Правобережжя і західноукраїнські землі

У 1714р. південна Київщина та Брацлавщина знову опинилися під владою Польщі. Особливості соціально-економічного та політичного розвитку регіону

— Територія була спустошена і знелюдніла внаслідок тривалих воєнних дій та примусового переселення мешканців на Лівобережну Україну.

— Державну та общинну землі захоплюють магнати.

— Збільшено повинності селян: панщина 4-5 днів, ремонт і спорудження панських будинків, шляхів, мостів, натуральні побори (птиця, мед, гриби тощо).

— Зростає чисельність дворових слуг (безземельних селян), чиє становище не відрізнялося від рабського.

— У південній Київщині та Брацлавщині засновують слободи — поселення, що на 10-25 років звільнялися від оподаткування: таким чином землевласники стимулювали заселення спустошених війною земель. Повинності навіть залежних селян обмежувалися грошовим і натуральним податками.

— Міста, крім Львоваі Кам'янця-Подільського, втратили магдебурзьке право, ліквідовано міське самоврядування.

— Відбувалося переслідування православних священиків, які теж мусили відбувати панщину.

— Відсутність сильної королівської влади мала наслідком анархію і феодальну сваволю.

Національно-визвольна боротьба

Посилення соціального та національно-релігійного гноблення спричинило початок нової хвилі боротьби українського народу. Вона набувала різних форм: від подання скарг і відмови виконувати панщину до розгрому панських маєтків та вбивства членів панських родин. Основними виявами антифеодальної та національно-визвольної боротьби стали гайдамацький і опришківський рухи.