Поняття кримінологічної характеристики злочинів, що вчиняються персоналом виправних колоній у ході виконання покарання у виді позбавлення волі.

Як показало вивчення наукової літератури, відносно змісту кримінологічної характеристики злочинів, що вчиняються персоналом виправних колоній, досі ні серед учених, ні серед практиків немає єдиної точки зору [113, с.

Таке становище, як у свій час зробив висновок В.Б. Ястребов, ускладнює порівняння різних науковців, призводить до нечіткості складових елементів цієї наукової категорії [238, с. 14]., що й стало одним із завдань даного дисертаційного дослідження. Як з цього приводу зазначив А.П. Закалюк, показники злочинності підлягають вимірюванню для отримання уявлення про її розмір, міру змінюваності, ймовірності та величину матеріального прояву, а також для розроблення відповідно до цього предметних заходів щодо запобігання та протидії злочинним проявам [62, с. 156].

Вивчення наукових джерел дає можливість стверджувати, що поряд з існуванням значної кількості поглядів на структуру і поняття кримінологічної характеристики певної групи злочинів, включаючи й ті, що пов’язані з виконанням покарання у виді позбавлення волі на певний строк, зазначене питання майже не розглядалося [ 130, с. 11-12]. Учені розглядають це поняття як у широкому, так і у вузькому аспектах. При цьому прихильники тієї чи іншої наукової позиції включають до нього певний набір елементів - складових частин. Так, В.Б. Ястребов визначив зміст кримінологічної характеристики як сукупність елементів (ознак), а саме - це:

а) просторово-часові параметри (місце в загальній сукупності злочинів; зв’язки з іншими їх видами; основні тенденції розвитку тощо);

б) особливості, що мають значення для розуміння детермінант злочинних проявів (властивості тих, хто вчиняє злочини; кримінологічні ситуації; характер взаємодії особливостей та ситуації; обставини,що сприяли вчиненню злочинів);

в) особливості, що мають значення для організації попереджувальної діяльності (характер зв’язків між елементами; комплекс ознак, спрямованих для тих чи інших категорій злочинів;вплив на протиправну поведінку діяльності правоохоронних та інших державних органів, громадських організацій) [238, с.

С.С. Косенко включив до елементів кримінологічної характеристики також суспільну небезпечність, обсяг, динаміку, інтенсивність, тенденції вчинення злочинів, прогноз, наслідки злочинів тощо[91, с. 104-105].

Проте, як вірно зробила висновок А.С. Лукаш, при такому підході поняття кримінологічної характеристики злочинів ототожнюється з предметом кримінології [130, с. 13]. Саме тому Ю.В. Александров та С.М. Іншаков до елементів зазначеної характеристики окремих груп злочинів включили лише дані про їх структуру, динаміку, характер, особливості географії [ 118, с. 104], що, на відміну від названих вище наукових позицій, значно звужує зміст кримінологічної характеристики, і, як правильно зауважила А.С. Лукаш, такий підхід не може необхідною мірою показати сутність окремої групи злочинів [ 130, с. 13].

Більш аргументовано до вирішення даного наукового завдання підійшов

І.М. Даньшин [126, с. 8] який вважав, що кримінологічна характеристика включає відомості про рівень, коефіцієнти, структуру та динаміку злочинів, описання особи тих, хто їх вчиняє, мотиви та цілі їх злочинної поведінки [ 71, с. 95].

Аналогічні висновки з цього питання можна знайти й в роботах В.В. Василевича, який, зокрема, переконаний, що кримінологічна характеристика має містити у собі стійкі відомості про рівень, структуру, динаміку та географію злочинних дій, а також про осіб, що їх вчиняють, тобто нові відомості про справжній стан явища, повні та точні знання про нього для ефективної й науково обґрунтованої боротьби з конкретними злочинами [ 28, с. 83].

Разом з тим, слід визнати, що найбільш повно до визначення змісту кримінологічної характеристики злочинів підійшов С.С. Косенко, який, поряд з тим елементами, мову про які вели І.М. Даньшин, О.Г. Кальман, А.С. Лукаш,

В.В. Василевич та інші науковці, до цієї характеристики запропонував ввести аналіз особи потерпілих [91, с. 14].

Саме зазначені методологічні підходи й були застосовані при виведенні поняття кримінологічної характеристики злочинів, що вчиняються персоналом виправних колоній України у ході виконання покарання у виді позбавлення волі.

