Методика дослідження емоційної сфери

Дослідження емоційної сфери студента у процесі психологіч­ного професійного відбору може включати: методику оцінки реактивної та особистісної тривожності (опитувальник Спілбергера- Ханіна), методику оцінки рівня нервово-психічної стійкості (мето­дика “Прогноз” за В.

Розглянемо їх детальніше.

21.1.1. Методика оцінки реактивної та особистісної тривожності (опитувальник Спілбергера-Ханіна)

Опитувальник Ч. Спілбергера-Ханіна (далі - СХ) призначе­ний для оцінки реактивної та особистісної тривожності. Особисті- сна тривожність розглядається як відносно стійка індивідуальна якість особистості, яка характеризує ступінь її занепокоєння, тур­боти, емоційної напруги внаслідок дії стресових факторів.

Реактивна тривожність студента - це стан, який характеризує ступінь його занепокоєння, турботи, емоційної напруги та розви­вається за конкретної стресової ситуації. Якщо особистісна триво­жність уявляється стійкою індивідуальною характеристикою, то стан реактивної тривожності може бути достатньо динамічним і за часом, і за ступенем виразності.

Опитувальник СХ складається з 40 питань-суджень, з яких 1-20 призначені для оцінки реактивної тривожності (шкала “Як ви себе почуваєте в даний момент”), та 21-40 для визначення особи­стісної тривожності (шкала “Як ви себе почуваєте звичайно”). На кожне запитання можливі 4 відповіді за ступенем інтенсивності (зовсім ні; мабуть так; правильно; цілком правильно) - для шкали реактивної тривожності, та 4 відповіді за частотою (майже ніколи; іноді; часто; майже завжди) - для шкали особистої тривожності.

Деякі питання-судження в опитувальнику сформульовані так, що відповідь (1) означає відсутність чи легку ступінь тривож­ності. Це в шкалі реактивної тривожності так звані прямі питання: № 3, 4, 6, 77, 9, 12, 13, 14, 17, 19, а в шкалі особистісної тривожності - № 22, 23, 24, 25, 228, 29, 31, 32, 34, 35, 37, 38, 40. В інших так зва­них зворотних питаннях відповідь (1) відповідає високій ступені тривожності, а відповідь (4) - низькій тривожності: № 1, 2, 5, 8, 10, 11, 15, 16, 19, 20 - в шкалі реактивної тривожності; № 21, 26, 27, 30, 33, 36, 39 - в шкалі особистої тривожності. Обробка прово­диться так. Спочатку окремо складаються результати за зворот­ними та прямими питаннями, потім із сум прямих віднімається сума зворотних питань і до одержаного числа додається постійне число 50 для шкали реактивної тривожності та 35 - для шкали осо­бистої тривожності.

Результуючий показник за кожною шкалою може знаходи­тись у діапазоні від 20 до 80 балів. Чим він більший, тим вищий рівень тривожності (реактивної або особистісної). Оцінка рівнів реактивної та особистісної тривожності за результатами показни­ків здійснюється в таких межах: до 30 балів - низький рівень три­вожності, від 31-45 балів - середній, більше 45 балів - високий рівень тривожності.

Шкала самооцінки (Спілбергера-Ханіна)

Інструкція. Прочитайте уважно кожне з наведених питань і закресліть ту цифру праворуч залежно від того, як ви почуваєтеся у цей момент. Над питанням довго не розмірковуйте, оскільки пра­вильних або неправильних відповідей немає.

1. Я спокійний.

2. Мені нічого не загрожує.

3. Я перебуваю в напрузі.

4. Я відчуваю співчуття.

5. Я відчуваю себе вільно.

6. Я прикро вражений.

7. Мене хвилюють можливі негаразди.

8. Я відчуваю, що відпочив.

9. Я насторожений.

10. Я відчуваю внутрішнє задоволення.

11. Я впевнений у собі.

12. Я нервую.

13. Я не знаходжу собі місця.

14. Я напружений (накручений).

15. Я не відчуваю напруги і скованості.

16. Я задоволений.

17. Я заклопотаний.

18. Я занадто збуджений і мені не по собі.

19. Мені радісно.

