§ 3.4. Ювенальна статистика та інформаційне забезпечення фун­кціонування ювенальної юстиції

Згідно українського законодавства, залежно від виду юридичної від­повідальності, ювенальні правопорушення поділяються на злочини (кримінальні правопорушення) та адміністративні правопорушення.

За загальним (енциклопедичним) визначенням «інформаційно- аналітичне забезпечення» - це цілеспрямований, специфічний і безпере­рвний процес збирання, аналізу, збереження і представлення суб’єктам інформаційної діяльності інформації, що здійснюється спеціально ство­реними інститутами, органами, службами суспільства і держави^[458].

Експерти МКР цілком виправдано зауважують, що для ефективного функціонування системи ювенальної юстиції в Україні не вистачає на­лежного інформаційно-аналітичного забезпечення в цій сфері. Серед проблем, які були виявлені цими фахівцями в ході дослідження, увага звертається на відсутність централізованої системи збору таких даних про дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, відмінність національних та міжнародних стандартів статистичного дослідження, недосконалість системи збору відомостей про особу неповнолітнього правопорушника і незабезпечення відкритості та доступності статистич­ної звітності. Вказані експерти переконані, що система збору даних, що діє на цей час не може задовольнити сучасні запити суспільства^[459].

Світова практика має непоодинокі моделі оцінки стану ювенальної деліктності та їх подальшого використання. Показовим прикладом орга­нізації та презентації цілеспрямованого статистичного аналізу є щорічна Статистика Ювенального суду - серія звітів, що є одними з багатьох таких, які підтримуються Архівом Національного Ювенального суду (далі - Архів). Звіт поєднує інформацію про національні оцінки випадків зло­чинності. Державні та окружні установи, відповідальні за збір та/або розповсюдження інформації про ювенальні злочини, використовують дані Статистики Ювенального суду, що надаються Архівом. Національні оцінки, представлені в такому звіті, розробляються з використанням су­місної інформації від усіх судів, які можуть надати дані до Архіву^[462]. Ці дані є інструментом вивчення потенціалу ефективності функціонування різних елементів ювенальної юстиції, ювенальної превенції. Не так дав­но, деякі американські фахівці запропонували до уваги Проект даних щодо ювенальної юстиції. Оцінка включає в себе три секції: інфраструк­тура, використання даних і розповсюдження інформації, а також показ­ники залучення до системи ювенальної юстиції^[463]. Офіційні звіти Феде­рального Бюро Розслідувань про кількість здійснених арештів дітей ві­ком до 12 років, їх відсоток у загальній кількості усіх ювенальних арештів (тобто, арештів осіб віком до 18 років) становлять основу ви­вчення факторів ризику і перспектив раннього втручання і превенції ювенальних правопорушень^[464].

Статистичний аналіз ювенальної деліктності в Україні ще не має такої системності та організації, як у США чи країнах Європейського Союзу (далі - ЄС). Попередні розвідки цього питання дають підстави припустити, що, по-перше, наявні форми та критерії звітності про кри­мінальні та адміністративні правопорушення не створюють повної кар­тини процесів ювенальної деліктності в Україні; по-друге, відсутні на­лежні адміністративно-правові та організаційні передумови збору, нако­пичення та обміну первинної інформації для проведення аналітичної роботи в цій сфері; по-третє, та інформаційно-аналітична робота, яка проводиться в Україні зараз має низку проблем правового, організацій­ного, та соціально-політичного характеру.

«Продуцентами» статистичної інформації щодо неповнолітніх є: прокурора України; Національна поліція України; Державна судова ад-

міністрація України; Адміністрація ДКВСУ; Державна установа «Центр пробації»; Міністерство соціальної політики України. Дослідження на­ціональної системи збору адміністративних даних стосовно дітей, які вступили в конфлікт із законом, та потерпілих засвідчило необхідність її реформування та адаптації до міжнародних вимог^[465].

