<<
>>

РЕЄСТР РІЧОК I ПРИКМЕТ, які лишаються з обох боків річки Дніпра, починаючи від міста Переволочної

Прислано у військову генеральну канцелярію від Полтавського полковника 24 листопада 1697 року.

Спершу по цьому боці, що від Переволочної

По тому боці річки Дніпра і прикмети,

почавши від Переволочної або від Мішуриного Pory

1757 P e в у ч и й (P e в у н) — камінь на порогах Дніпра біля острова Ревун.

1758 Річок Вільнянок є дві: одна між Таволжною та Кічкасом, друга — права притока Самари.

1759 Г о л о в а — початок, край (річки, границі). Це речення треба читати так: «Річки Вільнянки вище початку Татарки».

1760 Йдеться про річку Будилку — праву притоку Дніпра.

1761 Тобто над Вільним порогом.

1. Річка Ворскло, яка впадає в Дніпро.

Річка Орель.

Річка Чаплинка.

Річка Протовч.

Річка Самар.

Річка Ворона.

Річки Осокорівки, одна нижче Пісковатого, а друга проти острова Дубового.

Річка Таволжна.

Річки Вільних 1758, вище Ta-

·· 1 71Q

тарської голови .

Річка Кічкаська.

Річка Московка.

Річка Кінська.

Річка Анчакрак.

Річка Карачакрак.

Балка Маячка.

Річка Аталікова.

Річка Білозірка.

Річка Чорна.

Річка Тарасівська.

Річка Грушівка.

Річка Томаківка.

Річка Кам’янка.

Річка Кам’янка друга.

Річка Лиса Гірка.

1. Річка Омельник.

Балка Свідковська, нижче Ревучого 1757.

Річка Свинківка.

Річка Домонткан.

Річка Савоткан.

Балка Щурівська.

Балка Романківська.

Балка Котівка.

Балка Тарамська.

Балка Станова.

Балка Сажавка.

Річка Cypa.

Балка Звінська.

Річки Вовніжки.

Річок Будилок Радом 1760. Балка Таволжанка.

Балка Лична.

Річка Вільна.

Балка Хортицька.

Річка Біла.

Острів Великий Личний. Острів Дубовий, над Вільним 176 \ Острів Хортицький.

Острів Белеїв.

Острів Білій.

Острів Тарасівський.

Острів Томаківський.

Спершу по цьому боці, що від Переволочної

По тому боці річки Дніпра і прикмети,

почавши від Переволочної або від Мішуриного Pory

1762 Поріг Лоханський.

1763 Тобто за порогом Вовніги.

1764 Два пороги: Лишній та Вільний.

Річка Микитин Ріг. Річка Чортомлик.

ОСТРОВИ ПО ДНІПРУ ВІД ПЕРЕВОЛОЧНОЇ.

Острів Поперечний.

Острів Хурсин.

Острів Великий, над Чорною лукою.

Острів Гречаного.

Острів Монастирський. Острів Гринев.

Острів Становий.

Острів Кодачок.

Острів Сурський.

Острів Княгинин.

Острів Козлів.

Острів Дубович, над Волні-

гом 1763.

Острів Таволжний.

Сулимовий, вище Товстих Пісок.

Острів Скарбний, до самої Січі.

ПОРОГИ ДНІПРОВІ,

ПО ЯКИХ BCE КОЗАЦЬКЕ ГОРОДОВЕ УКРАЇНСЬКЕ TA НИЗОВЕ ВІЙСЬКО, ЩО ПО ДНІПРУ МЕШКАЄ, ЗАПОРОЗЬКИМ ВІЙСЬКОМ НАЗИВАЄТЬСЯ.

Перший поріг Кодак, Воло- шинова Забора.

Поріг Сурський.

Поріг Лоханій 1762.

Поріг Стрільчий.

Поріг Звонець.

Поріг Княгинин.

Поріг Ненаситець.

Поріг Вовнігн.

Поріг Будило.

Поріг Таволжний.

Поріг Личний Вільний 1764.

1765 Карайтабень Бистра — лівий рукав Дніпра між річками Сирицею та Білозіркою.

1766 Вітка Євпатиха.

1767 K а ї p — рукав Дніпра, йдеться про його горішній відрізок. Сам Каїр має три вітки: Узур-Каїр, Мечеть-Ка- їр і Бююк-Каїр. У Величка подаються їхні українські назви: Кінська, Грушівка, Келеївка.

