<<
>>

Організаційна структура управління

– це форма організацій системи управління, що визначає сукупність стійких зв’язків системи, забезпечує її цілісність і тотожність самій собі, тобто збереження основних властивостей при різних внутрішніх і зовнішніх зв’язках; спосіб організації і взаємодії елементів системи і зв’язків між ними, є певною характеристикою процесів, які відбуваються між елементами системи.

Під організаційною структурою державного управління прийнято розуміти державно-управлінську категорію, що характеризує відносини сукупності ланок апарату державного управління та наявних організаційних зв’язків між ними, які виражають взаємодію і координацію елементів усередині даної системи.

Структура відображає склад елементів, внутрішню форму організації системи, її статику, тоді як організаційні відносини забезпечують ефективність структурних зв’язків.

Взаємозв’язок і субординація елементів структури динамічні, оскільки мають рухатися слідом за об’єктом управління, що змінюється. Відтак йдеться про сукупність управлінських ланок, що мають бути розміщені в суворій співпідлеглості і забезпечувати взаємозв’язок між суб’єктом і об’єктом управління.

Організаційна структура – один з основних елементів управління організацією. Вона характеризується розподілом цілей і завдань управління між підрозділами і службовцями організацій.

Основні вимоги до організаційної структури управління:

1) мінімальна кількість управлінських зв’язків;

2) усунення елементів дублювання, оперативність і гнучкість в роботі.

Функції і структура управління – дві нерозривно взаємозв`язані та взаємообумовлені сторони одного цілого, а саме організації системи управління, що виступають відповідно як зміст і форма процесу управління.


ПЕРЕВАГИ ТА НЕДОЛІКИ ОРГАНІЗАЦІЙНИХ СТРУКТУР (початок)

Переваги Недоліки

Лінійна структура

Жорстко формалізована, додає стійкості, надійності, оперативності, послідовності. Сприятлива для чіткого проведення в життя владних вимог, узгодженості дій виконавців Слабо виражені зворотні зв’яз­ки, відсутні ланки з планування рішень, спосте­рі­га­ється пере­ван­таженість інформацією
Функціональна структура

Дозволяє під кожну з функцій управління підібрати високопрофесійний апарат, забезпе­чити високий рівень стандартизації та форма­лі­зації управлінських процесів, виключити дублювання, зменшити потребу у фахівцях широ­кого профілю. Сприятлива для організації забезпечувальної діяльності Складність міжфункціональної координації, тенденція надмір­ної централізації, довгогрива­лість процедур прийняття рі­шень, нездатність до оператив­них структурних перебудов
Лінійно-функціональна структура

Поєднує перевагу лінійної і функціональної структур. Забезпечує розподіл праці, коли одні органи ухвалюють управлінські рішення і влад­­но проводять їх в життя, а інші забез­пе­чують їх різноманітною інформацією. Більш обґрунтовано готуються плани і рішення. Вивільньнюються лінійні управлінці від аналітичної роботи. Залучаються професіонали у функціональні підрозділи Відсутність тісних взаємо­зв’язків і взаємодії на горизонтальних рівнях, погір­шення відповідальності за рішення, оскільки приймають їх одні суб’єкти управління, а реалізують як правило інші, тенденція до надмірної децен­тралізації
Дивізіональна структура
Поєднує автономність підрозділів з центрально контрольованим процесом розподілу ресурсів і оцінки результатів Зростання управлінської верти­калі, поява проміжних рівнів управління дуб­лювання функцій управ­ління на різних рівнях, зростання чисельності штату
Матрична структура
Дозволяє швидко адаптуватися до змін умов діяльності організації, сприяє творчості управ-лінців, раціональному використанню персо-налу за рахунок спеціалізації різних видів робіт, посилення демократичних принципів керівництва і мотивації, посилення контролю за виконанням завдань проектів, делегування повноважень від керівників служб керівникам проектів на час їх виконання, підвищення особистої відповідальності. Складна система субпідлег­лості, що іноді ускладнює розподіл завдань та витрати часу, присутність конкуренції між керівниками проектів, складнощі при освоєнні нових проектів

<< | >>
Источник: БАКУМЕНКО В. Д., ТИМЦУНИК В. І.. Адміністративний менеджмент : Навчальний посібник /. - К. : Центр підготовки навчально-методичних видань КНТЕУ,2012. – 334 с.. 2012

Еще по теме Організаційна структура управління:

  1. 5. Організація діяльності нотаріату в Україні
  2. Форми вираження змісту управлінської діяльності
  3. § 53. Організаційна структура і штати органів управління.
  4. \ є. Організаційна структура і повноваження
  5. ПРИНЦИП ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ:
  6. ФУНКЦІЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ
  7. Організаційна структура управління
  8. § 1. Органи верховної влади та центрального управління
  9. § 1. Центральне державне управління Російською імперією
  10. § 2. Місцеве управління
  11. § 1. Система управління УНР періоду Української Центральної Ради
  12. § 2. Державне управління України в роки Великої Вітчизняної війни
  13. 4. 2. Система державного управління козацько-гетьманської доби
  14. Перебудова органів влади й управління в роки Великої Вітчизняної війни
  15. Болгарські переселенці у системі військової та цивільної іноземної колонізації в Україні у 1764-1800 рр.
  16. Інституційна та функціонально-правова організація забезпечення екологічної безпеки.
  17. Реорганізація товариств з обмеженою відповідальністю: юридичні ризики
  18. ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД ФОРМУВАННЯ ОРГАНІВ ФІНАНСОВОГО КОНТРОЛЮ
  19. 1. Комплексне потокове управління у фінансовій сфері