Експерти МКР (О. В. Кидисюк, С. П. Старосольська) вважають, що на сьогодні, найбільш інформативні щодо рівня та структури вчинених неповнолітніми кримінальних правопорушень в державі є показники злочинності^[466]. Аналіз статистичних даних прокурори України свідчить, що за п’ять років (з 2014 до 2018 року) кількість зареєстрованих кримі­нальних правопорушень вчинених неповнолітніми або за їх участю сяг­нула понад 29 тис. випадків. Кількість злочинів, вчинених неповнолітні­ми особами або за їх участю серед усіх облікованих в Україні у 2018 ро­ці кримінальних правопорушень становить близько 1%.

На відміну від злочинів кількість та характер скоєних неповнолітні­ми особами адміністративних правопорушень визначити набагато скла­дніше, але знання про ці процеси не менш важливі для прийняття управ­лінських рішень у сфері ювенальної юстиції. Серед даних про адмініст­ративні правопорушення та прийняті за їх розглядом рішення у щорічних статистичних бюлетенях Державна служба статистики Украї- ни (далі - ДССУ) дає відокремлені показники лише кількості рішень су­ду про застосування до неповнолітніх заходів впливу, передбачених ст. 24-1 КУпАП (зобов’язання публічно або в іншій формі попросити вибачення у потерпілого; попередження; догана тощо). Втім, такі стати­стичні показники не надають повної картини ювенальної адміністратив­ної деліктності. Необхідно підкреслити, що по-перше, до адміністратив­ної відповідальності можуть бути притягнуті лише особи, які досягли 16 років (отже облік вчинків, що кваліфікуються як адміністративні право­порушення, але скоєні особами, які не досягли віку адміністративної ві­дповідальності взагалі залишаються поза статистикою). По-друге, за де­які адміністративні проступки закон передбачає можливість застосуван­ня до неповнолітніх правопорушників і конкретних адміністративних стягнень, а відповідно ці показники увійшли до загальної статистики притягнутих до адміністративної відповідальності осіб і виділити їх з наявних статистичних даних не уявляється можливим. Крім того, стати­стичні бюлетені, які готуються ДССУ публічно оприлюднюються із зна­чним (фактично річним) запізненням, що зменшує актуальність їх зна­чення для оперативного реагування.

За 2014-2017 роки заходи впливу, передбачені ст. 24-1 КУпАП було застосовано до 66,2 тис. неповнолітніх осіб^[468]. Навіть приведених даних достатньо для того, щоб побачити більшу ніж двократну різницю у кіль­кості зафіксованих адміністративних проступків та злочинів, вчинених неповнолітніми. До того ж слід додати, що для ювенальних адміністра­тивних проступків властива значно більша (порівняно зі злочинами) ла­тентність.

За даними ДССУ «Адміністративні правопорушення у 2016 році»^[469] найбільший відсоток серед зафіксованих ювенальних проступків стано­влять адміністративні правопорушення, що посягають на громадський порядок і громадську безпеку - 50%, а також адміністративні правопо­рушення, що посягають на встановлений порядок управління - 38,9%. Серед них такі склади проступків як «куріння тютюнових виробів у за­боронених місцях» (ст. 175-1 КУпАП) - 27,1%, «розпивання пива, алко­гольних, слабоалкогольних напоїв у заборонених законом місцях або поява у громадських місцях у п’яному вигляді» (ст. 178 КУпАП) - 16%, «проживання без паспорта громадянина України або без реєстрації місця проживання» (ст. 197 КУпАП) - 35,68% є лідерами серед усіх інших правопорушень. Крім того, неповнолітні скоюють значну кількість таких правопорушень як «дрібне хуліганство» (ст. 173 КУпАП) - 3,93%, «вчи­нення домашнього насильства» (ст. 173-2 КУпАП) - 1,5%. Серед інших видів ювенальних адміністративних правопорушень звертають увагу «керування транспортним засобом особою, яка не має відповідних до­кументів на право керування» (ст. 126 КУпАП) - 3,51%, «керування тра­нспортними засобами у стані сп’яніння» (ст. 130 КУпАП) - 2%; «дрібне викрадення чужого майна» (ст. 51 КУпАП) - 1,11%; «незаконне перети­нання або спроба незаконного перетинання державного кордону Украї­ни» - 0,84% (ст. 204-1 КУпАП), «порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу чи іншого майна» (ст. 124 КУпАП) - 0,84% тощо^[470].

