Положення про земськІ установи (1січня 1864р.)
(Витяг)
1. Для завідування справами, що стосуються місцевих господарських вигод і потреб кожної губернії і кожного повіту, утворюються губернські і повітові земські установи, склад і порядок дії яких визначаються цим Положенням...
7. Земські установи в постановах і розпорядженнях своїх не можуть виходити за межі визначенихїм справ; тому вони не втручаються в справи, що належать до кола дії урядових, станових і громадських властей і установ. Всяке рішення їх, всупереч цьому ухвалене, визнається недійсним...
9. Начальник губернії має право припйнити виконання будь-якої постанови земських установ, яка суперечйть законам або загальнодержавним вигодам... Міністр внутрішніх справ, з свого боку, в проміжок часу між двома строками засідань земського зібрання, може припинити постанову, яка суперечить законам або державним вигодам, сповіщаючи про це зібранню в перший призначений для його засідань час...
13. Повітовими земськими установами є: повітове земське зібрання і повітова земська управа.
14. Повітове земське зібрання складається із земських гласних, що обираються: а) повітовими землевласниками; б) міськими громадами;
в) сільськими громадами...
23. У виборному зібранні повітових землевласників мають право голосу:
а) особи, що володіють площею землі, визначеноюдлятого повіту в розпису, що додається;
б) особи, що володіють у повіті іншим нерухомим майном вартістю не менше 15 тисяч карбованців, а також володіють у повіті промисловим або господарським закладом не нижче тієї ж капітальної цінності або мають річний оборот виробництва не менше 6 тисяч карбованців;
в) призначені на підставі ст. 18—21 повірені від приватних власників, а також від різних установ, громад, компаній і товариств, що володіють у повіті площею землі або майном, зазначених у двох попередніх пунктах а) і б) цієї статті, які не досягають встановленого у першому пункті цієї статті розміру, але становлять не менше двадцятої частини вищезгаданої;
г) уповноважені від кількох землевласників, а також від різних установ, компаній і товариств, що володіють у повіті площею землі, яка не досягає встановленого у першому пункті цієї статті розміру, але становить не менше двадцятої частини вищезгаданої;
д) уповноважені від священнослужителів, ЩО ВОЛОДІЮТЬ у повіті церковною землею у розмірі, встановленому в 462—465 ст.
Зведенняза- конів...28. У міських виборчих зібраннях беруть участь:
а) особи, що мають купецькі свідоцтва;
б) власники фабрик і інших промислових або торгових підприємств, що знаходяться наміській землі і річний оборот виробництва яких становить не менше 6 тисяч карбованців;
в) особи, що володіють на міській землі нерухомою власністю, яка оцінена для збирання податку в міських поселеннях, що мають більше 10 тисяч жителів, не менше Зтисяч карбованців і в усіх інших міських поселеннях — не менше 500 карбованців;
г) призначені на підставі ст. 18—21 повірені від приватних власників і також від різних установ, товариств, компаній і громад, що володіють закладами або майном, зазначеним в пунктах б) і в) цієї статті...
30. Зібрання для обрання повітових гласних від сільських громад утворюються з виборщиків, які призначаються волосними сходами із свого середовища. Цих виборщиків повинно бути не більше третини загального числа осіб, що мають право за законом брати участь у волосному сході з тим, щоб від кожної сільської громади було серед виборщиків не менше одного представника...
43. У повітовому земському зібранні головує повітовий предводитель дворянства...
46. Повітова земська управа складається з голови і двох членів, що обираються на три роки повітовим земським зібранням з числа осіб, які в ньому беруть участь. Зібрання можуть, якщо вважатимуть за потрібне, збільшити число членів управи, що обираються, до шести...
48. Обраний земським зібранням голова повітовоїуправи (ст. 46) затверджується на цій підставі начальником ty6epmi. B разі відсутності
голови місце його заступає один з членів управи, також із затвердженням начальника губернії...
50. Губернськими земськими установами є: губернське земське зібрання і ^бернська земська управа.
51. Губернське земське зібрання складається з гласних, що обираються повітовими земськими зібраннями на три роки...