20. Мені приємно.

Шкала самооцінки

Інструкція. Прочитайте уважно кожне з приведених питань і закресліть ту цифру праворуч залежно від того, як Ви почуваєтесь звичайно. Над питаннями довго не розмірковуйте, оскільки прави­льних або неправильних питань немає.

21. Я відчуваю задоволення.

22. Я швидко втомлююсь.

23. Я легко можу заплакати.

24. Я хотів би бути таким же щасливим, як і інші.

25. Буває, я програю через те, що недостатньо швидко прий­маю рішення.

26. Я почуваю себе бадьорим.

27. Я спокійний, холоднокровний і зібраний.

28. Очікувані труднощі дуже непокоять мене.

29. Я занадто переживаю через дрібниці.

30. Я буваю повністю щасливим.

31. Я беру все занадто близько до серця.

32. Мені не вистачає впевненості в собі.

33. Я почуваю себе в безпеці.

34. Я намагаюсь обходити критичні ситуації і труднощі.

35. У мене буває хандра.

36. Я задоволений.

37. Будь-які дрібниці відволікають та хвилюють мене.

38. Я так сильно переживаю свої розчарування, що потім до­вго не можу про них забути.

39. Я врівноважена людина.

40. Мене охоплює сильне занепокоєння, коли я думаю про свої справи та турботи.

21.1.2. Методика оцінки рівня нервово-психічної стійкості (методика “Прогноз” за В.

Методика призначена для початкового орієнтовного виявле­ння осіб з прикметами нервово-психічної нестійкості (далі - НПН). Вона дозволяє виявити окремі початкові передзахворювальні прикмети порушень особистості, а також оцінити вірогідність їх розвитку й прояву в поведінці й діяльності людини.

Методика має 84 питання (міркувань), на кожне з яких обсте­жуваний дає відповідь “так” або “ні”. Результати відображаються кількісними показниками (в балах) на основі яких робиться висно­вок щодо рівня нервово-психічної стійкості. Аналіз відповідей дозволяє уточнити окремі біографічні відомості, особливості пове­дінки та стану психічної діяльності людини в різних ситуаціях.

Обстежується одночасно 25 + 30 осіб за 20 хвилин.

Текст анкети наведено в кінці.

Реєстраційний лист до анкети “Прогноз”

Під час обстеження ведеться спостереження за поведінкою кожного й за потреби робляться помітки.

Обробку рекомендується проводити за допомогою трьох тра­фаретів з прозорого матеріалу, на який наноситься сітка за розмі­рами реєстраційного листка. Прорізі в кожному трафареті повинні збігатися з номерами запитань відповідно до таблиці ключів. Один трафарет призначений для підрахунку балів за шкалою відвертості та два - за шкалою нервово-психічної нестійкості (для оцінки по­зитивних відповідей).

Ключі для обробки даних методики “Прогноз”

Якщо в обстежуваного за шкалою відвертості зазначається більше ніж 10 балів, використовувати й аналізувати дані не реко­мендовано, а причини невідвертості потрібно шукати в процесі бе­сіди. Показник за шкалою нервово-психічної нестійкості одержу­ють шляхом додавання кількості плюсів, виявлених за трафаретом для позитивних відповідей, та кількості мінусів - за відповідями, які збігаються. Результат оцінюється за таблицею.

Характеристика рівнів і визначення груп нервово-психічної нестійкості юнаків 18-22 років за результатами методики “Прогноз” (дані М. С. Корольчука)

Текст анкети “Прогноз”

Інструкція. Перед вами анкета, яка містить 84 запитання (міркування). Ознайомлюючись послідовно, потрібно з’ясувати, яка відповідь “так” чи “ні” точніше вас характеризує. У відповід­ній клітинці реєстраційного листка потрібно ставити знак + (так) або - (ні). Відповідайте не замислюючись і самостійно. Не пропу­скайте запитань. Результати обстеження не розповсюджуються, а під час співбесіди будуть доведені вам особисто.

1. Іноді мені в голову приходять такі негарні думки, що краще про них нікому не розповідати.

2. У дитинстві в мене була така компанія, що всі намагались завжди й в усьому стояти один за одного.