1768 П л а в л я — плавня.

ОСТРОВИ, РІЧКИ, ВІТКИ TA ІНШІ ПРИКМЕТИ ПОНАД РІКОЮ ДНІПРОМ, ЩО Є ПО КРИМСЬКОМУ БОЦІ,

ЯКІ ПОЧАТОК СВІЙ МАЮТЬ ВІД СКАРБНОГО I TAK НАЗИВАЮТЬСЯ:

Перша вітка Лободиха, а там-таки є і острів Лободиський. Вітка Метлиха.

Вітка Заплавна.

Річка Кінська.

Ci вітки Лободиського острова і річка Кінська скінчилися в Карайтабені в Бистрої 1765.

Вітка Татарка Підпільна.

Вітка Басанка.

Вітка Поперечна Татарка.

Вітка Царівська і острів Царівський, де сторожа бувала низового війська від городків в немирові часи.

Вітка Чаплинка і остров Чаплинський.

Вітка Єпатих 1766 а там-таки й острів Євпатиський.

Ці вітки та острови, почавшись від Татарки й Басанки, кінчаються біля Євпатихи.

Вища голова Каїрі 1767.

Перша вітка Кінська, від вищої голови іде понад полем.

Вітка Грушівка біля того-таки острова Каїрського.

Вітка Келеївка вища.

Друга Келеївка нижча.

Вітка Перевал і Барабашева плавля 1768.

Вітка Котовка.

Вітка Гниловод.

Вітка Гребениха.

Вітка Волошка. 3 тієї вітки Волошки вітка Жовта, впадає у Bo- лошинове озеро.

Вітка Губська вища.

Вітка Губська нижча.

Вітка Шавулиха.

Вітка, названа Крутій.

Вітка Чаплинка, там-таки, нижче Крутих.

Вітка Гниловодець Малий, впада у Волошинове озеро.

Вітка Волошинові Гирла.

Вітка Костирська Перебойна.

Вітка, названа Дурицька, і острів Дурицький.

Вітка, названа Кривій.

Ці всі вітки, почавшись од вищої голови Каїра, впадають у Дніпро під Аслам-городком.

Таванського острова вища голова від Аслам-городка на низ. Вітка Кінська Вища Голова.

Вітка Біле озеро в тому ж крузі.

Вітка Розкопанка, нижче Таванського озера.

1769

Таванський острів зі своїми вітками скінчився біля Голої пристані. Ота Гола пристань так називається, бо татари, кочуючи в полі, Статки — худоба, коні. там свої статки 1769 напували.

Острів Британський, нижче Голої пристані і річище Британське. Вітка Британ.

Вітка Кінська Гнила.

Вітка Хрулова, а з тієї Хрулової вітки річище, там-таки є три острова, що їх звуть Хрулові.

Озеро Лиман Хруловий, на нижчій голові Хруловій.

Вітка, названа Кринки.

Вітка Кінська, іде з Хрулового озера під полем.

Вітка Турська.

Озеро Тягинське, може називатися Лиманом.

Озеро Гирло Глухе вище.

Озеро Гирло Глухе нижче.

Корнійків затон і Корнійкова коса.

Урочище Барабашеві Гатки.

Плавля, названа Вчорашнє.

Вітка Кінська, нижче Вчорашньої, іде під полем у Великий Лиман.

Розкопанка Олексієва.

Вітка Голубів Прогній.

Бугор Вищий Олексіїв.

Бугор Нижчий Олексіїв.

Вітка Прогній Кардашинський, впадає в Кардашинський-таки лиман.

Вітка Олексієва Перебійна.

Вітка Маслова Перебійна.

Вітка Борщева Перебійна.

Koca над Кардашинським лиманом Борсунка.

Вітка Боброва.

Острівці Боброві, нижче Бобрової.

Вітка Калинівка, а при ній і Солонецький острів.

Острів Солонецький.

в оригіналі: Радкові. Вітка, названа Радкова1770.

Вітка Солонецька.

Гирло Солонецьке, впадає в Солонецькі озера.

Дніприще Cyxe — вітка, котра впадає в лиман, злучившись із Кінською.

Плавля Краснякова.

Koca Нетеребська.

Вітка Середина.

Koca Зборовська.

Куджулова Переволока, впала у Зборовський Кут.

Вітка Прогній Зборовський.

Грекова пристань.

Грекові Ольхи.

