<<
>>

3. Правосубєктнiсть переробних пiдприємств

Україна гiiдставно вважається аграрно-промисловою державою. На її територiї функцiонують пiдприємства, що переробляють сiльськогосподарську сировину i спроможнi виробляти основнi види продуктiв харчування, не лише для свого

населення, а й для продажу на мiжнародному ринку.

Вона

має можливiсть виробляти вироби легкої промисловостi з

льону i конопель i задовольняти потреби в своїх оригiнальних

товарах свiтових покупцiв. Протягом останнiх десятилiть переробнi пiдприємства України були дсржимною власнiстю.

Виробники сiльськогосподарської сировини фактично були

позбавленi можливостi використовувати iначну чистину доходiв, одержуваних державою вiд реалiзацiї продуктiв переробки

(цукру, олiї, масла, молока, мясопродуктiв, тканин i виробiв

легкої промисловостi).

Не полiпшився економiчний стан сiльськогосподарських

виробникiв сировини i працiвникiв цих переробних пiдприємств i за сучасних умов, тобто пiсля роздержавлення i приватизацiї майна цих пiдприємств.

Роздержавлення i приватизацiя майна переробних пiдприємств здiйснена вiдповiдно до Закону "Про приватизацiю

майна державних пiдприємств", прийнятого Верховною Радою України 4 березня 1992 р.. Закону "Про приватизацiю

невеликих державних пiдприємств (малу приватизацiю)",

прийнятого Верховною Радою України б березня 1996 р., а

також Закону "Про особливостi приватизацiї майна в агро

522

промисловому комплексi, прийнятого Верховною Радою

України 10 липня 1996 р.

Органiзацiйно-правова основа роздержавлення i приватизацiї визначена Державною програмою приватизацiї майна

державних пiдприємств, затвердженою Верховною Радою України 7 липня 1992 р. Вони передбачала змiну вiдносин власностi на засоби виробництва з метою їх якiсного вiдтворення

та ефективного використання; створення прошарку недержавних власникiп як основи багатоукладної соцiально-орiєнтованої економiки; структурної перебудови економiки; стабiлiзацiї економiчного становища; розвитку конкуренцiї та

обмеження монополiзму; залучення iноземних iнвестицiй.

Наведенi вихiднi положення лягли в основу наступного законодавчого i нормативно-правового регулювання роздержавлення i приватизацiї.

Роздержавлення майна державних пiдприємств має забезпечити перехiд права власностi вiд, держави до недержавних

структур i таким чином сприяти виникненню нових субєктiв

права власностi на роздержавлене майно.

Першочерговiсть

встановлення майна, яке пiдлягає приватизацiї, перебуває в

прямiй залежностi вiд того, якою мiрою цi обєкти найбiльше

впливають на розвиток споживчого ринку: стримують процес

стабiлiзацiї державного бюджету чи гальмують економiчний

розвиток України, формуючи її ринкову економiку.

Приватизацiя являє собою такий суттєвий економiчний,

соцiальний i правовий фактор, внаслiдок здiйснення якого

визначається новий субєкт власностi i права власностi на

майно, яке було пiддане роздержавленню. Її результатом є виникнення нових субєктiв права власностi - фiзичних або

юридичних осiб. Приватизацiя майна державних пiдприємств

агропромислового комплексу провадиться згiдно з Законом

"Про особливостi приватизацiї майна в агропромисловому

комплексi". Вiдповiдно до ст. 2 цього Закону в першу чергу

передбачено приватизацiю майна пiдприємств харчової промисловостi, якi переробляють сiльськогосподарську сировину; борошномельно-крупяної та комбiкормової промисловостi, а також сервiсних, будiвельних, фiрмових торговельних, iнших несiльськогосподарських пiдприємств та органiзацiй агропромислового комплексу, якi виконують роботи i

надають послуги сiльськогосподарським товаровиробникам

незалежно вiд вартостi обєктiв приватизацiї. Приватизацiя їх

Субєкти юсподарчо-пiдприємнииiаких правовiдносин

523

здiйснюється шляхом перетворення у вiдкритi акцiонернi товариства у порядку, що визначається Кабiнетом Мiнiстрiв

України, i ,

Утворення акцiонерних товариств на базi переробних пiдприємств зумовлено потребою надання кожному з його працiвникiв чи колишнiх їхнiх працiвникiв (якi стали пенсiонерами) вiдповiдної частки у майнi пiдприємства у виглядi приватної власностi.

