<<
>>

§1. Механізм відображення злочину в навколишньому середовищі, поняття і класифікація його слідів

Злочинна діяльність, як і будь-яка інша, призводить до змін у навколишньому середовищі і мас своє зовнішнє і внутрішнс відображення. З процесом відображення пов'язано існування трьох об'єктів; 1) слідоутворювального (того, що утворює сліди), 2) слідосприймального (того, на якому відображаються сліди), 3) відображення (виникає в результаті взаємодії слідоутворювального і слідосприймального об'єктів).

Саідоутворювяльшй об'єкт - як правило, є джерелом руху, об'єкт, до якого докладено зусиль і який є причиною впливу і слідоутворення на слідосприймальному об'єкті.

Сі ідосп рі і Гімні ьішїі об'єкт - це будь-яке матеріальне тіло живої і неживої природи, яке під час взаємодії змінює свої зовнішні ознаки і внутрішні властивості, відтворює (копіює) властивості слідоутворювального об'єкта.

Відображення - це зміни слідосприймального (що відображає) об'єкта. Відображення є результатом процесу відбиття, слідами в пшрокому розумінні (матеріальні та ідеальні), у неживій природі відображення являють собою сліди - механічної, електричної, фізичної, хімічної та ін. взаємодії (сліди взуття, знаряддя злому, транспорту, короткого замикання, вибуху, радіоактивності тощо). «Ідеальні» сліди залишаються у пам'яті людей, які брали безпосередню участь або спостерігали подію злочину (сукупність образів),

Слідоутворення являє собою процес взаємодії двох фізичних тіл чи систем, які, обмінюючись енергією, змінюють свої ознаки і властивості, тобто відображають один одного. Взаємодія здійснюється під дією зусиль, докладених до одного чи одночасно до двох об'єктів. Під впливом слідоутворювального об'єкта другий об'єкт - слідосприймальний - відображає зовнішню будову слідоутворювального у вигляді сліду. Джерелом слідоутворення можуть бути і одночасно обидва об'єкти взаємодії, тоді межа між слідоутворю- вальним і слідосриймальним об'єктами практично зникає. Вони взаємно відображають один одного, і кожний з них одночасно є є лід оутворю вальним і слідосприймальним.

У криміналістиці розрізняють поняття «сліди» у широкому та у вузькому значенні, у широкому значенні сліди - це будь-які матеріальні зміни об'єктів або обстановки, що причинно пов'язані з подією злочину. Це можуть бути сліди, які виникли внаслідок взаємодії предметів (сліди злому, відбитки взуття); об'єкти, залишені на місці події (гудзик, недопалок) або забрані з нього (гроші, цінності); частини зруйнованих предметів (уламки скла) та ін. До поняття «сліди» у широкому значенні також належать і ідеальні відображення - сліди пам'яті людини, уявні образи. У вузькому ж розумінні

еподи злочину - це тільки ечіди-відображешія (відбитки), які є об'єктами трасологічних досліджень.

У зв'язку з цим нині у криміналістиці існують різні класифікації слідів злочину (рис. 1,2):

- поява нових об'єктів

- ЗНІ1КНЄШІЯ

об'єктів

- зміна розташування об'єкта

- зміна зовнішнього вигляду

- зміна кількості

- зміна якості

- зміна стандартів

ю 149 ί»

Рис. 2. Класифікація слідів злочину у криміналістиці за 3. Г. Самотиною

Основними принципами, покладеними в основу криміналістичного вчення про сліди, є наступні.

3. Індивідуальність об'єктів матеріального світу. Зовнішня будова однорідних об'єктів може збігатися за загальними ознаками (форма, розмір і т. п ), але неминуче розрізнятиметься за окремими. До окремих ознак в трасології належать деталі (особливості) рельефу поверхні або візерунка сліду. Деталями рельєфу в сліді розрубу будуть борозенки і валики (траси), залишені нерівностями леза сокири; у сліді пальця відобразяться деталі папілярного візерунка, в сліді протектора колеса автомашини - окремі ознаки дефекту (викришеність гуми, тріщини).

2. Зовнішня будова об'єкта здатна відображатися (віддзеркалюва- тися) на інших об'єктах. їх повнота і точність залежать від умов слідоутворення, головними з яких є фізичні властивості матеріалу об'єкта - слщоутворювачьного і слідосприймального, а також механізм взаємодії об'єктів.