Проведений за власною вибіркою та підрахунками аналіз, на підставі обліку оформлених патрульною поліцією адміністративних правопору­шень за 10 місяців 2019 року, продемонстрував, що найбільший відсоток таких проступків з боку неповнолітніх припадає на адміністративні правопорушення на транспорті, в галузі шляхового господарства і зв’язку - 80%, з яких 43% - це керування транспортним засобом особою, яка не має відповідних документів на право керування таким транспорт­ним засобом або не пред’явила їх для перевірки...

Недостатня увага органів державної влади та громадськості детермі­нантам адміністративних правопорушень, вчинених дітьми, у подаль­шому дуже часто призводить до вчинення подібних за характером, але більш суспільно небезпечних ювенальних злочинів. І навпаки, своєчасне виявлення та превенція суб’єктивних і об’єктивних причин ювенальної адміністративної деліктності, виховання і ресоціалізація правопорушни­ків дозволяє запобігти стійкій деморалізації та криміналізації цих дітей.

Нажаль, ані ДССУ, ані судова влада в Україні не виокремлює обліки ювенальних адміністративних правопорушень за різноманітними показ­никами, які б давали уявлення про низку характерних ознак цього нега­тивного явища, як-то: вікова періодизація дітей-правопорушників, стать, соціальний стан, час скоєння, повторність тощо. Диференціація обліко­вих критеріїв та поглиблений статистичний аналіз ювенальної деліктно- сті у будь-яких її проявах дозволяє більш об’єктивно вивчати це асоціа­льне явище, обгрунтовувати на підставі аналітичних оглядів запрова­дження правових, соціальних, економічних та організаційних заходів на державному та регіональних рівнях, робити висновки їх ефективності.

Водночас єдиної та окремої бази даних, яка б включала інформацію про ювенальні правопорушення в Україні на сьогодні не існує. Наявна практика формування статистичної інформації органами ДССУ та ве­дення інформаційно-аналітичних та облікових баз даних правоохорон­ними органами України включає первинну інформацію про ювенальні правопорушення до різних облікових систем чи щорічних статистичних бюлетенів.

Первинна інформація про кримінальні правопорушення (проваджен­ня) та облік прийнятих під час досудового розслідування рішень, осіб, які їх учинили, та результатів судового провадження вноситься та нако­пичується в Єдиному реєстрі досудових розслідувань. На підставі цих даних Офіс Генерального прокурора формує статистичну інформацію у вигляді щомісячних та щорічних звітів. У звітах про зареєстровані кри­мінальні правопорушення та результати їх досудового розслідування можна отримати інформацію про кримінальні правопорушення, вчинені неповнолітніми, чи за їх участю, за якими провадження направлені до суду. Крім загальної кількості подій за участю неповнолітніх, за цією позицією можна отримати більш диференційовану інформацію про ха­рактер цих злочинів, об’єкт посягання тощо. Втім направлення криміна­льного провадження щодо неповнолітньої особи до суду констатує лише наявність факту обвинувачення, але ще не означає ухвалення обвинува­льного вироку, тобто визнання особи злочинцем. До цих статистичних відомостей обов’язково потрапляє той відсоток справ, за якими криміна­льні провадження будуть закриті на підставі положень ст. 284 КПК України або ухвалені виправдувальні вироки. Дані ж про кримінальні правопорушення, у яких провадження було закрито надається у звітних даних лише щодо загальної кількості кримінальних проваджень. Отже, наведені вище статистичні дані не можуть бути абсолютними показни­ками.

У єдиних звітах про осіб, які вчинили кримінальні правопорушення можна отримати більш детальну інформацію про характеристику вияв-

лених осіб, які вчинили кримінальні правопорушення. Зокрема, серед позицій цієї звітності є поділ осіб за віком на час вчинення кримінально­го правопорушення (до 14 років, 14-15 років, 16-17 років); відомості про зайнятість осіб, які вчинили кримінальні правопорушення (учні та сту­денти навчальних закладів); відомості про осіб, які вчинили кримінальні правопорушення в групі, в стані сп’яніння, та повторно, утому числі: за участю неповнолітніх (змішаної групи), тільки неповнолітніми тощо. Попри все, наявна інформація містить лише абсолютні показники якіс­ної характеристики ювенальної злочинності, та самостійно не створює уявлення про динаміку кримінологічних процесів у поєднанні їх з демо­графічними змінами (в частині неповнолітньої частини населення країни чи регіону). Це ускладнює об’єктивне оцінювання ефективності превен­тивних заходів, що здійснюються органами державної влади та громад­ськими формуваннями у сфері боротьби з ювенальною злочинністю та прогнозування подальшої динаміки цього асоціального явища.

