Розпорядження Московського уряду стольникові О. Ізмайлову про проведення перепису населення українських міст і сіл для уточнення його оподаткування[80] [81] (січень 1666 p.)
Року 1666, січня... за государя, царя і великого князя Олексія Михайловича всієї Великої і Малої, і Білої Росії самодержця, указом і за наказом із Приказу Малої Росії за приписом дяка Івана Михайловича велено стольникові Олександрові Тимофійовичу Ізмайловуїхати в малоросійські міста Переяслав, Вороньків, Баришпіль, Баришівку, Гель- мязів, Пісчаний, Домонтів, Кропивну, Іркліїв, Буромлю, Воршицю, Золотоношу, Ніжин, Борзну, Носівку, Кобижчу, Козар, Вольшівку, Дівицю Володькову, Березну, Сиволож, Володьковичі, Іван Городище, а, приїхавши йому в малоросійські міста, велено сказати тих міст жителям, війтам, і бурмистрам, і радникам, і лавникам, і всяким жилець- ким, і промисловим, і ремісничим людям і поселянам, що великий государ із свого государського милосердного розсуду і за чолобиттям боярина і гетьмана Війська Запорозького Івана Мартиновича Брюхо- вецького і всього Війська Запорозького, і війтів, і бурмистрів, і всяких чинів малоросійських жителів наказав у своїй государській споконвічній отчині в малоросійських городах, містах і в містечках переписати всяких чинів жилецьких, промислових і тяглих людей, і в селах, і в поселеннях, і бобилів по іменах, і відати ними своїм, царської, велиЧності, боярам, і воєводам, і приказним людям, і від старшин, і від усяких чинів, і від козаків оберігати, і утисків, і обид їм нікому чинити не давати, і поборів на старшину, і на всяких чинів начальних людей, і на козаків ніяких не збиратй, а звичайну повинність, хлібні і грошові побори, наказав великий государ на них накласти для своїх, великого государя, ратних людей, які тепер є і надалі будуть у малоросійських містах для оборони; а накласти ті хлібні і, грошові побори наказав великий государ відповідно до їх же чолобиття малоросійських міст жителів, війтів, і бурмистрів, і радників і лавників, і всяких чинів жилецьких людей відповідно до розпису, який вони подали B Приказ Малої Росії, щоб малоросійським жителям під силу було, а не в тяготу, а великого государя ратним людям було б з чого ситими бути; і вони, війти, і бурмистри, і кращі люди, хлібними і грошовими поборами самі ж себе обклали по своїх пожитках, і по промислах, і по торгах, і по нивах, і по угіддях по правді, і в тих городах, містах, і містечках, і слободах велено переписати всяких чинів жилецьких тяглях людей двори і в них людей, старших, середніх і молодших, а в селах і в поселеннях—селянські і бобильські двори, і в них—селян і бобилів, а також старшої,середньої, і молодшої групи окремо, і до тих городів, і міст, і містечок, і сіл, і поселень — угіддя, ріки, озера, і рибні ловлі, боброві гони і звірині стойла, і бортні угіддя, і пасіки, і млини, і рудні, і о скількох колесах той чи інший млин і рудня, і інші всякі заводи, хто саме, якими угіддями володіє і скількома волами чи кіньми землю оре, і своїми чи чужими, крім козаків і козачих земель та угідь, і велено то записати в ці книги докладно, окремо по статтях, а, переписавши все докладно, у війтів, у бурмистрів, і у кращих людей, у окладчиків тих городів, і міст, і містечок, і слобід, і сіл, і поселень взяти списки відповідно до свого перепису, XTO чим і з яких торгів, і промислів, і пожитків, і з нив, і з угідь хлібними і грошовими оброками обложений, і на який строк, і в якому городі віддавати буде, а після того, як це все буде зроблено, велено писати в книги окремо по статтях, та ті книги за своєю рукою і за окладчиковими руками і роспись привезти в Москву і подати в Приказ Малої Росії; та йому ж, Олександрові, велено переписати, скільки в тих містах окремо ранд, і перевозів, і ярмарків, ів які дні бувають на ярмарках торги, і на яких ріках перевози; і по указу великого государя царя і великого князя Олексія Михайловича всієї Великої, і Малої, і Білої Росії самодержця, стольник Одександр Ізмайлов з товаришами в указані малоросійські міста Переяслав і в міста які записані вище, жилецьким людям і поселянам указ великого государя відповідно до наказу об'явив і в городах, і містах, і містечках, і в слободах усяких чинів жилецьких тяглих людей двори, а в них людей старших, і середньої групи, і молодших, і в селах, і поселеннях селянські і бобильські двори, а в них — селян і бобилів, що до тих городів, і міст, і містечок, і сіл, і поселень, і на яких ріках млини, і перевози, і рибні ловлі, і всякі угіддя, і хто саме тими угіддями володіє переписав, а скільки за переписом і за їх стольника Олександра Ізмайлова, відомостями людей і угідь виявилося, і скільки яких городів, і міст, і містечок, війтів, і бурмистів, і кращих людей окладчиків, і хто саме жилецькі тяглі люди, в які оклади і оброки обкладені, то те все записано в цих книгах нижче цього окремо по статтях. A на окладі були міста Переяслава виборні люди війт Іван Степанів, бурмистр Федір Куклич, радники і лавникиГригорій Семенів, Юрій Семенів, Семен Левонтіїв, Юрій Іванов, Кирило Савонов, Яків Олександров, Лазар Іванов, Василь Остафїїв.
