§ 1. ОСНОВНІ НАПРЯМКИ РОЗВИТКУ СЕРЕДНЬОВІЧНОЇ КУЛЬТУРИ
Особливості середньовічної культури Західної і Центральної Європи визначалися своєрідністю процесу формування феодального суспільства на території колишньої Західної Римської імперії.
Під впливом переселения народів і утворення «варварських» королівств у цій частині Європи відбувався складний процес взаємопроникнення античної культури і культури романо-германських народів, що перебували на стадії розкладу первіснообщинного ладу.Середньовічна духовна культура відрізнялася своїм церковним характером від світської цивілізащї античного світу в епоху її найвищого розквіту. В Західній Європі церква прагнула утвердити свое панування над державою, що стало політичним догматом середньовічного католицизму. Поряд з цивільним правом формується ще й церковне право, яке намагається розширити свою компетенцію і підпорядкувати собі життя мирян у правовому відношенні. Теологія утверджує свою перевагу в царині інтелектуальної діяльності, перетворюючи науку і філософію на своїх прислужниць. Те саме відбувалось і в моральному світовідчутті. На противагу ідеалу античної людини, яка бачила свое морально вдосконалення і досягнення особистого блаженства в цьому земному світі, середньовіччя створило аскетичний ідеал зречення світу і пригнічення плоті заради загробного спасіння душі. Панування церкви над світом у сфері практичної діяльності і духовних інтересів – з одного боку, а з іншого – зречення життя плоттю і земними інтересами становили основні риси середньовічного світовідчуття. Теократизм і аскетизм, що знайшли свое втілення у папстві і чернецтві, стали, таким чином, визначальним ферментом духовного життя середньовічної Західної Європи на противагу як античній цивілізації, так і духовній культурі нового часу.
Середньовічна культура Західної Європи пройшла тривалий шлях еволюційного розвитку і не була чимось цілісним у часі. Від виникнення «варварських» королівств у V-VI ст. і до утворення монархії Каролінгів відбувався процес становления головних католицько-феодальних форм середньовічного культурного життя, які знайшли свій розвиток і утвердження у наступні століття. По завершенні хрестових походів і з початком нового часу (XIV-XV ст.) середньовічна культура виявляе усі ознаки кризи і переходу до нової – ренесансної, гуманістичної за своїм характером культури.