3. Іноді в мене бувають приступи сміху або плачу, з якими я ніяк не можу справитись.

4. Бували випадки, коли я не стримував своїх обіцянок.

5. У мене часто буває головний біль.

6. Іноді я говорю неправду.

7. Раз на тиждень я без будь-якої явної причини раптово по­чуваю жар у всьому тілі.

8. Буває, я говорю про речі, в яких не розбираюсь.

9. Буває, я серджусь.

10. Тепер мені важко сподіватися на те, що будь-чого досягну в житті.

11. Буває, я відкладаю на завтра те, що можна зробити сьогодні.

12. Я охоче беру участь у всіх зборах і інших суспільних за­ходах.

13. Найважча боротьба для мене - боротьба із самим собою.

14. М’язові судороги й посіпування в мене бувають досить рідко.

15. Я доволі байдужий, що зі мною буде.

16. Іноді, коли я недобре себе почуваю, я буваю роздратова­ним.

17. У гостях я тримаю себе за столом краще ніж вдома.

18. Якщо мені не загрожує штраф і машин поблизу немає, я можу перейти вулицю, як мені хочеться, а не в установленому місці.

19. Я вважаю, що життя в моїй сім’ї таке ж гарне, як і у біль­шості моїх знайомих.

20. Мені часто кажуть, що я гарячкуватий.

21. Запори в мене бувають рідко.

22. У грі я в основному бажаю виграти.

23. Останні декілька років більшу частину часу я почуваю себе добре.

24. Нині моя вага постійна (я не гладшаю і не худну).

25. Мені приємно мати серед знайомих знатних людей, це ніби додає мені ваги в своїх очах.

26. Я був би досить спокійним, якби у будь-кого з моєї ро­дини були неприємності через порушення закону.

27. З моїм розумом відбувається щось негаразд.

28. Мене турбують сексуальні (статеві) питання.

29. Коли я намагаюсь щось промовити, то часто помічаю, що в мене тремтять руки.

30. Руки в мене такі ж спритні та вправні, як і раніше.

31. Серед моїх знайомих є люди, які мені не подобаються.

32. Думаю, що я людина приречена.

33. Я сварюсь із членами моєї сім’ї досить рідко.

34. Буває, що я з кимось трохи пліткую.

35. Я часто бачу сни, про які краще нікому не розповідати.

36. Іноді в обговоренні деяких питань я особливо не розмір­ковував і погоджувався з думкою інших.

37. У школі я опановував матеріал повільніше, ніж інші.

38. Моя зовнішність мене взагалі влаштовує.

39. Я цілком впевнений у собі.

40. Один раз на тиждень або частіше я буваю досить збудже­ним або схвильованим.

41. Хтось керує моїми думками.

42. Я щодня випиваю незвично багато води.

43. Буває, що неввічливий або навіть неприємний жарт ви­кликає в мене сміх.

44. Найщасливішим я буваю, коли я один.

45. Хтось намагається вливати на мої думки.

46. Я любив казки Андерсена.

47. Навіть серед людей я, звичайно, почуваю себе самотнім.

48. Мене дратує, коли мене підганяють.

49. В мене легко викликати в зніяковіння.

50. Я легко втрачаю терпіння з людьми.

51. Мені часто хочеться померти.

52. Бувало, я залишав розпочату справу, оскільки боявся, що не впораюсь з нею.

53. Майже щодня трапляється щось, що лякає мене.

54. До питань релігії я ставлюсь байдуже.

55. Прикмети поганого настрою бувають у мене рідко.

56. Я заслуговую на сувору догану за свої вчинки.

57. У мене були досить незвичні містичні переживання.

58. Мої переконання й погляди непохитні.

59. У мене бувають періоди, коли через хвилювання я втрачав сон.

60. Я людина нервова, яка й легко збуджується.

61. Мені здається, що нюх у мене такий, як у інших (негірший).

62. Усе в мене виходить погано, не так, як потрібно.

63. Я майже завжди відчуваю сухість у роті.

64. Більшу частину часу я почуваю себе стомленим.

65. Іноді я почуваю, що близький до нервового зриву.

66. Мене дратує, що забуваю, куди кладу речі.

