<<
>>

11. Суб’єктивна сторона злочину

Суб'єктивна сторона злочину відображає процеси, які відбуваються у свідомості особи у зв'язку з вчиненням нею злочину і свідчать про спрямування її волі та про її ставлення до суспільно небезпечного діяння та його наслідків.

Ознаками суб'єктивної сторони злочину є:

1) вина;

2) мотив злочину;

3) мета злочину.

Основною та обов'язковою для кожного злочину ознакою суб'єктивної сторони є вина, її відсутність завжди означає відсутність у діях особи складу злочину. Заподіяння шкоди без вини (коли особа, спричиняючи своїми діяннями суспільно небезпечні наслідки, не передбачає і за обставинами справи не може передбачити настання таких наслідків) називається казусом.

Мотив і мета є факультативними ознаками суб'єктивної сторони злочину.

Мотив злочину - це ті внутрішні спонукання, якими керувався винний, вчиняючи злочин, а його

мета - це той уявний результат, якого домагався винний, коли вчинював злочин. У статтях Особливої частини КК мотив і мета можуть бути передбачені як обов'язкові ознаки суб'єктивної сторони основного складу відповідного злочину або як кваліфікуючі (особливо кваліфікуючі) ознаки такого злочину.

Вина (ст.23 КК) - це психічне ставлення особи до вчинюваної дії чи бездіяльності, передбаченої КК, та її наслідків, виражене у формі умислу або необережності.

Вина є обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони і дозволяє визначити ставлення злочинця до основної ознаки злочину - суспільної небезпеки.

Ошибка! Элементы оглавления не найдены.

Стаття 24. Умисел і його види

1. Умисел поділяється на прямий і непрямий.

2. Прямим є умисел, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання.

3. Непрямим є умисел, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і хоча не бажала, але свідомо припускала їх настання.

Стаття 25. Необережність та її види

1. Необережність поділяється на злочинну самовпевненість та злочинну недбалість.

2. Необережність є злочинною самовпевненістю, якщо особа передбачала можливість настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння (дії або бездіяльності), але легковажно розраховувала на їх відвернення.

3. Необережність є злочинною недбалістю, якщо особа не передбачала можливості настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння (дії або бездіяльності), хоча повинна була і могла їх передбачити.

<< | >>
Источник: ОНЮА. Шпагралка по кримінальному праву України. 2011. 2011

Еще по теме 11. Суб’єктивна сторона злочину:

  1. 11. Суб’єктивна сторона злочину
  2. 41. Згвалтування та інші статеві злочини.
  3. 49. Злочини проти власності без ознак викрадення або іншого незаконного заволодіння чужим майном (ст.192-198 КК).
  4. 54. Злочини у банківській сфері (ст.. 218-222 КК).
  5. 70. Злочинні діяння щодо судді, народного засідателя чи присяжного у зв’язку з їх діяльністю, пов’язаною із здійсненням правосуддя (ст. 376-379 КК).
  6. Розділ X Суб'єктивна сторона злочину
  7. 2. Злочини проти здоров'я
  8. 3. Злочини проти трудових прав громадян
  9. 4. Злочини в сфері охорони прав на об'єкти інтелектуальної власності
  10. 6. Злочини проти сім'ї
  11. 1. Поняття і види злочинів у сфері господарської діяльності
  12. 5. Злочини у сфері використання фінансових ресурсів та обігу цінних паперів
  13. 5. Злочини у сфері лісокористування, захисту рослинного та тваринного світу
  14. 2. Створення злочиннш організації, терористичної групи та інших злочинних об'єднань, участь у них та у злочинах, що вчиняються нимі чи пов'язані з ними
  15. 4. Злочини проти представників влади, працівників правоохоронних органів, членів громадських формувань
  16. 5. Злочини у сфері використання н документів і засобів отримання інформації
  17. 2. Види злочинів у сфері службової діяльності Зловживання владою або службовим становищем