1771 Тобто початок ріки Носаківки, правої притоки Дармалівки, що впадає у Дніпро. Пристань Сагайдачного.

Садки.

Ярошів острів.

Вербова Сага.

Бузовий Прогній.

Середній Прогній.

Росоховатий Прогній.

Солоні озера.

Васильків Прогній.

Перевіз Татарський, де кримська орда на білогородський бік, а білогородська на кримський перевозяться.

Вежа в Стрілиці навпроти Очакова.

Острів Тендра, де недалеко й море починається.

ОСТРОВИ, РІЧКИ,

ВІТКИ TA ІНШІ ПРИКМЕТИ 3 ЧИГРИНСЬКОГО БОКУ,

ЯКІ Є ПОНАД РІЧКОЮ ДНІПРОМ, СПИСАНІ 1697 РОКУ, ПОЧАВШИ ВІД СКАРБНОГО, TAK НАЗИВАЮТЬСЯ:

Острів Козулин і вітка Козулина.

Дві вітки Темні, а нижче тих віток вітка Перевал Темний. Старий Дніпро, над яким є острів.

Вітка, названа Бучки, а з тих Бучків виходять Поперечні Бучки. Вітка Тихенька, там-таки вітка Білороботчиха.

Вітка, названа Юсківська, де і острів Юсківський зветься. Вітка Підпільна.

Вітка Боровицька.

Річка з поля нижча голова Базавлука.

Вітка Заплавна.

Вітка, названа Млинки.

Річка Польова Грушівка.

Річка Тернівка, нижче.

Вітка Кислівка, там-таки Шаховка-вітка-таки.

Вітка Дмитраківка.

Вітка Друга Дмитраківка.

Вітка Хвенна, там-таки вітка Шевчиха.

Вітка Чаплинка.

Вітка Шабельна.

Вітка Микільська, там-таки вітка, названа Перевал.

Ti всі пом’януті вітки впадають у Велику Воду, а з Великої Води гирла впадають біля самої Січі в ріку Дніпро.

Острів Скалозубів і річище Скалозубове посеред Дніпра. Острів навпроти долини, названий Дурний, де і річище зветься Дурне.

Вища голова Носаківського 1771, там-таки є вітка Дармалівка, що йде під полем.

Вітка друга Дармалівка, нижче тієї.

Вітка третя Дармалівка суха, нижче тих двох, через Носаків- ський острів.

Дніприще Криве, там-таки є вітка, названа Заплавна, взялася з Кривого Дніприща.

Там-таки, з того Кривого Дніприща, взялася вітка, названа Жучиха.

A з того ж Кривого Дніприща взялася вітка Клочиха.

Вітка, названа Боброва, а взялася вона з Дніпра і впадає в Криве

1772 3 а т о н — розлив, затоплені місця. Дніприще через острів.

Вітка нижче Бобрової Яретиковий Перевал, впадає в Носаків- ський затон 1772.

Bci вітки, почавшись від Скалозубового острова, впадають у Носаківський затон, а з Носаківського затону гирло знову йде в Дніпро.

Острів, названий Омеловий, нижче Носаківського, вище котрого і вітка іде Омелова, а там-таки з поля впадає річка Омелова.

Острів нижче Омелового, названий від тієї Кам’янки, що нижче городків є за три милі, там-таки є балка і городище Пропастне.

Острів Космацький, вище голова Космахи, вітка Космаха, з якої взялася Космашка.

Вітка Підпільна.

Вітка Яремівка.

Ці вітки три — Космаха, Космашка і Яремівка — повпадали в Космацький затон, що є під Казикерменом, а річка Дримайлівка впадає в той-таки Космацький затон з поля.

Острова Козацького вища голова, минувши Казикермен.

Річище, назване Козацьке, в яке впадає з поля Кам’янка.

Вітка Річище Криве, впадає в Козацькі озера.

Вітка Гниловод, впадає в Гниловодські озера.

Річище, назване середнє Козацьке, котре взялося з Козацьких таки озер.

I те річище Козацьке впало в Дніпро нижче гори Богруна, де кінчається й острів Козацький.

Острів Тягинський і річище Тягинське, вища голова Інгуль- ського, там-таки і вітка Інгульська, де впадає з поля Інгулець.

Острівці Сомоки.

A той острів Інгульський кінчиться біля Городища, на вищій голові Перевізькій.

Вища голова Верьовчиної Западі.

Вища голова Кошового острова.

A там-таки острови, названі Виноградне і Точкове.