Право на пiльгове придбання акцiй за номiнальною вартiстю (за приватизацiйнi майновi сертифiкати, а також за

власнi кошти, компенсацiйнi сертифiкати у розмiрi, що не

перевищує половину вартостi приватизацiйних майнових сертифiкатiв), мають працiвники пiдприємств, що приватизуються.

Працiвники сiльськогосподарських пiдприємств також

мають право на пiльгове придбання акцiй (за приватизацiйнi

майновi сертифiкати, а також за власнi кошти i компенсацiйнi сертифiкати у розмiрi, що не перевищує половину вартостi

приватизацiйних майнових сертифiкатiв).

Виходячи з засад трудового законодавства України правом

бути акцiонером переробного пiдприємства, як акцiонерного

товариства, надiленi особи, якi вийшли з цих пiдприємств на

пенсiю, звiльненi у звязку iз скороченням штатiв i не працюють з моменту звiльнення на iнших пiдприємствах, особи, якi

мають право вiдповiдно до законодавства України повернутися на попереднє мiсце роботи на цьому пiдприємствi, та iнвалiди, звiльненi у звязку з калiцтвом або професiйним захворюванням за станом здоровя.

Майно, приватизоване у вiдповiдностi з Законом "Про

особливостi приватизацiї майна в агропромисловому комплексi" характеризується певним правовим режимом.

Утворенi внаслiдок приватизацiї переробнi пiдприємства

за своєю суто виробничою ознакою є акцiонерними пiдприємствами. Стосовно ж своєї органiзацiйно-правової сутностi

обєднання акцiонерiв становить акцiонерне товариство, надiлене правами юридичної особи.

В основi приватизацiйного процесу є засоби виробництва

та iнше майно переробного пiдприємства, що приватизується, як єдине цiле. Вони стають власнiстю колективу акцiонерiв, а кожному окремому акцiонеру належать на правi приватної власностi одержанi ним акцiї. Мiж пiдприємством i працiвником виникають трудовi правовiдносини, основанi на

524

Роздiл XXIV

трудовому договорi. Вiдносини, що випливають з права власностi на акцiї i трудовi вiдносини мiж собою не повязанi. Акцiонер не зобовязаний брати участь у виробничiй дiяльностi

переробного пiдприємства своєю особистою працею. Тодi як

у колективному сiльськогосподарському пiдприємствi член

КСГП зобовязаний брати участь у колективному господарюваннi особистою працею. Управлiння дiяльнiстю акцiонерного переробного пiдприємства здiйснюють загальнi збори власникiв акцiй (акцiонерiп) та обранi ними органи управлiння i

посадовi особи (керiвники, спецiалiсти).

Цi органи управлiння здiйснюють керiвництво дiяльнiстю акцiонерного переробного пiдприємства, визначають правовий режим статутного виробничого i невиробничих фондiв, фонду оплати працi,

розмiру дивiдендiв на акцiї та iнших спецiальних фондiв, тобто реалiзують право колективної власностi акцiонерного товариства. Правовiдносини, що виникають мiж державними i

акцiонерними утвореннями, якi здiйснюють керiвництво (управлiння) пiдпорядкованими їм переробними акцiонерними

товариствами (пiдприємствами) - оскiльки вони покликанi

здiйснювати виробничо-господарськi звязки i обслуговування сiльськогосподарського пiдприємства - пiдставне вважати

аграрно-адмiнiстративними правовiдносинами.

Цi правовiдносини функцiонують по вертикалi. Правовiдносини мiж переробними i сервiсними пiдприємствами i

сiльськогосподарськими товаровиробниками (КСГП, ВСГК,

АСГТ, ДСГП) функцiонують по горизонталi, а за своєю

юридичною природою вони є аграрно-цивiльними правовiдносинами.