Чим пластичніше слідосприймаль- ний об'єкт і дрібніше його структурна будова, тим більш чітким і виразним у передачі деталей виходить слід.

3. Відображення 0 сліді зовнішнього об'єкта завжди є зворотним (негативним), дзеркальним. Так, від випуклого об'єкта (підошва взуття) залишається увігнутий слід в м'якому матеріалі (на вологому ґрунті).

Властивості матеріальних слідів. Будь-який матеріальїшй слід має властивості інформативності, індивідуальності І стійкості.

Інформативність означає, що слід може містити три види інформації: 1) відображати зовнішню будову слідоутворювального об'єкта (яким с відображуваний об'єкт або його контактуюча частина?); 2) вказувати на механізм слідоутворення (як виник слід?); 3) Інформувати про навички суб'єкта взаємодії, що використовує предмет як засіб (хто діяв і в який спосіб?).

Індивідуальність слідів означає тотожність об'єкта самому собі, свідчить про неповторність сукупності його властивостей і ознак. Об'єкти індивідуального виробництва завжди тотожні самим собі, Предмети масового виготовлення, як правило, подібні (однорідні) - наприклад, ґудзики, взуття на литій підошві, цвяхи, скріпки тощо. Такі об'єкти стають індивідуальними лише після їх експлуатації, коли вони набувають експлуатаційних ознак.

Стійкість слідів - це властивість об'єктів певний час зберігати свою зовнішню будову і внутрішню організацію. Період, протягом якого об'єкт зберігає свої ознаки і властивості, що дозволяють ототожнювати його, називається ідентифікаційним.

<< | >>
Источник: В. Д. Берназ И ДР.. Криміналістка : підручник / [В. Д. Берназ В. В. Бірюкои, К 82 А, Ф. Волобуєві ; за заг. рщ. А. Ф. Волобуева ; МВС України, Харк. над. ун-т внутр. справ, - X, ; ХНУВС,2011. - 666 с.; іл. С. 657-664.. 2011

Еще по теме §1. Механізм відображення злочину в навколишньому середовищі, поняття і класифікація його слідів:

  1. 12_Компетенція органів управління природокористуванням і охороною навколишнього середовища.
  2. 14_Інформування про стан навколишнього середовища.
  3. § 2. Завдання кримінального процесу. Його роль у державному механізмі боротьби зі злочинністю та охороні прав людини.
  4. § 2. Завдання кримінального процесу. Його роль у державному механізмі боротьби зі злочинністю та охороні прав людини.
  5. § 6. Наука кримінального права
  6. § 4. Класифікація злочинів
  7. 1.3.3. Типологізація сучасних правових систем світу
  8. а. Припустимі класифікації
  9. Стаття 12. Класифікація злочинів
  10. ЗМІСТ
  11. §1. Розслідування злочину як процес пізнання події минулого
  12. §1. Механізм відображення злочину в навколишньому середовищі, поняття і класифікація його слідів
  13. §1. Криміналістична класифікація та характеристика злочинів, пов'язаних з пожежами
  14. §1. Криміналістична класифікація та характеристика екологічних злочинів
  15. §2. Особливості порушення кримінальних справ щодо окремих класифікаційних груп екологічних злочинів і початкового етапу розслідування
  16. Поняття, зміст і класифікація видового об’єкта правопорушень у сфері обігу зброї
- Административное право зарубежных стран - Гражданское право зарубежных стран - Европейское право - Жилищное право Р. Казахстан - Зарубежное конституционное право - Исламское право - История государства и права Германии - История государства и права зарубежных стран - История государства и права Р. Беларусь - История государства и права США - История политических и правовых учений - Криминалистика - Криминалистическая методика - Криминалистическая тактика - Криминалистическая техника - Криминальная сексология - Криминология - Международное право - Римское право - Сравнительное право - Сравнительное правоведение - Судебная медицина - Теория государства и права - Трудовое право зарубежных стран - Уголовное право зарубежных стран - Уголовный процесс зарубежных стран - Философия права - Юридическая конфликтология - Юридическая логика - Юридическая психология - Юридическая техника - Юридическая этика -