53. У губернському земському зібранні у тих випадках, коли государеві імператору не бажано буде призначати для головування у вищезгаданому окремуособу, головує губернський предводительдворянства.
54. Губернська земська управа складається з голови і шести членів, що обираються на три роки губернським земським зібранням із свого середовища... Обраний земським зібранням голова губернської управи затверджується на посаді міністром внутрішніх справ.
B разі відсутності голови місце його заступає один з членів управи, також із затвердженням міністра внутрішніх справ.
Хрестоматія з історіїУкраїнськоїРСР: У 3 т. — K., 1961. —Т. 2. — C. 52—54.
10.5.
Еще по теме Положення про земськІ установи (1січня 1864р.):
- Постанова ВУЦВК про затвердження «Положення про прокурорський нагляд» (28 червня 1922р.)
- Про нараду Брюховецького зі своєю старшиною, як вигнати з Малої Росії воєвод; про виконання того рішення і про воєвод, що втримались у деяких містах; про полтавську вірність; про благовіщенське свято і про сніг на нього; про монарший гнів на Малу Росію за зраду і про мстиву війну за те Ромодановського; про вихід Брюховецького на оборону вітчизни і про з'єднання його зі своїми полками на Сербинському полі; про прибуття д
- Указ Президії Верховної Ради CPCP «Про затвердження Положення про військові трибунали в міцевостях, оголошених на воєнному стані, і в районах воєнних дій» (22 червня 1941р.)
- Постанова Ради Народних КомісарівУСРР про запровадження української мови в школах і радянських установах (21 вересня 1920 p.)
- Про перший невдалий російський похід на Крим τα про причини його; про довгочасні християнські шкідливі незгоди і про успіхи через те у бусурман; про згоду та союз християнський, страшний для бусурман; про лихий знак Самойловичеві; про воєвод, котрі були в московських військах; про з'єднання гетьмана та його полків і про дарування гетьманові від Величковського образу його патрона з віршами; про тодішню генеральну старшину та полковників; про злу- чення з московськими військами та про пе
- Про виправу до Нестервара полковників Ганжі й Остапа; про те, як відкупився Нестервар; про винищення нестерварських жидів; про взяття Нестервара та інших тамтешніх міст; про страх поляків і про \їхню втечу; про заміряння козацьких кордонів по річку Горинь; про дбалість примаса Віцерекса після смерті короля Владислава; про новопризначених гетьманів.
- Про злий умисел султана й вейзира турського на викоренення запорожців; про нещасливу їхню в тому ділі поведінку з погублен- ням у Запорозькій Січі численних янчарів; про щастя в тому запорожців і про всі тодішні діяння; про подяку їхню спасителеві Богу; про взятих живцем янчарів і про викуплення їх ханом; про чотири агиу що викупилися; про запорозький листу з підозрінням і діткливо писаний до Дорошенка; про клятвенн
- Про царювання трьох царів у Pocii; про стрілецький бунт і причини його; про якості государя Петра Олексійовича; про подГі, що були за його царювання; про розмежування Косоговим полтавських грунтів із коломацькими; про ханського посла в Москву і про постановления миру з Кримом; про королівські затяги козаків на Віденську війну і про заборону тих його затягів; про повторну переволочанську розміну і про викуплення Шеремета; про царське жалування, послане ханові.