2. Переробнi пiдприємства i сiльськогосподарськi товаро"

виробники є субєктами пiдприємництва i на них повною мiрою поширюються вимоги щодо державної реєстрацiї (пере

Науково-практичнiй проблемi колективної власностi в Українi була присвячена дискусiя, оргинiзоїшiш журналом "Право України" (Див. ж. "Право

України. 1996, № 1, с. 5-30). Окремi цивiлiсти твердили, що правовi норми з

приводу колективної власностi входять до правового iнституту приватної власностi на правi спiльної часткової власностi; юристи-аграрники визнають право колективної власностi самостiйним правовим iнститутом; фахiвцi з

господарчого права вважають, що колективну власнiсть розглядати рiзновидом приватної власностi немає достатнiх пiдстав, оскiльки основанi на нiй

колективнi пiдприємства є надмiрно одержавленi (Див.: ПилипенкоА. Я., Щербина В.С. Основи господарського права України. - К., 1998. - С. 21).

ИЯК> "ИИ

х праi 525

реєстрацiї), що визначенi Полонкенням про державну реєстрацiю субєктiв пiдприємницької! дiяльностi.

Воно затверджено постановою Кабiнету Мiнiстрнв України 25 травня 1998 р.

Згiдно з цiєю постановою державнiй перереєстрацiї пiдлягають тi субєкти пiдприємницької; дiяльностi, якi буди зареєстрованi до 1994 р.

Переробними та обслуговуючiими пiдприємстваши є хлiбоприймальнi пiдприємства, цукроьi комбiнати (заводи), маслозаводи, мясокомбiнати, комбiкормовi заводи, птахофабрики,

консервнi та виноробнi пiдприємiства, утворення, що виконують зрошувальнi роботи, здiйснвоють агрохiмiчне обслуговування сiльськогосподарських пiдiдриємств. Правосубєктнiсть

кожного з них визначається аграрним законодавством статутом кожного товариства. Моментом виникнення правоздатностi кожного утворення є час проведеної ним державної реєстрацiї. З цього моменту у кожного з них виникають права

юридичної особи.

Вживаючи термiн "товаристiво" мають на увазi його

субєктний склад, учасниками iговариства, як певного суспiльного утворення, можуть бутщ громадяни i юридичнi особи; вони обєднанi своєю спiльною метою, мають однакову

спецiальнiсть (професiю). Органiзацiйно-управлiнська особливiсть акцiонерного товариства полягає в тому, то пiдставою створити i бути учасником товариства є наявнiсть У Громадянина або юридичної особи акцiї, яка належить йому на

правi власностi. Наявнiсть акцiй Породжує вiдповiднi майновi

наслiдки: залежно вiд вартостi i кiлькостi акцiй у їхнього власника виникають вiдповiднi майновi права. Залежно вiд кiлькостi акцiй у їх власника виникає право управлiння майном,

дiяльнiстю акцiонерного товариства. Однак, на ВiДМiНУ вiд утворення (КСГП, ВСГК) вони не створюють для власника акцiй трудових правомочностей; аюдц вiдокремлюють їх власника вiд матерiально-майнового субстрату акцiонерного товариства (фабрики, заводу, iншого виробничо-господарського

утворення). Наявнiсть акцiй безпосередньо визначає межу

майнових повноважень i майнової вiдповiдальностi акцiонера, наприклад, у разi невдалого господарювання, завершення

господарського року iз збитками, банкрутства i т.

iн,

Одночасно термiн товариство (акцiонерне товариство)

охоплює собою вiдповiдний матерiально-майновий субстрат.

У ст. 1 Закону "Про господарськi товариства" господарським

526 РОЗДiЛ ХМУ

визнається кожне акцiонерне товариство, визнаються пiдприємства, установи, органiзацiї, створенi на засадах угоди мiж

юридичними особами i громадянами шляхом обєднання їх

майна i пiдприємницької дiяльностi з метою одержання прибутку. Характерною особливiстю акцiонерного товариства як

господарюючого субєкта є те, що в ньому сполучаються два

<види власностi i два субєкти права власностi. Акцiонер є

власником акцiї i субєктом права приватної власностi на неї.

