Про послів та гінців, що ідуть через Kuie.

Також, коли бувають посли й гінці польські та інших країн, то з них беруть харч і питво їм та їхнім коням, бувають і інші численні повинності, то вони б давали в государеву казну по шістсот карбованців у рік, а щоб посли й посланці купували всілякий харч і питво самі, бо раніше в них того не бувало.

Великий государ, його царська пресвітла величність, указав: коли будуть посланці від Корони Польської, Великого Князівства Литовського, від комендантів, від урядників чи від інших держав, то з них, міщан, надалі підвод під посланих не брати, а харч і питво давати їм¹ з казни великого государя, його царської пресвітлої величності. A вони, міщани, повинні давати на ті розтрати в казну великого государя по шістсот карбованців грішми.

6