Згідно з положеннями ст. 221 КУпАП усі справи про адміністративні правопорушення, вчинені неповнолітніми особами в Україні розгляда­ються виключно судами. Враховуючи це, логічним було б вважати, що статистичний аналіз ювенальних адміністративних правопорушень більш зручно здійснювати саме судовій системі. Втім, ознайомлення з Оглядом даних про стан здійснення правосуддя у 2017 році переконує нас в тому, що цьому питанню не приділяється уваги з боку судів. Єдина інформація, яка має відношення до ювенальної деліктності в цьому ана­літичному огляді - це зазначення кількості неповнолітніх осіб, до яких було застосовано заходів впливу, передбачених ст. 24-1 КУпАП порів-

475

няно з минулим роком.

⁴⁷⁵ Див. Судова влада України. Огляд даних про стан здійснення правосуддя у 2017 році. 263

Серед даних про чисельність осіб, які знаходяться на обліку в орга­нах кримінально-виконавчої інспекції є графа про неповнолітніх осіб. Так, станом на 01.03.2020 р. серед засуджених до покарань, не пов’язаних з позбавленням волі та осіб, до яких застосовано адміністра­тивне стягнення неповнолітні становлять 1,3% (858 осіб)^[476]. Статистичні дані про підготовку органами пробації досудових доповідей надають ін­формацію про: кількість отриманих ухвал суду щодо складення досудо- вої доповіді стосовно неповнолітніх обвинувачених; кількість підготов­лених досудових доповідей та направлених до суду; кількість вироків суду, що надійшло на виконання щодо осіб, стосовно яких складалась досудова доповідь, з них: судом враховано чи не враховано висновок про можливість виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства тощо^[477]. Водночас, статистичні дані про заходи здійснені уповноваже­ними органами з питань пробації в процесі підготовки осіб, які відбува­ють покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк, до звільнення не виділяють до окремої категорії неповнолітніх за­суджених (розподіл ведеться лише на осіб віком до 35 років та старше).

Статистичні спостереження щодо демографічних явищ і процесів в Україні, розподіл населення за статтю, віком та іншими критеріями про­водить ДССУ^[478]. За її даними спостерігається стала тенденція зменшен­ня чисельності населення України, зокрема і осіб віком до 18 років. Про­те наявні статистичні звіти про правопорушення не враховують цієї осо­бливості.

Ще одним аспектом, який сьогодні впливає на об’єктивність статис­тики в Україні та статистичного аналізу ювенальної деліктності зокрема є той факт, що інформація в офіційних оглядах та звітах наводиться без урахування тимчасово анексованої території Автономної Республіки Крим, м. Севастополя та частини територій Донецької та Луганської об­ластей - зони проведення операції об’єднаних сил (антитерористичної операції).

Слід констатувати, що статистична діяльність в правоохоронній сфері України сьогодні виходить на принципово новий організаційно- правовий рівень. Цьому сприяє активне впровадження до інформаційної системи органів державної статистики та правоохоронних органів техні­чних, програмних, комунікаційних та інших засобів, які забезпечують процес збирання, накопичення, опрацювання, поширення, збереження, захисту та використання статистичної інформації про різні соціально- правові процеси у суспільстві. В Україні в масштабах держави сьогодні впроваджені та функціонують автоматизована система збирання, збері­гання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень «Єдиний державний реєстр судових рішень»; автоматизована си­стема (електронна база даних) «Єдиний реєстр досудових розслідувань»; автоматизований облік адміністративних правопорушень, який функціо­нує в інтегрованій інформаційно-пошуковій системі Національної полі­ції України тощо. Це безумовно покращує та спрощує облік первинних

479 даних про правопорушення та їх аналітичне опрацювання.