Акцiонерне товариство обсднус власникiв акцiй у вiдповiдний колектив i таким чином в особi акцiонерного товариства

виникає (створюється власниками акцiй) субєкт права колективної власностi. Оскiльки кожне акцiонерне товариство

надiлене правами юридичної особи, то субєктом права власностi є акцiонерне товариство як юридична особа. Реалiзацiєю права власностi вiдають органи управлiння акцiонерного

товариства i в першу чергу його вищий орган управлiння загальнi збори акцiонерiв.

Обєктом права власностi кожного акцiонера є приналежна йому на правi приватної власностi акцiя. i як такий вiн бере участь в управлiннi справами акцiонерного товариства.

Обєктом права власностi акцiонерного товариства є його

статутний фонд, основнi й оборотнi фонди, фонд оплати працi, одержуванi доходи, цiннi папери, включаючи ту частину

акцiй, що залишилися у вiданнi товариства.

Право приватної власностi на акцiю може бути ним реалiзоване у випадках, передбачених Статутом (при одержаннi

дивiдендiв, при переуступцi (продажi) акцiї третiй особi та iн).

У системi економiчних вiдносин власностi акцiонерного товариства функцiя акцiї є подiбною до функцiї паю, приналежного в КСГП кожному його членовi, що є свiдченням однорiдностi економiко-чравової сутностi колективної власностi.

3. Статут кожного аїрарного акцiонерного товариства вiдповiдає змiстовi Закону "Про господарськi товариства" та iншим актам чинного законодавства. Виходячи iз ст. 12 цього

Закону визначається коло обєктiв права власностi товариства. Воно є субєктом права власностi майна, переданого йому

засновниками i учасниками у власнiсть; продукцiї, виробленої товариством у результатi господарської дiяльностi, одержаних доходiв; iншого майна, набутого на пiдставах, не заборонених законом.

Субєкти господарчо-пiдприємницьких правовiдносин

527

Ризик випадкової загибелi або пошкодження майiа, що є

власнiстю товариства, або передане йому у користування несе товариство, якщо iнше не передбачено установчими документами.

Правовий режим майна визначено, наприклад. Статутом

виробничо-торговельного товариства "Жмеринський; мясокомбiнат". Зокрема, майно i засоби виробництва товариства

е його власнiстю. Товариство дiє на принципах самофiнансування, самоокупностi i повної господарської самостiйностi.

Майно товариства складають його основнi i оборотнi кошм,

а також iншi цiнностi, вартiсть яких вiдтворюється в iiого балансi (п. б. i). Джерелами формування майна є: статутний

фонд - 18 мiльйонiв гри., який вноситься учасниками. Статутний фонд створюється вiдповщно до Засновнмцьiшї уроди. Згiдно з Статутом закритого акцiонерного товариства "Вiта" (Бiлоцеркiвський маслозавод), створеного згiдно з наказом фонду комунального майна Бiлоцеркiвського району вiд

5 грудня 1994 р. статутний фонд цього товариства Дорiвнює

25513250 тис. грн. Цей статутний фонд подiлено на Ю20530

простих iменних акцiй номiнальною вартiстю 25 тiс. грн.

кожна. Власник акцiй розпоряджається ними на свiй розсуд з

вiдома правлiння товариства.

Закон "Про господарське товариство" мiстить норму про

прибутки. Згiдно з ст. 15 прибуток товариства утворiоється з

надходжень вiд господарської дiяльностi пiсля покриття матерiальних та прирiвняних до них витрат i витрат на оплату працi. З балансового прибутку товариства сплачуються (цдсотки

по кредитах банкiв та по облiгацiях, а також вносяться передбаченi законодавством України податки та iншi платежi до

бюджету. Чистий прибуток, одержаний пiсля зазначених розрахункiв, залишається у повному розпорядженнi товариства,

яке вiдповiдно до установчих документiв визначає Напрями

його використання.

Статутом акцiонерного товариства "Жмеринський мясокомбiнат" (п. 6.11) передбачено, що iз коштiв статутного

фонду провадиться оплата тiльки господарської дiяльностi.

Виплата засновникам iз коштiв статутного фонду приводиться у випадку безпосередньої участi у виробничо-господарськiй дiяльностi, при узгодженому учасниками зниженнi загального обсягу статутного фонду при лiквiдацiї товариства.

