<<
>>

Стаття 157. Порядок відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам

1. Відшкодування збитків власникам землі та зе­млекористувачам здійснюють органи виконавчої вла­ди, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділян­ки, а також органи виконавчої влади, оргапи місце­вого самоврядування, громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землеко­ристувачів або погіршує якість земель, розташованих у зоні їх впливу, в тому числі внаслідок хімічного і радіоактивного забруднення території, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і стічними водами.

2. Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюєть­ся Кабінетом Міністрів України.

Частина перша коментованої статті визначає коло суб'єктів, зобов'язаних до відшкодування збитків вла­сникам землі та землекористувачам. Специфікою від­шкодування земельно-правових збитків є те, що таке відшкодування може бути як заходом цивільно-пра­вової відповідальності, так і заходом, застосованим за правомірні дії. Тому коло суб'єктів, зобов'язаних від­шкодовувати земельно-правові збитки, включає в себе не тільки заподіювачів неправомірної шкоди, але і запо-

413

діювачів правомірної шкоди. При цьому, за правилами земельного законодавства, збитки можуть відшкодову­ватися не заподіювачем шкоди, а вигодонабувачем — суб'єктом, в інтересах якого діяв заподіювач шкоди: наприклад, згідно з п. б Порядку відшкодування збит­ків власникам землі та землекористувачам, затвердже­ним постановою КМУ від 19.04.93 р. № 284, незважа­ючи на те, що вилучення (викуп) земель провадиться за рішенням відповідних органів державної влади, ор­ганів місцевого самоврядування, збитки землевласників та землекористувачів, заподіяні таким вилученням (ви­купом), відшкодовуються не зазначеними органами, а юридичними або фізичними особами, в інтересах яких було прийняте рішення про вилучення (викуп) земель.

Пункт 13 Постанови Пленуму ВСУ «Про практику за­стосування судами земельного законодавства при роз­гляді цивільних справ» від 25.12.96 р. № 13 витлума­чує, що також збитки землевласників та землекорис­тувачів, заподіяні іншими актами органів державної влади чи органів місцевого самоврядування вчинени­ми в інтересах вигодонабувачів (юридичних або фізич­них осіб), підлягають відшкодуванню такими вигодо-набувачами. Правило про відшкодування збитків ви-годонабувачами застосовується лише у випадках запо­діяння правомірних збитків і не стосується заподіян­ня збитків неправомірних — в останньому випадку відшкодовувати збитки буде орган державної влади, який прийняв неправомірне рішення.

Перелік суб'єктів відшкодування збитків землевла­сникам та землекористувачам, наведений у ч. 1 комен­тованої статті, не є вичерпним, оскільки не охоплює осіб без громадянства, а також суб'єктів, які завдали збит­ків іншим шляхом ніж обмеження прав на землю або заподіяння екологічної шкоди. Однак посилатися на цю статтю на обґрунтування неможливості притягнен­ня даних осіб до відповідальності не можна, оскільки, по-перше, згідно п. 5 Порядку визначення та відшко­дування збитків власникам землі та землекористува­чам, затвердженого постановою КМУ від 19.04.93 р. № 284, збитки відшкодовуються усіма підприємства­

414

ми, установами, організаціями та громадянами, які їх заподіяли, незалежно від способу заподіяння збитків, а по-друге, тут застосовуються загальні норми цивільно­го законодавства, згідно з якими будь-який заподіювач збитків зобов'язаний їх відшкодувати. На нашу дум­ку, щодо терміну «громадянин», вжитому у ст. 157 Земельного кодексу належить застосувати поширене тлумачення і розуміти під ним будь-яку фізичну осо­бу, включаючи особу без громадянства. Відповідно до загального правила, встановленого ст. 26 Конституції України, іноземці та особи без громадянства, що перебу­вають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами й свободами, а також несуть такі самі обов'язки, що й громадяни України і в даному ви­падку немає підстав розглядати положення ст.

157 Земельного кодексу як виняток із загального правила.

В земельному законодавстві діє Порядок визначен­ня та відшкодування збитків власникам землі та зем­лекористувачам, затверджений постановою КМУ від 19.04.93 р. № 284, однак у питаннях, не врегульованих ним, застосовується порядок визначення та відшкоду­вання збитків, визначений цивільним законодавством. Відповідно до цього Порядку розмір збитків, що під­лягають відшкодуванню землевласникам та землеко­ристувачам, визначається комісіями, створеними Київ­ською та Севастопольською міськими, районними дер­жавними адміністраціями, виконавчими органами мі­ських (міст обласного підпорядкування) рад. Розміри збитків визначаються в повному обсязі відповідно до реальної вартості майна на момент заподіяння збит­ків, проведених витрат на поліпшення якості земель (з урахуванням ринкової або відновної вартості). Від­новна вартість визначається на основі нормативів та індексів відновної вартості, що наведені у листі Держ-буду та Держкомзему України «Про відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам» від 26.03.99 р. № 7/250.