Переяславські міщани, які положені в оклад першої статті, — по карбованцю, середньої — по полтинику, меншої статті — по полтиника з диму на рік, а котрі міщани з цих же статей ниву орють волами і кіньми, то ті положені відповідно до визначеної статті з плуга на вісім волів — грошей по карбованцю та хліба по иівмірки на рік, жита і вівса пополам, а в мірці — по вісім осьмачок, а за коней у плузі грошей і хліба — вдвоє проти вола, а в кого волів і коней в плугах більше чи менше, то з тих волів і коней грошей і хліба по розрахунку.
Переписні книги 1666 року. — K., 1933. — C. 203—204.
Еще по теме Розпорядження Московського уряду стольникові О. Ізмайлову про проведення перепису населення українських міст і сіл для уточнення його оподаткування[80] [81] (січень 1666 p.):
- Про перший невдалий російський похід на Крим τα про причини його; про довгочасні християнські шкідливі незгоди і про успіхи через те у бусурман; про згоду та союз християнський, страшний для бусурман; про лихий знак Самойловичеві; про воєвод, котрі були в московських військах; про з'єднання гетьмана та його полків і про дарування гетьманові від Величковського образу його патрона з віршами; про тодішню генеральну старшину та полковників; про злу- чення з московськими військами та про пе
- Про подвійні різні тодішні зачини; про причини, через що турчин повстав на розорення тогобічної козацької України; про супліка- ції тогобічних міст до гетьмана Самойловича, щоб заступив від турчина, і про його легковажне заступництво; про Мурашкове лицарство під Ладижином проти турків і про неправедний вчинок його — забиття взятого живцем турецького царевича; про турецький за те гніву про взяття
- Про розмисли Виговського щодо своїх намірів і про зміну його фортуни через дії його ворогів; про Цецюрине тиранство в Переяс- лавлі; про схилення на російський бік і про прибуття за його листом у Переяславль від Путивля князя Трубецького з військами і гетьманом Безпалим; про складення там гетьманства Безпалим; про вибиття поляків з українських кватир, які відвів їм Виговький; про запорожців, які йшли на нього; про сумніви Виговського і про рушення його з Чигрина до Хмельника; про прибуття до ньо
- Про малоросійську забезпеку від ворогів; про смерть святійшого Іоакима, московського патріарха, і про вибрання на його місце святійшого Адріяна; про смерть киівського митрополита Гедеона Свя- тополка та про його поховання; про вибрання після нього на митрополію Варлаама Ясинського і висвячення його в Москві через нового патріарха Адріяна; про велику і шкідливу саранчу, котра прийшла в Малу Росію від Криму; про моровицю в Новобогородицькому та Вільному, містах на Самарі; про перенесення чудотворн
- Про гетьманський з’їзд у Севську із Голіциним для наради про похід; про розіслання гетьманського розпорядження в усі полки, щоб готувалися до походу; про раннє рушення в той похід; про прибуття до Самари і про прибуття до Чорної Долини; про ханське привітання там християнських військ зі шкодою для себе і для слобідських полків; про другу сутичку з ординцями на Колончаку; про зловлення там татарських «язиків» і пр
- Про те, що Виговський на певний час утримався від своєї зради; про зносини його з іншими державами проти поляків, а особливо про пораду його великому московському государеві щодо Польської Корони; про гінця, посланого через те з Москви до короля; про скарби Хмельницького, які забрав із землі Виговський; про скромну королівську відповідь через гінця російському государеві; про приємну полякам звістку — поразку шведів від дунчика на морі; про успішні дії Чернецького в Померанії і про повернення йо
- Про царювання трьох царів у Pocii; про стрілецький бунт і причини його; про якості государя Петра Олексійовича; про подГі, що були за його царювання; про розмежування Косоговим полтавських грунтів із коломацькими; про ханського посла в Москву і про постановления миру з Кримом; про королівські затяги козаків на Віденську війну і про заборону тих його затягів; про повторну переволочанську розміну і про викуплення Шеремета; про царське жалування, послане ханові.
