Стаття 92. Право постійного користування земельною ділянкою

1, Право постійного користування земельною ділянкою — це право володіння і користування зе­мельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

2. Права постійного користування земельною ді­лянкою із земель державної та комунальної власно­сті набувають лише підприємства, установи та орга-

233

нізації, що належать до державної або комунальної власності.

Громадяни та юридичні особи набувають право по­стійного користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням ор­ганів виконавчої влади або органів місцевого самовря­дування в межах їх повноважень, визначених Земель­ним кодексом України (статті 9 і 12).

Надання у постійне користування земельної ділянки, що перебуває у власності або у користуванні, провадить­ся лише після вилучення (викупу) її в порядку» передба­ченому статтями 149 і 151 Земельного кодексу.

Право постійного користування на земельну ділян­ку виникає після одержання її користувачем докумен­та, що посвідчує право постійного користування земель­ною ділянкою та його державної реєстрації.

Видача документів, що посвідчують право постійного користування землею, та реєстрація цього права від­несено до відання виконавчих органів сільських, селищ­них та міських рад, Київської та Севастопольської мі­ської державної адміністрації за місцем розташуван­ня земельної ділянки. Це передбачено статтею 33 Зако­ну України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21 травня 1997 року та Інструкцією Державного комі­тету України по земельних ресурсах від 4 травня 1999 року «Про порядок складання, видачі, реєстрації і збері­гання державних актів на право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) та договорів оренди землі» із зміна­ми, внесеними наказом Держкомітету України по земельних ресурсах від 23 серпня 2001 року.1

Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержан­ня документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється (ст. 125 Земельного кодексу

1 Офіційний вісник України.— 1999.— № 23.— Ст.

України). Форми державних актів на право постійно­го користування землею громадянами та юридичними особами затверджуються Кабінетом Міністрів Украї­ни (ст. 126 Земельного кодексу України).

Надання земельних ділянок підприємствам, устано-; вам та організаціям, що належать до державної або ко­мунальної власності, у постійне користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування за проектами відведення цих ділянок. Порядок надання у постійне користування зе­мельних ділянок цим суб'єктам передбачено статтями 122 і 123 Земельного кодексу.

Підприємства, установи та організації, які не нале­жать до державної або комунальної власності — при­ватні, іноземні і таке інше можуть одержати для кори­стування відповідні земельні ділянки лише у приват­ну власність шляхом викупу згідно зі статтями 82, 86, 116,127-132, 134-189 Земельного кодексу України.