Разом з тим, статистичний аналіз процесів ювенальної деліктності в Україні на сьогодні не позбавлений низки організаційно-правових про­блем.

⁴⁷⁹ Веселов М. Ю. Статистичний аналіз ювенальної деліктності: поняття, значення та проблеми здійс­нення. Кримінальне правопорушення: національний та зарубіжний виміри: матеріали Міжнар. науко- во-практ. конф., (м. Одеса, 24 травн. 2019 р.). Одеса, 2019. С. 33-35.

Проблема 1. В країні не існує єдиної автоматизованої інформаційної платформи (системи), яка б забезпечувала цілеспрямоване збирання, зберігання, узагальнення та аналітичне опрацювання статистичної інфо­рмації у сфері ювенальної юстиції. Наявна первинна та статистична ін­формація, яка стосується ювенальних правопорушень розпорошена у низці державних звітів, що готуються різними органами державної вла­ди.

Проблема 2. Досі не склалося сталих методик взаємного статистич­ного аналізу ювенальних кримінальних правопорушень та адміністрати­вних проступків, враховуючи їх обумовленість та схожі соціальні детер­мінанти. В більшості випадків ці два соціальні явища, які мають єдину чи схожу природу розглядаються відокремлено в межах кримінологіч­них та адміністративно-правових досліджень.

Проблема 3. Релевантність офіційної статистичної інформації про адміністративні правопорушення є надто низькою, щоб здійснювати які­сний статистичний аналіз ювенальних адміністративних проступків. На відміну від статистичних звітів про злочини інформація про адміністра­тивні правопорушення, яка міститься у базах даних судової статистики чи Державної служби статистики України не передбачає поглибленої диференціації статистичних показників залежно від вікової категорії особи-правопорушника.

Проблема 4. Відсутність серед статистичних даних у сфері правоо­хоронної діяльності (кількість злочинів та адміністративних правопору­шень) відносних показників у поєднанні з демографічними процесами в країні впливає на об’єктивність сприйняття та прогнозування стану де- ліктності суспільства.

Проблема 5. На сьогодні повнота збору та обліку статистичної інфо­рмації в масштабах держави в Україні ускладнюється негативними соці­ально-політичними процесами на сході країни (збройний конфлікт) та анексією Криму і м. Севастополя.

Актуальність проблематики ювенальної деліктності як для України, так і для інших країн світу вимагає вжиття дієвих наукових, правових та практичних заходів реагування з боку держави та суспільства. Запрова­дження будь-яких програмних заходів для впливу на соціальні процеси потребує об’єктивної аналітичної інформації. Це наводить на думку, що статистичну інформацію про ювенальні делікти (кримінальні та адмініс­тративні правопорушення) має бути виокремлено до самостійних форм (таблиць) звітності у відповідних державних статистичних обліках. Вважаємо, що подальшого обговорення потребує статистична методоло­гія правильного та раціонального збору та обробки первинної інформації

• ∙ ∙∙ ∙ ∙480

щодо вивчення соціально-правових процесів ювенальної деліктності.

Фахівці МКР цілком слушно зазначають, що адміністративні дані, що узагальнюються Національною поліцією України та органами вико­нання покарань, є відомчою статистикою. Тому наступним кроком після розширення переліку відомостей для цих органів є погодження звітної документації та їх методології з ДССУ. В умовах зростання попиту на аналітичні продукти щодо дітей правопорушників та потерпілих, систе­ма взаємопов’язаних адміністративних даних, яка виробляється проку­ратурою, поліцією, Державною судовою адміністрацією України та ДКВСУ має узгоджуватися між собою. Такий підхід забезпечить відсте- ження руху кількісних показників на різних стадіях, зокрема від момен­ту встановлення особи неповнолітнього, яка вчинила кримінальне пра­вопорушення, до її засудження, відбування покарання та подальшої реа­білітації. Доцільно забезпечити окреме узагальнення даних про

⁴⁸⁰ Див. Веселов М. Ю., Мураховська Г. А. 2019. С. 23. неповнолітніх, притягнутих судом до адміністративної відповідальності,

• •• 481

а також дітей - клієнтів центрів з надання правової допомоги.