528 Роуiiл хяу

Статут сiльськогосподарського акцiонерного товариства

по вирощуванню насiння цукрових бурякiв "Жданiвське

мiстить в собi положення про статутний фонд. Початковий

статутний фонд товариства становить 80346 грн. i розподiляється мiж його акцiонерами у виглядi 200870 простих iменних

акцiй. Номiнал кожної акцiї 0,40 грн. Товариство має право

збiльшувати або зменшувати розмiр статутного фонду. Рiшення про збiльшення статутного фонду приймається вищим органом управлiння товариства. У Статутi мiститься норма щодо розподiлу дивiдендiв. Розподiл i виплата дивiдендiв проводиться за рiшенням вищого органу управлiння товариства

пiсля складання рiчного звiту, його прийняття ревiзiйною комiсiєю i затвердження зборами уповноважених акцiонерного

товариства. Статут визначає порядок виплати дивiдендiв.

Спочатку нараховуються дивiденди акцiонерам, якi володiють

привiлейованими акцiями. iз суми, що залишилася, нараховуються дивiденди акцiонерам, якi володiють простими акцiями пропорцiйно їх вартостi. Дивiденди, що припадають на

державну частину майна перераховуються в бюджет. Дивiденди, що належать до виплати акцiонерам - власникам простих

iменних акцiй, розподiляються на двi частини, з яких одна

частина розподiляється мiж працюючими акцiонерами, пропорцiйно отриманiй заробiтнiй платi за рiк, решта суми мiж всiма акцiонерами пропорцiйно вартостi їхнiх акцiй.

4. Неодмiнною складовою правосубєктностi акцiонерного

переробного товариства є його управлiнська дiяльнiсть. Ця

дiяльнiсть провадиться на засадах колективного самоврядування, виборностi керiвних органiв, пiдзвiтностi цих органiв i

посадових осiб перед акцiонерами, гласностi, дотримання усiх

вимог колективної демократiї. Принциповi вимоги щодо

здiйснення управлiння дiяльнiстю товариства викладенi в

ст. 23 Закону України "Про господарськi товариства". В нiй,

зокрема, визначено, що управлiння товариством здiйснюють

його органи управлiння, склад i порядок обрання (призначення) яких провадиться вiдповiдно до виду товариства. У законi окреслено, якi саме органи управлiння i посадовi особи

функцiонують у товариствах. Так, посадовими особами в товариствi визнаються голова та члени виконавчого органу, голова ревiзiйної комiсiї, голова та члени спостережної ради.

Закон дає перелiк працiвникiв органiв виконавчої влади, пра

Субєкти господарчо-пiдприємницьких правовiдносин 529

воохоронних органiв та iнших, якi не можуть бути членами

виборних органiв управлiння товариства.

Правомочностi стосовно управлiнської дiяльностi в. акцiонерному товариствi визначаються Статутом вiдповiдного товариства. Так, Статутом виробничо-торговельного товариства

"Жмеринський мясокомбiнат" передбачено, що органами

управлiння i контролю є: рада учасникiв; директор; ревiзiйна

комiсiя. Вищим органом управлiння товариства є рада учасникiв, яка складається iз самих учасникiв чи їх представникiв,

директора, який може бути як учасником, так i не учасником

товариства. Рада обирає свого голову i секретаря строком на

один рiк.

Статут визначає повноваження ради учасникiв. Рада надiлена правом вирiшувати будь-якi питання дiяльностi товариства. До виключної компетенцiї ради вiдносяться такi

питання:

прийняття до складу товариства iнших учасникiв;

вибори голови ради;

внесення змiн i доповнень до Статуту;

визначення основних напрямiв дiяльностi товариства, затвердження його виробничо-фiнансового плану i звiтiв про

господарську дiяльнiсть;

виключення учасникiв iз складу товариства;

затвердження нормативних документiв, що регулюють вiдносини в товариствi, визначають штатну структуру в товариствi;

призначення i звiльнення з посади директор>, головного

бухгалтера, керiвникiв пiдроздiлiв;

визначення розмiру оплати працi працiвникiв i вiдшкодування ними заподiяної майнової шкоди;

призначення i дострокове вiдкликання членiв ревiзiйної

комiсiї, затвердження її звiтiв i висновкiв;