- Про вибиття поляками з Полісся палїівців; про підпадання кримських солтанів з Петриком під Полтавський полк; про виправу за Дніпро Палія з лубенським полковником Свічкою для воєнного промислу; про гетьманське рушення з Лубен до Батурина; про повідомлення через грамоту в Москву про тодішні події; про гетьманський універсал у Засеймській сотні, в якому пропонується їм лишатися в спокої; про прусськог
- Про присилку на Ніжинське воєводство Савелова з супровідною патріаршою грамотою до гетьмана; про відвідання митрополитом Ясинсъким своєі єпархГі і про посвячення великоі мурованої церкви в Лубенському монастирі; про Петрикову втечу із Січі в Крим і про постановлення його гетьманом на Каланчаку; про Петрикові похвалки в тодішньому його намірі; про солтанський марш з Петри- ком на Малу Росію і про іхн
- Про турецьку завзятість на поляків і про головну поразку турків під Хотином від Собеського з поляками та козаками; про смерть короля Вишневецького; про вибрання на королівство Собеського і про перший його некорисний мир із турками; про козацьке лицарство під Хотином супроти турчина і про турецьку ярість за те на козаків із приготуванням до їхнього викоренення; про уманський бунт у Світлий понеділок і про вибиття Дорошенкових полковників та сердюків; про лядську й Ханенкову вдячність їм за те і п
- Про безперервне озлоблення поміж козаків; про обмову Многогрішного Мокрієвичем; про взяття йогоу Многогрішного, з товаришами до Москви і про вічне заслання їх у різні місця; про вибрання після Многогрішного на гетьманство Івана Самойловича; про дані йому монарші статті і про його попереднє життя; про царських послів, що мали бути на царських комісіях з поляками; про Дорошен- кову піджогу турків на поляків і на взятт
- Про королівські кошти, покладені на комедію; про відхід турків з Камуянця-Подільського і про віддання його полякам; про вальний Варшавський шеститижневий сейм; про смерть Лежайського, новгородського архімандрита, з надгробком, йому написаним; про тодішній голод та дорожнечу; про сонячне мінення; про елекцію і вибрання на ній на пожиттєве київське війтівство Дмитра Полоцького; про гетьманське перебування у Воронежі над Доном і про його повернення звідтіля назад.
- Про справу Жабокрицького, номіната Луцько'і єпископії, його корес- понденцїі і про патріарші та царські відповіді; про листовну відозву архімандрита Хрисанфа до гетьмана; про смерть царя Іоанна Олексійовича; про шкідливе ординське вторгнення на Україну у помсту за Казикермен; про прусських музикантів, які прибули з Москви. Про бажання коронного гетьмана через лист відомостей у гетьмана Мазепи. Про запорозьку приязн
- Стаття 220-2. Фальсифікація фінансових документів та звітності фінансової організації, приховування неплатоспроможності фінансової установи або підстав для відкликання (анулювання) ліцензії фінансової установи
- Про повторне турецьке готування на розорення Чигрина; про начальників, які були з військом у Чигрині; про повторне прибуття бусурман під Чигрин; про тісну його облогу і про мужню козацьку відсіч з Чигрина; про нещасливий похід християнських командирів на оборону Чигрина і про їхнє прибуття до Дніпра; про переправу Дніпра; про те, як вони прогнали від Дніпра турків і татар; про рушення від Дніпра до Чигрин
- Про вихід шведів із Кракова і про вступ до міста польського короля; про королівський похід на Шведа із Кракова до Мазовїі та Пруссів і про успіхи Чернецького в Пруссах; про примус через трактат брандебуржців до Корони Польської, як було колись; про смерть Хмельницького і про неузгоду серед козаків щодо гетьманства; про вибрання в гетьмани Виговського і про його неправедну увагу до поляків.
- Про другу тримісячну книгу «Житій святих», котра вийшла з києво-печерськоі друкарні; про шкідливе татарське вторгнення під Сандомир та Львів; про патріарше благословення гетьману через грамоту на похід до Казикермена; про приязнь з Волощини до гетьмана з усілякими звідомленнями про чужоземців; про причини російської війни на Азов та Казикермен; про похід туди московських та козацьких військ; про невзяття тог
- Про гетьманський з’їзд у Севську із Голіциним для наради про похід; про розіслання гетьманського розпорядження в усі полки, щоб готувалися до походу; про раннє рушення в той похід; про прибуття до Самари і про прибуття до Чорної Долини; про ханське привітання там християнських військ зі шкодою для себе і для слобідських полків; про другу сутичку з ординцями на Колончаку; про зловлення там татарських «язиків» і пр
- Про перемогу Чернецького над шведами під Стремешним; про прибуття шведського короля в Прусси, про ствердження міцного союзу з пруссаками; про подарунок їм великопольських провінцій; про знесення з них шведських гарнізонів і встановлення прусських та про розіслання на те облудних універсалів; про щасливе воєнне змагання підляського й калішського воєвод зі шведським генералом Врешовцем; про шкоду від нього полякам і про забиття поляками того Врешовця; про генерала Дерфілінга зі шведами і польськог