67. Я уважно ставлюсь до того, як одягаюсь.

68. Пригодницькі історії мені подобаються більше, ніж роз­повіді про кохання.

69. Мені дуже важко пристосуватись до нових умов життя, роботи. Перехід до нових умов життя, роботи, навчання здається мені нестерпно важким.

70. Мені здається, зі мною саме особливо часто поводяться несправедливо.

71. Я часто почуваю себе несправедливо ображеним.

72. Моя думка не завжди збігається з думкою оточуючих.

73. Я часто відчуваю втому від життя й мені не хочеться жити.

74. Частіше звертають увагу на мене, ніж на інших.

75. У мене бувають головні болі й запаморочення через пере­живання.

76. Часто в мене бувають періоди, коли мені нікого не хоче­ться бачити, нікого.

77. Мені важко прокинутись у призначений час.

78. Якщо в моїх негараздах хтось винен, я не залишаю його без покарання.

79. У дитинстві я був вередливим, подразливим.

80. Мені відомі випадки, коли мої родичі лікувались у невро­патологів, психіатрів.

81. Іноді я приймаю валеріану, кодеїн, еленіум й інші заспо­кійливі засоби.

82. У мене є засуджені родичі.

83. У мене були приводи в міліцію.

84. Я залишався в школі на другий рік навчання.

21.1.3. Методика визначення типу акцентуації рис характеру та темпераменту К. Леонгарда і Х. Смішека (ЛС)

Методика призначена для діагностики типу акцентуації осо­бистості. В основу опитувача, розробленого Х. Смішеком, закла­дена концепція “акцентуйованої особистості” К. Леонгарда. Згідно з цією концепцію індивідуальні якості особистості можуть бути розділені на дві групи: головну і додаткову. Стрижень особистості складають головні риси і вони визначають її індивідуальність, ро­звиток, адаптацію, психічне здоров’я.

Надмірна вираженість цих рис призводить до структурних психологічних змін, а в несприятливих соціальних умовах - й до розладу структури особистості.

Акцентуацію якоїсь риси не варто розглядати як патологію, а як визначене відхилення від середньої норми, яскраво виражену своєрідність психічного складу. Осіб, у яких помічена високий ступінь виявлення рис характеру або темпераменту, називають ак- центуйованими. Позитивне або негативне забарвлення акцентуйо- ваності значною мірою надають зовнішні фактори, життєві обста­вини, умови тощо. “В акцентуйованих особистостях, - вказує К. Леонгард, - потенційно закладені як можливості соціально позитивних досягнень, так і соціально негативний заряд. Деякі ак- центуйовані особистості виявляються в негативному світлі тому, що життєві обставини не сприяли їм, але, можливо, під впливом інших обставин вони стали б неординарними особистостями”.

К. Леонгард виділяє десять головних типів акцентуацій, які в основному відповідають систематиці психопатій у граничній пси­хіатрії:

1. Гіпертимний тип (гіпертимний). Особливістю цього типу є підвищений фон настрою в поєднанні з жагою діяльності, опти­мізмом, завзятливістю й високою активністю.

2. Застряваючий тип. Особистостям цього типу притаманна надмірна стійкість афекту зі схильністю до формулювання пара- нояльних та надцінних ідей.

3. Емотивний тип. Характеризується чутливістю й глибо­кими реакціями в галузі тонких емоцій. Цих людей хвилюють не грубі почуття, а те, що звичайно, позв’язують з душею, гуманніс­тю, чуйністю. Це люди вразливі, цей тип подібний до афективно - екзальтованого, але на відміну від нього емоції розвиваються й проявляються менш бурливо, не так стрімко. Патологічні прояви - реактивна депресія.

4. Педантичний тип. Високі оцінки вказують на ригідність, інертність психічних процесів, тривале переживання травмуючих подій, які триватимуть.

5. Тривожно-боязливий тип. Суттєвою особливістю вважа­ється схильність до страхів, підвищена нерішучість і полохливість, настороженість.

6. Циклотимічний тип. Для таких людей характерна зміна гі- пертимних та дистимних фаз.