Вітка там-таки, зветься Кошове.

Річище Ольхове, нижче Кошового.

Вітка Маслова, нижче Ольхового.

Острівці Кривоглійні.

Гирло впадає в Дніпро з Маслових озер.

Вітка Корабельне, вища голова нижче Кошового, взялася вона з Дніпра.

Вітка Борщівка Вища, котра взялася з Дніпра, нижче Корабельного.

Вітка Друга Борщівка поперечна.

Вітка Третя Борщівка Підпільна, впадає в лиман під Козій Ріг, нижче Корабельного.

Вітка Четверта Борщівка, названа Середня, впадає в лиман.

Ольхове річище, впадає в лиман нижче Борщівки.

A біля Ольхового на лимані два острівці є, названі Ольховії.

Острів Ольховий і Бубликова вітка, там-таки в тому острові, з того острова та вітка Бубликова впала в лиман.

Koca Бубликова, з того-таки острова Бубликового входить в лиман разом з Дніпром.

РІЧКИ, БАЛКИ TA ІНШІ ПРИКМЕТИ ПОЛЬОВІ 3 ЧИГРИНСЬКОГО БОКУ, ЯКІ € ПОНАД РІКОЮ ДНІПРОМ, ПОЧИНАЮЧИ ВІД СІЧІ ДО РІКИ БОГУ,

A ВІД БОГУ ДО САМОГО ОЧАКОВА TAK НАЗИВАЮТЬСЯ:

Перша річка Базавлук, впадає в Колотовське і у Велику Воду. A в Базавлук, нижче Січі на півмилі, з лівого боку впадає в нього Солона Росош, а з правого боку Польова Кам’янка.

Річка Сокорівочка менша, впадає у Велику Воду.

Річка Осокорівка Велика, впадає в ту ж таки Велику Воду. Річка Золота, впадає в Дніпро навпроти Скалозубового острова. Річка, названа Дурна, впадає в Дніпро навпроти Поперечної Татарки.

Річка Носаківка Вища впадає навпроти острова Носаківського в Дримайлівку.

Річка Друга Носаківка, впадає у ту ж таки Дримайлівку.

Річка Третя Носаківка, впадає в ту ж таки Дримайлівку.

Річка Четверта Носаківка, впадає в ту ж таки Дримайлівку.

Річка Омелове Річище, навпроти Омелового острова.

Річка Кам’янка нижче Казикермена, впадає навпроти свого Кам’янського острова і навпроти Гребенихи.

A нижче тієї Кам’янки балка і городище Пропастне над самим Дніпром.

Річка Дримайлівка вище Казикермена, впадає в Космацький затон. Тут Казикермен при березі Дніпра.

Річка Кам’янка, впадає нижче Казикермена в Козацьке річище.

Річка Боргунка Вища впадає в Козацьке-таки річище.

Річка Боргунка Нижча, впадає в те ж таки Козацьке річище.

Скеля Боргун, проти Хрулового острова, на якому є старовинне городище.

Річка Тягинка, впадає в річище Тягинське, де й городище Тя- гинське.

Річка Тернівка, впадає в Інгульське з поля.

Річка Малий Інгулець, впадає в те ж таки Інгульське, а з Інгуль- ського — в Дніпро навпроти Вчорашніх.

Річка Верьовкіна — з поля.

Річка Білозірка, впадає в Білозірський лиман.

Урочище Козій Pir — в гирлі Дніпра, де Корабельне впадає в лиман і Борщівку.

Річка Малий Солонець, впадає в лиман.

1773 ріг — мис. Pir 1773 Станіславів.

Річка Солонець Великий, нижче Станіслава.

Семенів Ріг, нижче Солонця Великого,— до ріки Богу.

Берег Руська Koca — біля самого гирла ріки Богу, де Буг впадає в лиман.

Гopa Оджикчол — перейшовши ріку Буг над лиманом; Царі Комиші — над тим-таки лиманом, під самим Очаковом.

РІЧКИ, БАЛКИ TA ІНШІ ПРИКМЕТИ ПОЛЬОВІ,

3 КРИМСЬКОГО БОКУ, ЯКІ € ПОНАД РІКОЮ ДНІПРОМ,

ЙДУТЬ ВІД СІЧІ ДО САМОЇ ВЕЖІ I TAK НАЗИВАЮТЬСЯ:

Перша річка Мамайсирка, впадає в Кінську нижче Лободихи. Гopa Карайтабень — навпроти Старого Дніпра.