- Про смерть царя Феодора Олексійовича і про царювання після нього двох царів і третьої їхньої сестри в Росії; про дбання короля Собе- ського завести в Pyci унію; про його послів через те в Люблін; про схилення Шум’янського до унії і його лист про те до папи римського; про перший розмін невільниками під Переволочною; про повторний Суховієвий прихід у тогобічну Україну, щоб посісти там гетьманство; про нещастя його в тому через Самойловичеві перепони; про повернення його на Низ; про поведінку його
- Про Густавове бажання придушити польський заколот і про його повернення до Пруссів для готування до виборів; про шведів у Малій Польщі і про те, як їх бив Чернецький; про повторне Густавове рушення разом з Конецпольським із Пруссів на приборкання малопольських бунтів; про Конецпольського, який зламав присягу шведові і вибив його кінноту; про Густавове прибуття до Варшави і про розіслання своїх суворих універсалів, щоб його війська перестали чинити кривди полякам; про розгром Чернецького під Голу
- Про королівський універсал з присягою преосвященного отця Тукальського, київського митрополита; про листовну Дорошенкову відповідь до запорожців з його вимовленнями і висловленням запорозької неправди; там-таки про роздвоєння та розтроєння малоросійське; про цьогобічних гетьманів і уманського Ханенка; про шкідливі для Малої Росії Андрусівські договори; про Підгаєцькі пакти; про Острозьку комісію і про піддання його, Дорошенка, під турецьку протекцію.
- Про намір Брюховецького йти на Тетерю; про зимування його в Каневі; про Тетерину втечу з Корсуня у Польщу; про взяття Kopcy- ня й Тетериної старшини Гамалією; про марнотне здобуття Брюхо- вецьким Білої Церкви; про його повернення звідтіль у Гадяче і про виїзд його з полковниками на Москву; про з'їзд у Чигрині тогобічної старшини і про наречення там гетьманом Дорошенка; тут-таки королівське убезпечення, дане ігуменові Макошинського монастиря.
- Про початок шведської війни на поляків і про Вітембергову першість у ній; про зганьблення великополяків під Устям і про постановлений там трактат з Вітембергом; про незадоволення тим трактатом великополян 432; про Вітембергове прибуття до Познані і про непоштивість там його і його війська; прибуття до Гнєзна шведського короля і про його непоштивість; про об'єднання його під Коніном із Вітембергом і про підтвердження Устепського трактату з велико- полянами; про посланця польського короля до корол
- Про рушення Хмельницького з-під Білої Церкви на Гончариху; про зупинку його там; про звістки, які він одержав про поляків, / про його намір іти на них походом; про Кривоносову виправу до Бара; про взяття Бара з численною здобиччю; про те, як стояв Кривоніс під Кам'янцем-Подільським і про його поворот до Хмельницького; про задум Хмельницького йти на Пиляву і про з’ЇЗд поляків у Збараж до Вишневецького; про те, як Вишневецький із військом підхилився під команду нових гетьманів; про зосередження по
- Про присилку на Ніжинське воєводство Савелова з супровідною патріаршою грамотою до гетьмана; про відвідання митрополитом Ясинсъким своєі єпархГі і про посвячення великоі мурованої церкви в Лубенському монастирі; про Петрикову втечу із Січі в Крим і про постановлення його гетьманом на Каланчаку; про Петрикові похвалки в тодішньому його намірі; про солтанський марш з Петри- ком на Малу Росію і про іхн
- Про оренди в Україні за формою орендової інтерцизи , про ранню четверту розміну з татарами під Переволочною; про відняття Портою української влади в господаря Дуки і про вручення Ti свавільному розстризі Хмельниченкові з гетьманством і новим князюванням; про його, Хмельниченкові, збитки і про скарання його за те на смерть; про лядський страх через Хмельниченкове гетьманство і про їхню радість з його погибелі; про Драгинича, Куницького та іншихгетьманів і полковників лядських, що були в Немирові