7. Демонстративний тип. Високі оцінки за цією шкалою ви­значають підвищену здатність до витіснення, демонстративності поведінки, схильності до істерії.

8. Неврівноважений тип. Таким людям характерна підвищена імпульсивність, слабкий контроль над потягами й спонуканнями.

9. Дистимічний тип. Дистимічна особа на противагу гіперти- мній характеризується зниженим фоном настрою (у деяких випад­ках до субдепресії), песимізмом, фіксацією на негативних сторо­нах життя, заторможеністю.

10. Афективно-екзальтивний тип. Особам цього типу характе­рний великий діапазон емоційних станів, вони легко відчувають за­хоплення від радісних подій і повний відчай від сумних.

Усі десять типів “акцентуйованих особистостей” К. Леонгард поділив на дві групи за принципом акцентуації темпераменту або характеру.

До акцентуації рис характеру він відносить демонстратив­ний, педантичний, застряваючий, збуджений типи особистості. Інші типи акцентуацій належать К. Леонгардом до акцентуацій темпераменту (гіпертимний, дистимічний, тривожно-боязливий, циклотимічний, афективно-екзальтований та емотивний).

Текст опитувальника Леонгарда-Смішека

Інструкція. Вам запропоновано ствердження стосовно ва­шого характеру. Якщо ви погоджуєтеся зі (запитання), поставте знак “+” (так), якщо ні - знак “-”. Відповідайте швидко, правиль­них і неправильних відповідей немає.

1. У вас переважно веселий та безтурботний настрій?

2. Ви чутливі до образ?

3. Чи буває так, що у вас на очі навертаються сльози в кіно, театрі, під час бесіди тощо?

4. Зробивши щось, ви ввагаєтесь, чи все зробили правильно, й не заспокоюєтесь доти, доки не переконаєтесь ще раз у тому, що все зробили правильно?

5. У дитинстві ви були таким же сміливим, як усі ваші одно­літки?

6. Чи часто у вас різко змінюється настрій від стану безпри­чинної радості, до огиди до життя, до себе?

7. Ви, звичайно, в центрі уваги компанії?

8. Чи буває так, що ви безпричинно перебуваєте в такому по­ганому настрої, що з вами краще не розмовляти?

9. Ви серйозна людина?

10. Здатні ви захоплюватись, замислюватись над будь-чим?

11. Чи завзяті ви?

12. Ви швидко забуваєте, якщо вас хтось образив?

13. Чи м’якосердечні ви?

14. Коли ви опускаєте лист у поштову скриньку, чи перевіря­єте ви й проводите рукою по отвору скриньки, що лист повністю упав у нього?

15. Чи прагнете ви завжди бути серед кращих працівників?

16. Чи бувало вам страшно в дитинстві під час грози або зустрічі з незнайомою собакою (а можливо, таке почуття буває й тепер, у зрілому віці).

17. Чи прагнете ви в усьому і всюди підтримувати порядок?

18. Чи залежить ваш настрій від зовнішніх обставин?

19. Чи люблять вас ваші знайомі?

20. Чи часто у вас буває почуття внутрішнього неспокою, по­чуття можливої біди, неприємностей?

21. У вас часто пригнічений настрій?

22. Чи бували у вас хоча б один раз істерика або нервовий зрив?

23. Чи важко вам довго всидіти на одному місці?

24. Якщо щодо вас несправедливо вчинили, чи будете енер­гійно відстоювати свої інтереси?

25. Чи можете ви зарізати курку або овечку?

26. Чи дратує вас, якщо вдома штора або скатертина висять нерівно, і ви одразу ж намагаєтесь поправити їх?

27. Ви в дитинстві боялися залишатись самі вдома?

28. Часто у вас бувають зміни настрою без причин?

29. Чи завжди ви прагнули бути достатньо фаховим праців­ником у своїй професії?

30. Чи швидко ви починаєте сердитись чи гніватись?

31. Чи можете ви бути абсолютно безтурботно веселим?

32. Чи буває так, що почуття повного щастя буквально про­низує вас?

33. Як ви думаєте, вийшов би з вас ведучий гумористичної вистави?

34. Ви звичайно викладаєте свою думку людям досить відверто й прямо без натяку?