Виходячи з цього, під зазначеною характеристикою даного виду злочинів слід розуміти стійкі відомості про рівень, структуру, динаміку та географію злочинних діянь, а також про осіб, що їх вчиняють, та потерпілих від злочинів, тобто нові відомості про справжній стан злочинів, що вчиняються даною категорією персоналу ДКВС України, повні та точні знання про ці суспільно небезпечні явища для ефективного й науково обґрунтованого запобігання зазначеного виду злочинів.

Таким чином, системоутворюючими ознаками, що складають зміст поняття «кримінологічна характеристика злочинів, що вчиняються персоналом виправних колоній України», є:

1. Стійкі відомості про рівень, структуру, динаміку та географію злочинних діянь персоналу виправних колоній.

Стійкість - це здатність зберігати і виявляти свої властивості, не піддаватися руйнуванню, псуванню тощо [ 29, с. 622].

У випадку вчинення злочинів персоналом виправних колоній це означає, що суспільно небезпечні діяння, що мають місце з боку зазначеної категорії осіб, є постійними та стабільними, не дивлячись на зовнішні впливи на даний вид злочинності, що вчиняються суб’єктами її запобігання.

Відомості - певні факти, дані про кого-, що-небудь [30, с. 84].

У даній ситуації мова ведеться про статистичні відомості, що публікуються у статистичних щорічниках України [214] та містять відомості про стан злочинності з боку персоналу ДКВС України.

Рівень злочинності - це її кількісна характеристика, яка вимірюється в абсолютних величинах сумою вчинених злочинів і осіб, що їх вчинили, за певний відрізок часу на певній території [114, с. 26].

Як і у загальній злочинності, так і у її видах рівень злочинності вимірюється через їх коефіцієнти: а) інтенсивність злочинності (у даному випадку - через вплив злочинів, що вчиняються персоналом виправних колоній у ході виконання покарання у виді позбавлення волі) на стан і ефективність кримінально-виконавчої діяльності; б) кримінальну активність персоналу виправних колоній ( закономірності розвитку даного суспільно небезпечного явища (структуру, динаміку, т.

Крім цього, під час оцінювання даного виду злочинів, що мають місце в ДКВС України, враховується й рівень латентної злочинності, тобто тієї її частини, що не знайшла відображення в офіційних статистичних звітах. При цьому у виправних колоніях має місце як схована (не виявлена правоохоронними органами злочинність через її специфіку або через неповідомлення про такі факти з боку потерпілих від злочинів), так і прихована латентна злочинність (як результат направлених дій правоохоронних органів шляхом не реєстрації злочинів, у тому числі в Єдиному реєстрі досудових розслідувань (ст. 214 КПК України), або їх переводу у розряд адміністративних та інших правопорушень).

Структура злочинності (у даному випадку - злочинів, що вчиняються персоналом виправних колоній) визначається співвідношенням у злочинності видів (груп) злочинів, які класифікуються за кримінально-правовими чи кримінологічними підставами [ 114, с. 28]. При цьому слід зауважити, що мова ведеться лише про місце злочинів, що вчиняються персоналом виправних колоній у ході виконання покарання у виді позбавлення волі, у структурі як загальної злочинності, так і у структурі злочинів, що реєструється з боку посадових осіб правоохоронних органів (тобто певної класифікаційної групи). Поряд з цим зазначений вид злочинів у зміст так званої «злочинності у місцях позбавлення волі» [83, с. 152-163] не входить, позаяк суб’єктами вчинення останньої є лише засуджені (крім, звичайно, випадків співучасті персоналу колоній і засуджених при вчиненні злочинів у ході виконання та відбування покарання у виді позбавлення волі).

Динаміка злочинності - показник, який відображає зміну її рівня і структури протягом того чи іншого тимчасового періоду (рік, три, п’ять, десять років, т.ін.) [114, с. 29] (у цій дисертації період з 2005 по 2014 р.р.).

Географія злочинності - це її просторово-часове розприділення (місце злочину; місце проживання злочинців, т. ін.) [233, с. 201-202].

У випадках вчинення злочинів персоналом виправних колоній мова у цьому контексті ведеться про структуру діяльності даної УВП та інші об’єкти, що забезпечують життєдіяльність колонії та в цілому процес виконання і відбування покарання у виді позбавлення волі.

Злочинні діяння персоналом виправних колоній, як свідчить практика, в основному здійснюються шляхом активних дій (зловживання службовим становищем ( ст. 365 КК); нанесення тілесних ушкоджень засудженими (ст. ст. 101, 102 КК);ін.), а також у формі бездіяльності (ст. 367 КК) [ 113].