визначення розмiру, порядку i строкiв внесених учасниками додаткових внескiв, а також виплата їм дивiдендiв при

розподiлi прибутку, визначення порядку покриття шкоди, визначення режиму створення i припинення структурних пiдроздiлiв, фiлiй, представництв;

прийняття рiшень про одержання кредитiв;

надання дозволу на укладання угод на певну, визначену

Статутом, суму;

вирiшення питання про переуступку частки iншим учасникам та iншим чи третiм особам;

1530

припинення дiяльностi товариства, затвердження лiквiдацiйного балансу;

визначення кола обовязкiв учасникiв перед товариством;

розглядає проект колективного договору i надає повноваження директору на його пiдписання.

Згiдно зi ст. 42 Закону "Про господарське товариство" i

вiдповiдного Статуту рiшення загальних зборiв акцiонерiв

приймається бiльшiстю у 3/4 вiд кiлькостi акцiонерiв, якi беруть участь у зборах, з таких питань: а) змiна статуту товариства; б) прийняття рiшення про припинення дiяльностi товариства; в) створення та припинення дiяльностi дочiрнiх

пiдприємств, фiлiй та представництв товариства.

З решти питань рiшення приймається простою бiльшiстю

голосiв акцiонерiв, якi беруть участь у зборах.

Голосування на загальних зборах акцiонерiв проводиться

за принципом одна акцiя - один голос. ;

У акцiонерному товариствi виконавчо-розпорядчими правомочностями надiленi правлiння i галова правлiння товариства. Голова правлiння акцiонерного товариства вправi без

довiреностi здiйснювати дiї та. iменi товариства (ст. 48).

Субєктивнi правомочностi голови i правлiння акцiонерного

товариства визначаються Статутом акцiонерного товариства.

Наприклад, у Статутi закритого акцiонерного товариства "Вiта" (Бiлоцеркiвський маслозавод) зазначено, що члени правлiння акцiонерного товариства призначаються головою правлiння у кiлькостi чи складi, необхiдному для нормальної роботи правлiння, але не бiльше як 7 осiб з числа акцiонерiв.

Компетенцiю та обовязки членiв правлiння визначає галова

правлiння (п. 8).

Акцiонерне товариство є колективним утворенням акцiонерiв, що зумовлює потребу у здiйсненнi контрольно-ревiзiйних функцiй виборним органом - ревiзiйною комiсiєю, згiдно зi ст. 49 Закону "Про господарське товариство".

Контроль за фiнансово-господарською дiяльнiстю правлiння акцiонерного товариства здiйснюється ревiзiйною комiсiєю, яка обирається з числа акцiонерiв. Порядок дiяльностi

ревiзiйної комiсiї та її кiлькiсний склад затверджується загальними зборами акцiонерiв згiдно iз статутом товариства.

<< | >>
Источник: В.З. Янчук. АГРАРНЕ ПРАВО УКРАЇНИ. 1998

Еще по теме 3. Правосубєктнiсть переробних пiдприємств:

  1. 1. Поняття виробничо-господарської дiяльностi, її правове регулювання
  2. 4. Оподаткування сiльськогосподарського товаровиробника
  3. 1. Характеристика аграрних господарчопiдприємницьких правовiдносин
  4. 3. Правосубєктнiсть переробних пiдприємств
- Авторское право России - Аграрное право России - Адвокатура - Административное право России - Административный процесс России - Арбитражный процесс России - Банковское право России - Вещное право России - Гражданский процесс России - Гражданское право России - Договорное право России - Европейское право - Жилищное право России - Земельное право России - Избирательное право России - Инвестиционное право России - Информационное право России - Исполнительное производство России - История государства и права России - Конкурсное право России - Конституционное право России - Корпоративное право России - Медицинское право России - Международное право - Муниципальное право России - Нотариат РФ - Парламентское право России - Право собственности России - Право социального обеспечения России - Правоведение, основы права - Правоохранительные органы - Предпринимательское право - Прокурорский надзор России - Семейное право России - Социальное право России - Страховое право России - Судебная экспертиза - Таможенное право России - Трудовое право России - Уголовно-исполнительное право России - Уголовное право России - Уголовный процесс России - Финансовое право России - Экологическое право России - Ювенальное право России -