35. Вам важко переносити вигляд крові? Чи не викликає це у вас неприємних почуттів?

36. Чи любите ви роботу з високою особистою відповідальніс­тю?

37. Чи схильні ви виступити на захист людей, щодо яких про­являють несправедливість?

38. У темний підвал вам важко й страшно спускатись?

39. Чи віддаєте ви перевагу такій роботі, коли діяти потрібно швидко, а вимоги до якості виконання невисокі?

40. Чи товариський ви?

41. У школі ви охоче декламували вірші?

42. Чи втікали ви в дитинстві з дому?

43. Чи здається вам життя тяжким?

44. Бувало так, що після конфлікту, образи ви були до того вражені, що йти на роботу здавалось просто нестерпним?

45. Чи можна сказати, що в разі негараздів ви не втрачаєте почуття гумору?

46. Зробили б ви перші кроки до примирення, якщо вас хтось образив?

47. Ви любите тварин?

48. Чи повертаєтесь ви, щоб впевнитись, що залишили дім чи робоче місце в належному стані там нічого не станеться?

49. Чи переслідує вас іноді незрозуміла думка, що з вами й вашими близькими може статися щось страшне?

50. Вважаєте ви, що ваш настрій досить мінливий?

51. Важко вам доповідати (виступати) на сцені перед вели­кою кількістю людей?

52. Ви можете вдарити образника, якщо він вас образив?

53. У вас велика потреба у спілкуванні з іншими людьми?

54. Ви належите до тих, хто за будь-яких розчарувань впадає в глибокий відчай?

55. Вам подобається робота, що потребує енергійної органі­заторської діяльності?

56. Чи наполегливо ви досягаєте своєї мети, якщо на шляху до неї доводиться долати безліч перешкод?

57. Чи може трагічний фільм зворушити вас так, що на очах виступають сльози?

58. Часто буває вам важко заснути через те, що проблеми про­житого дня чи майбутнє весь час крутяться в думках?

59. У школі ви іноді підказували своїм товаришам чи давали списувати?

60. Чи потрібно вам велике напруження волі, щоб пройти од­ному через кладовище?

61. Чи ретельно ви слідкуєте за тим, щоб кожна річ у вашій квартирі була тільки на одному й тому ж місці?

62. Чи буває так, що перед сном ви в доброму настрої, а на наступний день встаєте пригніченим на декілька годин?

63. Чи легко вам звикати до нових ситуацій?

64. Чи буває у вас головний біль?

65. Ви часто смієтеся?

66. Чи можете ви бути ввічливим навіть з тим, кого, явно не цінуєте, не любите, не поважаєте?

67. Ви рухлива людина?

68. Ви переживаєте через несправедливість?

69. Ви настільки любите природу, що можете назвати її дру­гом?

70. Виходячи з дому або лягаючи спати, перевіряєте ви чи за­крили газ, виключили світло, зачинили двері?

71. Ви дуже боязливі?

72. Чи змінюється ваш настрій під впливом алкоголю?

73. У юному віці ви із задоволенням брали участь у художній самодіяльності?

74. Ви розцінюєте життя дещо песимістично, без передчуття радощів?

75. Чи часто вас тягне подорожувати?

76. Чи може ваш настрій змінитись так різко, що ваш стан ра­дощів раптом зміниться похмурим та пригніченим?

77. Чи легко вам вдається підняти настрій у друзів?

78. Чи довго ви переживаєте образу?

79. Чи довгий час ви переживаєте горе інших людей?

80. Чи часто, будучи школярем, ви переписували сторінку в зошиті, якщо випадково ставили в ній кляксу?

81. Чи ставитесь ви до людей швидше з недовірою й обереж­ністю, ніж з добротою?

82. Ви часто бачите страшні сни?

83. Чи буває так, що ви остерігаєтесь того, що кинитесь під поїзд, або, коли стоїте біля вікна багатоповерхового будинку, рап­тово випадете?

84. У веселій компанії ви зазвичай веселі?

85. Ви здатні відволікатись від важких проблем, які потребу­ють рішень?

86. Ви стає менш стриманим й почуваєте себе більш вільним, коли вживаєте алкоголь?

