§1. Механізм відображення злочину в навколишньому середовищі, поняття і класифікація його слідів

Злочинна діяльність, як і будь-яка інша, призводить до змін у навколишньому середовищі і мас своє зовнішнє і внутрішнс відображення. З процесом відображення пов'язано існування трьох об'єктів; 1) слідоутворювального (того, що утворює сліди), 2) слідосприймального (того, на якому відображаються сліди), 3) відображення (виникає в результаті взаємодії слідоутворювального і слідосприймального об'єктів).

Саідоутворювяльшй об'єкт - як правило, є джерелом руху, об'єкт, до якого докладено зусиль і який є причиною впливу і слідоутворення на слідосприймальному об'єкті.

Сі ідосп рі і Гімні ьішїі об'єкт - це будь-яке матеріальне тіло живої і неживої природи, яке під час взаємодії змінює свої зовнішні ознаки і внутрішні властивості, відтворює (копіює) властивості слідоутворювального об'єкта.

Відображення - це зміни слідосприймального (що відображає) об'єкта. Відображення є результатом процесу відбиття, слідами в пшрокому розумінні (матеріальні та ідеальні), у неживій природі відображення являють собою сліди - механічної, електричної, фізичної, хімічної та ін. взаємодії (сліди взуття, знаряддя злому, транспорту, короткого замикання, вибуху, радіоактивності тощо). «Ідеальні» сліди залишаються у пам'яті людей, які брали безпосередню участь або спостерігали подію злочину (сукупність образів),

Слідоутворення являє собою процес взаємодії двох фізичних тіл чи систем, які, обмінюючись енергією, змінюють свої ознаки і властивості, тобто відображають один одного. Взаємодія здійснюється під дією зусиль, докладених до одного чи одночасно до двох об'єктів. Під впливом слідоутворювального об'єкта другий об'єкт - слідосприймальний - відображає зовнішню будову слідоутворювального у вигляді сліду. Джерелом слідоутворення можуть бути і одночасно обидва об'єкти взаємодії, тоді межа між слідоутворю- вальним і слідосриймальним об'єктами практично зникає. Вони взаємно відображають один одного, і кожний з них одночасно є є лід оутворю вальним і слідосприймальним.

У криміналістиці розрізняють поняття «сліди» у широкому та у вузькому значенні, у широкому значенні сліди - це будь-які матеріальні зміни об'єктів або обстановки, що причинно пов'язані з подією злочину. Це можуть бути сліди, які виникли внаслідок взаємодії предметів (сліди злому, відбитки взуття); об'єкти, залишені на місці події (гудзик, недопалок) або забрані з нього (гроші, цінності); частини зруйнованих предметів (уламки скла) та ін. До поняття «сліди» у широкому значенні також належать і ідеальні відображення - сліди пам'яті людини, уявні образи. У вузькому ж розумінні

еподи злочину - це тільки ечіди-відображешія (відбитки), які є об'єктами трасологічних досліджень.

У зв'язку з цим нині у криміналістиці існують різні класифікації слідів злочину (рис. 1,2):

- поява нових об'єктів

- ЗНІ1КНЄШІЯ

об'єктів

- зміна розташування об'єкта

- зміна зовнішнього вигляду

- зміна кількості

- зміна якості

- зміна стандартів

ю 149 ί»

Рис. 2. Класифікація слідів злочину у криміналістиці за 3. Г. Самотиною

Основними принципами, покладеними в основу криміналістичного вчення про сліди, є наступні.

3. Індивідуальність об'єктів матеріального світу. Зовнішня будова однорідних об'єктів може збігатися за загальними ознаками (форма, розмір і т. п ), але неминуче розрізнятиметься за окремими. До окремих ознак в трасології належать деталі (особливості) рельефу поверхні або візерунка сліду. Деталями рельєфу в сліді розрубу будуть борозенки і валики (траси), залишені нерівностями леза сокири; у сліді пальця відобразяться деталі папілярного візерунка, в сліді протектора колеса автомашини - окремі ознаки дефекту (викришеність гуми, тріщини).

2. Зовнішня будова об'єкта здатна відображатися (віддзеркалюва- тися) на інших об'єктах. їх повнота і точність залежать від умов слідоутворення, головними з яких є фізичні властивості матеріалу об'єкта - слщоутворювачьного і слідосприймального, а також механізм взаємодії об'єктів.

3. Відображення 0 сліді зовнішнього об'єкта завжди є зворотним (негативним), дзеркальним. Так, від випуклого об'єкта (підошва взуття) залишається увігнутий слід в м'якому матеріалі (на вологому ґрунті).

Властивості матеріальних слідів. Будь-який матеріальїшй слід має властивості інформативності, індивідуальності І стійкості.

Інформативність означає, що слід може містити три види інформації: 1) відображати зовнішню будову слідоутворювального об'єкта (яким с відображуваний об'єкт або його контактуюча частина?); 2) вказувати на механізм слідоутворення (як виник слід?); 3) Інформувати про навички суб'єкта взаємодії, що використовує предмет як засіб (хто діяв і в який спосіб?).

Індивідуальність слідів означає тотожність об'єкта самому собі, свідчить про неповторність сукупності його властивостей і ознак. Об'єкти індивідуального виробництва завжди тотожні самим собі, Предмети масового виготовлення, як правило, подібні (однорідні) - наприклад, ґудзики, взуття на литій підошві, цвяхи, скріпки тощо. Такі об'єкти стають індивідуальними лише після їх експлуатації, коли вони набувають експлуатаційних ознак.

Стійкість слідів - це властивість об'єктів певний час зберігати свою зовнішню будову і внутрішню організацію. Період, протягом якого об'єкт зберігає свої ознаки і властивості, що дозволяють ототожнювати його, називається ідентифікаційним.