відповідність проектної документації вимогам земель­ного законодавства і нормативно-технічних докумен­тів. При наявності позитивного висновку проект по­дається у відповідну державну адміністрацію чи сіль­ську, селищну, міську раду. Відповідний орган у межах своїх повноважень розглядає його в місячний термін і приймає рішення про надання земельної ділянки. При цьому проект відведення земельної ділянки є невід'­ємною частиною рішення, додатком до нього.

На відміну від частини 2 статті З ЗК 1992 року чинний Земельний кодекс не передбачає можливості делегування місцевими радами повноважень з надан­ня земельних ділянок своїм виконавчим органам або відповідним державним адміністраціям.

З метою максимального врахування прав і законних інтересів територіальних громад сіл, селищ, міст, рай­онів і областей, а також інтересів районних органів ви­конавчої влади, законодавець передбачив додатково обов'язкове подання даними органами виконавчої вла­ди і місцевого самоврядування за місцем розташуван­ня земельних ділянок своїх висновків про можливість надання земельних ділянок, якщо таке надання відпо­відно до норм чинного Земельного кодексу віднесено до компетенції обласних державних адміністрацій, Ради міністрів Автономної Республіки Крим чи Кабі­нету Міністрів України.

335

З огляду на особливу цінність земель, компетенцією по наданню яких наділений Кабінет Міністрів Украї­ни, законодавець передбачив особливу процедуру по­переднього розгляду документації, що передує прий­няттю Кабінетом Міністрів України рішення про на­дання земельної ділянки. Ця процедура містить у собі надання Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською і Севастопольською міськими державними адміністраціями своїх висновків щодо проекту відведення і самого проекту відведення земель­ної ділянки центральному органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів, який у місячний строк попередньо розглядає матеріали і представляє їх у Ка­бінет Міністрів України для прийняття рішення про відведення ділянки.

Частина 9 статті, що коментується, у відповідності зі статтями 55, 124 Конституції України гарантує осо­бам, що звернулися в органи виконавчої влади чи міс­цевого самоврядування з клопотанням про надання земельних ділянок, право оскаржити в судовому поряд­ку відмову зазначених органів у наданні земельної ділянки чи залишення клопотання без розгляду. Вар­то мати на увазі, що залишення клопотання без роз­гляду в даному випадку може означати як нерозгляд клопотання протягом встановленого для цього строку, так і деякі інші дії. Мова йде, зокрема, про можливість оскарження і негативних висновків служб (зазначених у частині 6 цієї статті), необхідних для ухвалення по­зитивного рішення, а також незаконних дій (бездіяль­ності) посадових осіб, що мають відношення до прохо­дження (у тому числі візуванню) документації до роз­гляду органом виконавчої влади чи місцевого самовря­дування питання про надання земельної ділянки.

<< | >>
Источник: Гетьман А.П., Шульга М.В. та ін.. ЗЕМЕЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ. Коментар. Харків 2002. 2002

Еще по теме Стаття 123. Порядок надання у постійне користування земельних ділянок юридичним особам:

  1. Стаття 57. Використання земель лісового фонду
  2. Стаття 92. Право постійного користування земельною ділянкою
  3. Стаття 123. Порядок надання у постійне користування земельних ділянок юридичним особам
  4. ЗМІСТ