Гора Баба й Бабина балка є там-таки.

Річка Рогачик, впадає в плавлю свою Рогачицьку.

Річка Євпатиха, впадає навпроти Дніприща Кривого в Дніпро. Річка Мечетна Каїрка, там-таки впадає в Кінську і в Каїр. Річка Друга Каїрка, там-таки впадає в Кінську і в Каїр. Річка Третя Каїрка, там-таки впадає в Каїрський луг.

Річка Четверта Каїрка Західна, там-таки в Кінську впадає. Річка П’ята Каїрка — навпроти вітки Дурицької.

Річка Вуливало — навпроти Кривих впадає в Кінську.

Річка Суммомова — навпроти Кривих, впадає в Кінську.

Річка Олешки, впадає в острові навпроти Вчорашніх, і луг там є під назвою також Олешки.

Луг, названий Жоловецький, з прогноями.

Ольхи Великі, з прогноями.

Пристань Борщова.

Луг Зборовський — над лиманом.

Грекова пристань і Греків луг — навпроти Зборовської коси над лиманом.

Сагайдачного пристань і луг Сагайдачного — там-таки над лиманом.

Урочище Садки, нижче Сагайдачного, над лиманом.

Острів під назвою Янушовий, там-таки і річка є, названа Яну- шова, над лиманом.

Cara 1774 Вербова і пристань Вербова — над лиманом.

1778 Пропуск в тексті.

1775 Гони — синонім стадії (185— 192 м), великі гони мали 256 м, малі гони — 128 м.

1776 Ступені рівнялися величині кроку.

1777 Українські милі розрізнялися: велика (12057 м) й мала (8958 м).

1774 C а г a — річкова затока.

Cara Бузова і пристань Бузова — над лиманом.

Могила Сторожова, нижче Середнього Прогною — над лиманом.

Прогній Середній — над лиманом.

Прогній Росоховатий — над лиманом.

Прогній Васильків — над лиманом.

Пристань і перевіз, де перевозиться кримська орда на білого- родський бік, а білогородська на кримський бік до Очакова, а від пристані й перевозу до вежі чверть милі.

Острів Стреличний втягається в саме Чорне море нижче вежі.

Вище тієї вежі є острів під назвою Тендра, на Чорному морі, на якому на нижній голові того острова є сім тополь, а під тими тополями є вода, звана солодкою, і той-таки острів Тендра на нижній голові в ширину є на гони 1775, а в інших місцях він — на три ступені 1776, а подекуди на чотири, на п’ять і на шість, на десять і на дванадцять, а подекуди й більше.

A того згаданого острова розташування може бути на сім миль 1777.

Після тих щасливих вищеописаних дволітніх російських та козацьких перемог над Казикерменом та Азовом російський Mapc заохотився був піти війною на бусурманські житла під Тягинню або під Очаків, і для того гетьман Мазепа, відшукавши з Полтавського полку кількох козаків, котрі добре знали поле та шляхи до Азова та Білогородщини, звелів їх про те докладно розпитати у військовій канцелярії. Вони на опиті сказали, що тракт від Мішуриного Pory біля Переволочної до ріки Богу та Піщаного Броду іде гребенем до самого Інгульця, поминаючи і з правої, і з лівої руки річки, які там є.

Пішовши від Дніпра, перший стан на вершині Омельника, де будуть і дрова, і вода.

Другий стан на річці Кам’яночці, де також дрова з терня і досить буде води; на тій Кам’яночці будуть для табору броди, а будуть і трудні місця, де треба робити переправи.

Третій одпочивок на Інгульці, де води і дров буде досить, там є такий брід, що ним може йти табором кільканадцять лав, а інші місця чи плесовий, чи перегнійний, чи крутобережний будуть, і там не можна робити переправи, а кінноті можна перейти і вище, і нижче.

Четвертий стан на річці Бешці, яку треба переходитй, і там дров і води буде досить, є там такі місця, що можна пройти табором без утруднень, а є і такі, що треба робити переправи.

П’ятий відпочивок на річці [...] 1778, котра з правої руки йде від Чорного лісу, а котить в Інгул, на якій лози і терня є, і вода плесами, треба йти понад нею, не переходячи до Інгула.

Шостий відпочивок на річці Інгулі, де теж буде досить дров, на ній знайдуться два шляхові броди, якими здавна ходять по рибу. Оцими бродами можна іти табором у три і в чотири лави, коли вода мала, а, опріч тих бродів, на інших місцях переправу робити трудно через численні плеса й круті береги.

