<<
>>

Стаття 153. Гарантії права власності на земельну ділянку

1. Власник не може бути позбавлений права вла сності на земельну ділянку, крім випадків» передба чених цим Кодексом та іншими законами України.

2. У випадках, передбачених цим Кодексом та ія шими законами України, допускається викуп земель­ної ділянки.

При цьому власникові земельної ділян­ки відшкодовується її вартість.

3. Колишній власник земельної ділянки, яка ви­куплена для суспільних потреб, має право звернути­ся до суду з позовом про визнання недійсним чи ро­зірвання договору викупу земельної ділянки та від­шкодування збитків, пов'язаних з викупом, якщо після викупу земельної ділянки буде встановлено, що земельна ділянка використовується не для суспіль­них потреб.

Конституція України, Закон України «Про влас­ність», коментована стаття ЗК гарантує право власнос­ті на земельну ділянку кожному власнику. Власник не може бути позбавлений права власності на земель­ну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодек­сом та іншими законами України. Зокрема Земельним кодексом України передбачені підстави для примусо­вого припинення права власності на земельну ділян­ку, що може мати місце у випадках конфіскації земель­ної ділянки; звернення стягнення на земельну ділян­ку на вимогу кредитора, не відчуження земельної ді­лянки сільськогосподарського призначення інозем­ним громадянами, особами без громадянства та інозем­ними юридичними особами, що були отримані ними у спадщину та не відчужені протягом року; використан­ня земельної ділянки за нецільовим призначенням; неусунення допущених порушень законодавства в те­рміни, встановлені вказівками спеціально уповнова­жених органів виконавчої влади з питань земельних ресурсів. В усіх вищезазначених випадках припинен­ня права власності на земельну ділянку може бути здійснено тільки у судовому порядку.

403

В інших випадках припинення права власності на земельну ділянку може мати місце тільки за згодою її власника (добровільна відмова, відчуження земельної ділянки за рішенцям власника).

Допускається викуп земельної ділянки для суспільних потреб., що передба­чені ст. 146 ЗК. При цьому викуп земельної ділянки здійснюється тільки за згодою її власника. При умові, якщо власник дав згоду на викуп у нього земельної ділянки для суспільних потреб, але не згоден з викуп­ною вартістю, питання вирішується у судовому поряд­ку. Якщо після здійсненого викупу земельної ділян­ки буде встановлено, що земельна ділянка використо­вується не для суспільних потреб, то колишній її вла­сник має право звернутись до суду з позовом про ви­знання недійсним чи розірвання договору викупу зе­мельної ділянки та відшкодування збитків, пов'язаних з викупом, включаючи втрачену вигоду.

Стаття 147 ЗК передбачає примусове відчуження земельної ділянки у власника з мотивів суспільної необхідності у разі введення воєнного або надзвичай­ного стану, що здійснюється за умови повного відшко­дування її вартості, а при припиненні дії вищевказа­них обставин — повернення земельної ділянки або надання іншої рівноцінної земельної ділянки.

<< | >>
Источник: Гетьман А.П., Шульга М.В. та ін.. ЗЕМЕЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ. Коментар. Харків 2002. 2002

Еще по теме Стаття 153. Гарантії права власності на земельну ділянку:

  1. Стаття 145. Припинення права власності на земельну ділянку особи, якій земельна ділянка не може належати на праві власності
  2. Стаття 79. Земельна ділянка як об'єкт права власності
  3. Стаття 125. Виникнення права власності та права користування земельною ділянкою
  4. Стаття 140. Підстави припинення права власності на земельну ділянку
  5. Стаття 142. Добровільна відмова від права власності або права постійного користування земельною ділянкою
  6. Стаття 87. Виникнення права спільної часткової власності на земельну ділянку
  7. ТЕМА 7. ПРАВО ВЛАСНОСТІ КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЇ Поняття і зміст права власності. Римські юристи оперували двома поняттями для визначення права власності. Поняття «dominium» охоплювало не тільки майно, але й владу домовладики над своїми підвладними. Поняття «proprietas» визначало приналежність речі певній особі. Класична юриспруденція визначала власність як повну владу над речами. Зокрема, власник земельної ділянки мав право на усе, що знаходилося над і під ділянкою. Зміст права власності розкривається ч
  8. Стаття 88. Володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності
  9. 60. Право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення. Суб'єкти права власності на землі сільськогосподарського призначення.
  10. Стаття 120. Перехід права на земельну ділянку при переході права на будівлю і споруду
  11. Стаття 132. Зміст угод про перехід права власності на земельні ділянки
  12. Стаття 144. Порядок припинення права користування земельними ділянками, які використовуються з порушенням земельного законодавства
  13. Стаття 141. Підстави припинення права користування земельною ділянкою
  14. Стаття 117. Передача земельних ділянок державної власності у комунальну власність та земельних ділянок комунальної власності у державну власність
  15. Стаття 131. Набуття права власності на земельні ділянки на підставі інших цивільно-правових угод
  16. Стаття 119. Набуття права на земельну ділянку за давністю користування (набувальна давність)
  17. Стаття 92. Право постійного користування земельною ділянкою