87. У бесіді ви скупі на слова?

88. Якщо вам необхідно було б грати на сцені, ви змогли б увійти в роль, щоб забути про те, що це тільки гра?

Ключ до методики Леонгарда-Смішека

Коли підраховуємо бали за кожною шкалою опитувальника для стандартизації результатів, значення кожної шкали множиться на визначене число. Це вказано в “ключі” до методики. Акцен- туйовані особи не є патологічними. Вони характеризуються про­явом та виділенням яскравих рис характеру.

1. Гіпертимні ? 3 (помножити значення шкали на 3):

(+) 1, 11, 23, 33, 45, 55, 67, 77;

(-) немає.

2. Застряваючі х 2.

(+) 2, 15, 24, 34, 37, 56, 68, 78, 81;

(-) 12, 46, 59.

3. Емотивні ? 3:

(+) 3, 13, 35, 47, 57, 69, 79;

(-) 25.

4. Педантичні ? 2:

(+) 4, 14, 17, 26, 39, 48, 58, 61, 70, 63, 80;

(-) 36.

5. Тривожні ? 3:

(+) 16, 27, 38, 49, 60, 71, 82;

(-) 5.

6. Циклотимні ? 3:

(+) 6, 18, 28, 40, 50, 62, 72, 84;

(-) немає.

7. Демонстративні ? 2:

(+) 7, 19, 22, 29, 41, 63, 66, 73, 85, 88;

(-) 51.

8. Неврівноважені:

(+) 8, 20, 30, 42, 52, 64, 74, 86;

(-) немає.

9. Дистимні ? 3:

(+) 9, 21, 43, 75, 87.

10. Екзальтовані х 6.

(+) 10, 32, 54, 76;

(-) немає.

21.1.4. Методика оцінки суб’єктивного стану САН

Методика дослідження суб’єктивного стану САН призначена для якісної оцінки суб’єктивного стану особистості на момент об­стеження.

На підставі отриманих результатів розраховуються показ­ники самопочуття, активності, настрою, а також інтегральної оці­нки суб’єктивного стану.

Інструкція. Перед вами картка суб’єктивного стану САН. Кожна оцінка суб’єктивного стану подана попарно (протилежно), можна визначити від нуля до трьох одиниць. Наприклад: ліворуч - самопочуття добре, праворуч - погане, посередині - цифри: 3, 2, 1, 0, 1, 2, 3. Якщо у мене зараз самопочуття добре, то я відмічаю оди­ницю кружечком ліворуч, якщо досить добре - двійку, якщо чу­дове - трійку, якщо ж погане то, навпаки, відмічаю свій стан, об­водячи кружечком відповідну цифру праворуч. Тобто з двох станів необхідно обрати той, який найбільш відповідає вашому стану на цей момент.

Чи є запитання? (Відповісти на запитання).

Увага! Приступили до виконання завдання!

Працювати потрібно швидко і визначати свій стан переважно не як нейтральний, щоб нулів було якомога менше.

На інструктаж і виконання методики, як правило, витрача­ється не більше 15 хвилин. Обробка бланків проводиться за допо­могою ключів самопочуття, активності та настрою. Підрахову­ється кількість балів від 1 до 7, відповідно, від гіршого стану (1) до найкращого (7). Сума кожної пари станів (самопочуття, активно­сті, настрою) в цілому ділиться на 10.

Оцінюючи результати, можливо орієнтуватися на середні по­казники, які для операторів за віком 30-35 років дорівнюють для самопочуття - 5,4 ± 0,15 балів, активності - 5,0 ± 0,12, настрою - 5,1 ± 0,20 та інтегральної оцінки - 5,17 ± 0,15 балів. Для студентів аналогічні показники вищі на 0,9-1 бал. Визначення самопочуття проведене за оцінками: 1-2; 7-8; 13-14; 19-20; 25-26. Активності - 3-4; 9-10; 15-16; 21-22; 27-28. Настрою - 5-6; 11-12; 17-18; 23­24; 29-30.

Реєстраційний бланк САН

Дата “___ ”_________ 202 _ р.

(прізвище, ім’я, по батькові)

Вік______, стать________, студент навч. групи____________________

21.2.