Сьомий відпочивок біля Сугаклії та Сугаклайчика, де будуть дрова й води досить, а перехід важкий, хіба буде треба робити переправу. Ha оце місце ішло під Чигрин і турецьке військо; а не доходячи Сугаклії, буде на шляху грузька балка, через яку табору нелегкий перевіз.

Восьмий відпочивок над Мертвоводом, від якого до Сугаклії треба, [щоб] днювати, добре йти, там і вода, і дрова будуть.

Дев’ятий відпочивок теж над Мертвоводом, де й переходити Мертвовод, до якого треба цілий день іти понад тим-таки Мертвоводом; на тій річці є брід, котрим можна табором іти в десять лав, а по інших місцях можна і по більше лав іти; щодо дров там важкувато.

Десятий відпочивок на річці Гарбузиній, котра іде в Мертвовод, на якій також вода є, а з дровами трудно, перехід же через неї неважкий.

Одинадцятий відпочивок біля річки Бога, коло броду Піщаного, де турки робили міст, там досить дров, а для переходу треба чи пороми мати, чи міст, для таборів треба тяжарів, а на роблення мосту в близьких околицях можна знайти придатного дерева.

Від Богу-ріки пішовши, перша річка Чарталая, на якій для табору треба робити переправи.

Неподалець від того друга річка Чарталая, яка буде неважка до переправи, а на обох тих річках дров нема взагалі.

Третя річка Чакчаклій, на якій води й дров можна добути, тут може бути від Богу третя ночівля.

Четверта ночівля, коли іти до Тягині або до Білогорода, на річці Телингулі, де дров і води буде досить і переправа легка.

П’ята ночівля в Куяльниках, до якого від Телингуля добряче треба йти день; там вода є, а дров мало, зате переправа легка.

Шостий відпочивок на Сухому Куяльнику, де вода буде, дров нема, а переправа легка.

Сьомий відпочивок на третьому Грузькому Куяльнику, на якому з дровами трудно, вода є, а переправа неважка.

A звідти восьма ночівля біля самої річки Дністра, простуючи чи до Чарборі чи до Паланки,— цей перехід треба йти, пильнуючи, з таборами день.

Після того переходу від ріки Богу до Дністра опріч вищеописаних річок, лежать сухі балки, які треба переходити.

A коли під Очаків вести тракт, то, перейшовши вищезгадану річку Чакчалій, повернути ліворуч і мати ночівлю на річці Зуберезані, куди день ходу з пильністю від Чакчалія; вода там є, а дров нема, переправа неважка.

A звідти ночівля на вершині Березані, де вода буде, з дровами трудно, а переправа неважка.

A від Березані до Очакова півдня ходу, на цьому переході є безіменні балки, тільки неважкі для переходу табором; поблизу Очакова дров нема.

A коли б військам переправитись через Дніпро під Орлом, то треба переходити річку Омельник, прямуючи на цей шлях, котрий від Мішуриного Рогу, його вище описано.

<< | >>
Источник: Самійло Величко. Давньоруські та давні українскі літописи. Том 2. Київ - 1991. 1991

Еще по теме РЕЄСТР РІЧОК I ПРИКМЕТ, які лишаються з обох боків річки Дніпра, починаючи від міста Переволочної:

- Археология - Великая Отечественная Война (1941 - 1945 гг.) - Всемирная история - Вторая мировая война - Древняя Русь - Историография и источниковедение России - Историография и источниковедение стран Европы и Америки - Историография и источниковедение Украины - Историография, источниковедение - История Австралии и Океании - История аланов - История варварских народов - История Византии - История Грузии - История Древнего Востока - История Древнего Рима - История Древней Греции - История Казахстана - История Крыма - История мировых цивилизаций - История науки и техники - История Новейшего времени - История Нового времени - История первобытного общества - История Р. Беларусь - История России - История рыцарства - История средних веков - История стран Азии и Африки - История стран Европы и Америки - Історія України - Методы исторического исследования - Музееведение - Новейшая история России - ОГЭ - Первая мировая война - Ранний железный век - Ранняя история индоевропейцев - Советская Украина - Украина в XVI - XVIII вв - Украина в составе Российской и Австрийской империй - Україна в середні століття (VII-XV ст.) - Энеолит и бронзовый век - Этнография и этнология -