Але інформаційно-аналітичне забезпечення функціонування системи ювенальної юстиції включає не лише збирання та обробку статистичних звітностей про рівень ювенальної деліктності чи віктимізації, а й нако­пичення та використання уповноваженими державними органами (поса­довими особами) інформації (баз даних) про дітей, їх найближче соціа­льне оточення на всіх рівнях реалізації владних повноважень. Аналіз пе­вних узагальнених закономірностей сприяє виявленню основних причин і загроз деморалізації та криміналізації дітей, що набуває значення на рі­вні прийняття управлінських рішень органами публічного адміністру­вання. Використання розгорнутої інформації про конкретну дитину, умови її утримання та виховання є необхідним елементом під час здійс­нення ювенального правосуддя, проведення превентивної та реабіліта­ційної роботи з неповнолітньою особою.

Зараз національне законодавство (ст. 13 ЗУ «Про забезпечення орга­нізаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, поз­бавлених батьківського піклування», ст. 4 ЗУ «Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей») покладає обов’язок на службу у справах дітей створити і вести банк даних про дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, інших категорій дітей, які опинились у складних життєвих обставинах. В нашій державі зараз фун­кціонує Єдина інформаційно-аналітична система «Діти» - єдина орга­нізаційно-технічна, інформаційно-аналітична система, призначена для накопичення, зберігання, обліку, пошуку та використання даних про ді- тей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей, які пере­бувають у складних життєвих обставинах, кандидатів в усиновлювачі,

⁴⁸¹ Див. Кидисюк О., Старосольська С. 2019. опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі та усинов- лювачів, опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків- вихователів^[479]. У разі необхідності, за ст. 27 ЗУ «Про Національну полі­цію» поліція може отримати безпосередній оперативний доступ до інфо­рмації та інформаційних ресурсів інших органів державної влади за обов’язковим дотриманням ЗУ «Про захист персональних даних». Але, як слушно зауважує В. Р. Котковський, для формування сучасної інфор­маційно-аналітичної та програмно-технічної систем підтримки управ­лінських рішень в усіх сферах і галузях діяльності суспільства (а це є ак­туальним і для системи ювенальної юстиції в цілому, і для правосуддя щодо дітей зокрема. - Прим. авт.) необхідно здійснити інтеграцію вже існуючих інформаційних систем органів державної влади і органів міс­цевого самоврядування та інформаційних ресурсів, тобто створити єди­ну інформаційно-телекомунікаційну систему збору, обробки та передачі даних, необхідних для прийняття стратегічно важливих рішень^[480].

За результатами обговорення експертною групою МКР було визна­чено ряд необхідних змін, що мають бути впровадженні для покращення системи збору адміністративних даних щодо неповнолітніх у контакті із законом. Представники Департаменту з питань правосуддя та націона­льної безпеки Мін’юст України запропонували розробити Концепцію реформування національної системи збору даних та приведення її до мі­жнародних стандартів. Однією з новацій цієї Концепціє має стати ство­рення єдиної системи збору ювенальної статистики, де б узагальнюва­лась інформація від різних органів влади^[481]. Приведені нами аргументи свідчать про своєчасність та актуальність таких пропозицій. А задля цього необхідно створити адміністративно-правові передумови рефор­мування національної системи збору адміністративних даних, які б включали законодавче врегулювання та визначення органу, на який пок- ладатиметься ведення цієї бази.

На нашу думку, єдина інформаційно-аналітична система ювена­льної юстиції має включати два інтегрованих блоки: а) базу даних юве­нальної статистики, поєднану з інформаційними ресурсами (реєстра­ми) прокуратури, поліції, судової влади; б) базу адміністративних даних щодо неповнолітніх у контакті з законом. Спільними держателями цієї автоматизованої системи мають стати ДССУ та центральний орган ви­конавчої влади, що реалізує державну політику з питань сім’ї та захисту дітей. При цьому, інші уповноважені органи повинні забезпечити уніфі­кацію статистичних даних стосовно неповнолітніх та передачу їх до цієї інформаційно-аналітичної системи. Основні засади формування інфор­маційних та статистичних ресурсів у сфері ювенальної юстиції в перспе­ктиві мають бути закріплені у спеціальному законі - «Про ювенальну юстицію»^[482].