Пунктом б вищезазначеного Порядку передбачаєть­ся можливість договірного визначення розміру збит­ків самими зацікавленими сторонами. Тобто заподію­вач збитків може домовитись із землевласником або

415

землекористувачем про порядок відшкодування збит­ків і відшкодувати збитки добровільно. За угодою сто­рін заподіювач шкоди може бути взагалі звільнений від відшкодування збитків. Навіть після затверджен­ня акта комісії, сформованої відповідно до Порядку визначення та відшкодування збитків власникам зе­млі та землекористувачам, сторони мають право домо­витися про інший розмір і порядок відшкодування збитків: заподіяна шкода може бути відшкодована і в натурі шляхом відновлення попередньої якості земель­них ділянок, або шляхом надання земельної ділянки рівноцінних розміру й якості. Пункт 8 Роз'яснення В АСУ «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з відшкодуванням шкоди» від 01.04.94 р.

№ 02-5/215 тлумачить положення ст. 453 Цивільного кодексу таким чином, що заподіяна майну шкода від­шкодовується у вигляді збитків лише тоді, коли від­шкодування її в натурі неможливе. Господарський суд, приймаючи рішення про відшкодування заподія­ної шкоди в натурі, відповідно до п. 1.4 Роз'яснення ВАСУ «Про деякі питання практики вирішення спо­рів, пов'язаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього природного середовища» від 27.06.2001 р. № 02-5/744, повинен зазначити конкре­тні заходи щодо відновлення земельної ділянки та строки їх здійснення. Рішення відповідного органу про затвердження акта комісії з визначення розміру збит­ків, заподіяних землевласникам та землекористувачам, може бути оскаржене до суду. Поряд з пред'явленням позову про відшкодування збитків у відповідних випад­ках можуть бути заявлені і вимоги про звільнення зе­мельної ділянки чи про усунення перешкод у корис­туванні нею (п. 8 Роз'яснення ВАСУ «Про деякі питан­ня практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом права державної власності на землю» від 23.08.94 р. № 02-5/610).

Для визначення розміру збитків, що підлягають від­шкодуванню, суд може призначити експертизу згідно п. 16 Постанови Пленуму ВСУ «Про практику засто­

416

сування судами земельного законодавства при розгля­ді цивільних справ» від 25.12.96 р. № 18, або згідно н. 1.7 Роз'яснення ВАСУ «Про деякі питання практи­ки вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням за­конодавства про охорону навколишнього природного середовища» від 27.06.2001 р. № 02-5/744.

Згідно п. 5 вищезазначеної Постанови Пленуму ВСУ, позови про відшкодування збитків землевласникам та землекористувачам можуть пред'являтися відповідно до ст. 126 Цивільного процесуального кодексу Украї­ни за вибором позивача: або за місцем проживання відповідача (місцем знаходження органів управління організацій), або за місцем заподіяння шкоди (місцем знаходження земельної ділянки). Пункт 1.3 вищеза­значеного Роз'яснення ВАСУ визначає, що до позовної заяви про відшкодування збитків повинен бути дода­ний обґрунтований розрахунок суми, що стягується на відшкодування збитків.

<< | >>
Источник: Гетьман А.П., Шульга М.В. та ін.. ЗЕМЕЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ. Коментар. Харків 2002. 2002

Еще по теме Стаття 157. Порядок відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам:

  1. 64. Відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам та втрат сільськогосподарського виробництва.
  2. Стаття 156. Підстави відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам
  3. Глава 24. Відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам
  4. 45. Умови відшкодування збитків
  5. в. Присяжні в цивільних справах про відшкодування збитків
  6. № 114. Поняття шкоди та збитків. Види збитків.
  7. § 5. Процесуальний порядок відшкодування судових витрат
  8. Стаття 150. Особливо цінні землі та порядок їх вилучення
  9. 61. Правова природа земельної частки пою. Закон України «Про порядок виділення в натурі земельних ділянок власникам земельних часток».
  10. 2. Каральне відшкодування
  11. 5.4. Права, що надаються власнику акцій
  12. 17. Власники підприємств, установ, організацій як суб'єкти трудового права.
  13. 3. Альтернативні варіанти відшкодування правопорушень
  14. Стаття 70. Землі річкового транспорту До земель річкового транспорту належать землі під:
  15. Припинення права користування членами сім'ї житлом власника
  16. Ж. Передача майна після смерті власника
  17. Стаття 207. Умови відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва
  18. Підстави виникнення житлових правових стосунків між власником та членами сім'ї
  19. Підстава припинення трудового договору з ініціативи власника