57. Втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність.

Стаття 304. Втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність.

Об'єктом злочину є моральні засади суспільства у ставленні до виховання підростаючого покоління. Вони передбачають охорону неповнолітніх від негативного впливу, який може викликати бажання займатися діяльністю, що негативно сприймається суспільством.

Втягнення — це дії, внаслідок яких інша особа спонукається до певної поведінки, залучається до неї; у такої особи виникає бажання поводитись певним чином.

Об'єктивна сторона злочину полягає у втягненні неповнолітніх: 1) у злочинну діяльність; 2) у пияцтво; 3) у зайняття жебрацтвом; 4) у заняття азартними іграми.

Втягування неповнолітнього в злочинну діяльність проявляється в діях дорослої особи, пов'язаних з безпосереднім психічним чи фізичним впливом на неповнолітнього і вчинених з метою викликати у нього прагнення взяти участь в одному чи кількох злочинах: переконання, залякування, підкуп, обман, розпалювання почуття помсти, заздрості або інших низьких спонукань, пропозиція вчинити злочин, обіцянка придбати або збути викрадене, давання порад про місце і спосіб вчинення злочину, розпивання спиртних напоїв з неповнолітнім з метою полегшення схилення його до вчинення злочину.

Втягнення в злочинну діяльність означає втягнення у вчинення одного чи кількох злочинів. Втягнення в пияцтво — це неодноразове спільне з неповнолітнім вживання спиртних напоїв або придбання для нього таких напоїв. Зайняття жебрацтвом — це систематичне випрошування грошей у сторонніх осіб. Втягнення в азартні ігри — це умисне схилення до систематичної гри на гроші або інші матеріальні цінності.

Злочин вважається закінченим з моменту вчинення винною особою дій, спрямованих на втягнення неповнолітнього в злочинну або іншу антигромадську діяльність незалежно від того, чи вчинив неповнолітній злочин.

Суб'єкт злочину — осудна особа, яка досягла 18-річного віку.

Суб'єктивна сторона злочину характеризується умисною виною.