Поняттям «персонал виправних колоній» охоплюються всі особи, які на момент вчинення злочину проходили службу, мали трудові відносини, т. ін. з адміністрацією даної УВП, а також відносились по статусу до даної категорії працюючих відповідно до вимог ст. 14 Закону України «Державну кримінально- виконавчу службу» [171].

2. Відомості про потерпілих від злочинів є також важливою системоутворюючою ознакою поняття «Кримінологічна характеристика злочинів, що вчиняються персоналом виправних колоній».

Потерпілий від злочину - це соціальний суб’єкт (фізична особа, юридична особа та в окремих випадках її структурні підрозділи - філіали й представництва, організації, що виконують статутні завдання без створення юридичної особи, та держава), чиї встановлені й охоронювані законом права, свободи й законні інтереси порушуються злочинним діянням шляхом запобігання фактичної шкоди або створення загрози реального заподіяння шкоди майнового, фізичного, морального, соціального та іншого характеру [ 160, с. 52].

Виходячи з існуючої в кримінології класифікації потерпілих [ 160, с. 53], результатів спеціальних наукових розробок з означеної проблематики у сфері виконання покарань [160, с. 76-88], а також отриманих у ході даного дослідження відомостей про стан злочинності у виправних колоніях, всіх потерпілих від протиправних діянь персоналу цих КВУ (дій чи бездіяльності) можна поділити на тих, кому:

1) заподіяна фізична, майнова, моральна, організаційна, політична та ін.. шкода;

2) реально загрожує фізична, майнова, моральна і організаційна, політична та ін.. шкода;

Конкретно потерпілими від злочинів, що вчиняються персоналом виправних колоній у ході виконання покарання у виді позбавлення волі, є: а) засуджені, які відбувають покарання у цих УВП; б) їх близькі родичі (дружини, чоловіки, діти, батьки тощо); в) адміністрація колонії; г) управлінські структури ДКВС України (територіальні управління ДПтС в областях та в цілому ДПтС України); ґ) держава.

При цьому кожен із них вправі відповідно до чинного КПК (ст. 56) та ЦК (ст. ст. 1166, 1167, 1177, ін.) відшкодувати з винних осіб завдану для них моральну, фізичну та іншу шкоди, що стала наслідком протиправних діянь з боку персоналу виправних колоній України.

3. Відомості про вчинені персоналом виправних колоній України мають бути новими, повними та точними.

Мова у даному випадку ведеться про те, що інформація про злочини, які вчиняються персоналом виправних колоній, має у повній мірі відповідати динамічним та статистичним закономірностям (статистичній сукупності, її ознакам (варіюючим, кількісним, дискретним, т.ін.).

Новий - це той, який недавно виник, з’явився, не існував раніше [ 30, с. 404], тобто нові відомості про злочини, що вчиняються персоналом виправних колоній, - це така інформація, про яку відомо не було і яка вперше зареєстрована в Єдиному реєстрі досудових розслідувань.

Повна інформація - це такі відомості, про вчинені персоналом виправних колоній, що не тільки відображають цей факт, але й відповідають вимогам, що пред’являються до повідомлень про злочини (ст. ст. 111-112 КПК) [30, с. 484].

Точні відомості - це максимально наближена до об’єктивних даних інформація [30, с. 674].

У контексті розглядуємої проблематики - це така інформація, що врахована в Єдиному реєстрі досудових розслідувань, а також дані оперативно - розшукового характеру (ст. 104 КВК, Закон України «Про оперативно- розшукову діяльність» [186], ст. ст. 246-257 КПК; ін.).

Знання - це наявність відомостей про когось, що-небудь [30, с. 243].

Отже, інформація про вчинені персоналом виправних колоніях злочини тільки у тому випадку буде сприйматись як відомості, що набуті у процесі певного дослідження, якщо вони несуть у собі ознаки новизни, повноти та точності.

4. Відомості, мова про які велась вище (п.п. 1-3 обґрунтування поняття, що склало предмет даного дослідження), мають стати основою для розробки науково обґрунтованих заходів, спрямованих на запобігання злочинам, що вчиняються персоналом виправних колоній України, тобто для здійснення теоретико-прикладних зусиль, щодо реалізації на практиці аргументованих (переконливих) відомостей про злочинність у зазначеній сфері суспільної діяльності [30, с. 409].

Такою у цілому має бути зміст кримінологічної характеристики злочинів, що вчиняються персоналом виправних колоній України у ході виконання покарання у виді позбавлення волі, яка стала методологічною основою для висвітлення інших питань даного дослідження, а також для виведення науково обґрунтованих висновків по суті зазначеної проблематики.

2.2.