<<
>>

Про місто Kuiв про Печерський монастир і про інші поближчі монастирі з 'іхніми посадами; також про поля, ріллі, ліси і всілякі інші угіддя.

199 Пропуск. Собрание: «які домовле но і відписано».

6

A місто Київ з Печерським монастирем, з посадою і з околичними поближчими монастирями та з ріллями їхніми, які мають у полях монастирські люди, що мешкають там, також лісні уходи на всілякі домові потреби з тамтого боку Дніпра, на якому стоїть Київ, щоб тяглися не більше, як на милю, аби було протягом подальшого часу задоволено в грунтах і лісах городових і монастирських людей як від околичних, так і від християнських людей, і це має бути дотримане до нижчеомовленого й записаного спровадження ратних людей його царської величності з того міста Києва і до повернення його з тими ж згаданими місцями 199 на бік королівської величності.

Про міста з іхніми уїздами та землями, взяті Москвою через війну від Польської держави і за цими договорами знову відступлені; також про повернення Москвою забраних церковних речей, воєнної амуніції, грошей та інших речей тощо.

A з завойованих міст і земель відступлено було в бік його королівської величності такі городи й міста: Полоцьк і Вітебськ, Ди- немборк, Люцим, Речиця, Марим-Гавз з усіма південними інфлян-

А. ван вестерфельд. тами і з усіма уїздами тих названих міст, що здавна до них належать,

Софія київська зі Сходу (33). окрім Веліза, що здавна належить до Вітебська. A з тих міст, які не

давно були взяті, має бути вивезено до міст його царської величності, що будуть поблизу, на підводах до кордону тих уїздів церковне знадіб’я, образи, книги та інші речі, також надбані гармати й амуніції, і вся зброя, і грошовий скарб, і хлібні запаси завезені з Москви, також служилі люди і прибулі обивателі, російські люди. A при від- ступленні тих міст мають бути залишені гармати, амуніція, зброя, які були давніше в тих містах, тамтешні мешканці і шляхта на своїх посіданнях. Ti звищназвані відступлені міста (Полоцьк, Вітебськ, Динемборк з Інфлянтами та іншими вищеперечисленими місцями й уїздами і з повітом Сурожем, Езерищем , тощо) мають бути віддані на бік його королівської величності і Річі Посполитої в теперішньому 1667 році від народження сина божого, травня місяця 11, згідно нового календаря, через присланих дворян, як від його королівської величності, так і від його царської величності. I люди його царської величності не будуть затримувати й кривдити тих людей (ані майна їхнього), які будуть узяті в підводи. A шляхті в тих відступлених уїздах вільно буде відбирати свої маєтності зараз після постановления теперішніх трактатів, в яких мають безпечно мешкати без перешкоди від людей його царської величності, що лишатимуться до виходу в фортецях. Навзаєм і люди його царської величності, що будуть у тих фортецях, мають лишатися до виходу їхнього із тих фортець у повній безпеці від людей його королівської величності. [13]

7

<< | >>
Источник: Самійло Величко. Давньоруські та давні українскі літописи. Том 2. Київ - 1991. 1991

Еще по теме Про місто Kuiв про Печерський монастир і про інші поближчі монастирі з 'іхніми посадами; також про поля, ріллі, ліси і всілякі інші угіддя.:

  1. Про турецький намір заволодіти Києвом чи розорити його; про приготування християнських військ на оборону Києва; про начальників, що очолювали християнські війська, і про чудотворну ікону Пресвятої Богородиці та інші святині; про осібні сторожові війська, що стояли супроти Криму, про козацькі війська — одні з них притягли під Kuiey а інші виправлено на низ Дніпра супроти татар; про прибуття всіх військ під Київ; про настановлення там мостів через Дніпро; про турецьку готовність іти на Київ і про
  2. Про присилку на Ніжинське воєводство Савелова з супровідною патріаршою грамотою до гетьмана; про відвідання митрополитом Ясинсъким своєі єпархГі і про посвячення великоі мурованої церкви в Лубенському монастирі; про Петрикову втечу із Січі в Крим і про постановлення його гетьманом на Каланчаку; про Петрикові похвалки в тодішньому його намірі; про солтанський марш з Петри- ком на Малу Росію і про іхн
  3. Також про послів, посланців і гінців, про належну їм зустріч із харчовими припасами і про конвой; також про купецьких людейу коли при них будуть, і про їхню охорону.
  4. Про покарання свавільних і неслухняних людей, на якому б тільки боці вони не з'являлися, про кіїівські з монастирями, також чернігівські та переяславські лісові та польові грунти і про комісарів, що мають бути для відновлення на них кордонів.
  5. Про нараду Брюховецького зі своєю старшиною, як вигнати з Малої Росії воєвод; про виконання того рішення і про воєвод, що втримались у деяких містах; про полтавську вірність; про благовіщенське свято і про сніг на нього; про монарший гнів на Малу Росію за зраду і про мстиву війну за те Ромодановського; про вихід Брюховецького на оборону вітчизни і про з'єднання його зі своїми полками на Сербинському полі; про прибуття д
  6. Про владу Дуки, волоського господаря, над тогобічною Україною; про закликання з цього боку на той бік людей і про встановлення тогобічних полковників; про Самойловичеву заборону людям переходити на той бік; про господаревий, писаний про те, лист до Самой- ловича; про Думитрашкові затруднення; про книгу «Вечеря», що була тоді видрукувана в Москві; про смерть печерського архімандрита Гізеля; про преславну й радісну для всього християнства війну під Віднем з перемогою над турчином.
  7. Про намір Брюховецького йти на Тетерю; про зимування його в Каневі; про Тетерину втечу з Корсуня у Польщу; про взяття Kopcy- ня й Тетериної старшини Гамалією; про марнотне здобуття Брюхо- вецьким Білої Церкви; про його повернення звідтіль у Гадяче і про виїзд його з полковниками на Москву; про з'їзд у Чигрині тогобічної старшини і про наречення там гетьманом Дорошенка; тут-таки королівське убезпечення, дане ігуменові Макошинського монастиря.
  8. Про всілякі чужоземні новини, найбільше цісарські й турецькі; про підводиз Ніжинського повіту; про лист сінайського архієпископа до Кочубея; про рушення з домів у перший похід водою; про залишення військ у Коломаку й Орелі для забезпечення України від татар; про переправу військ за Дніпро і водного війська через дніпрові пороги; про гетьманський лист до боярина Шейна, щоб утримався з військами на Волуськах; про гетьманське та боярське рушення водним походом від Вільного порогу і Кічкаса; про зал
  9. Про злий умисел султана й вейзира турського на викоренення запорожців; про нещасливу їхню в тому ділі поведінку з погублен- ням у Запорозькій Січі численних янчарів; про щастя в тому запорожців і про всі тодішні діяння; про подяку їхню спасителеві Богу; про взятих живцем янчарів і про викуплення їх ханом; про чотири агиу що викупилися; про запорозький листу з підозрінням і діткливо писаний до Дорошенка; про клятвенн
  10. Про перший невдалий російський похід на Крим τα про причини його; про довгочасні християнські шкідливі незгоди і про успіхи через те у бусурман; про згоду та союз християнський, страшний для бусурман; про лихий знак Самойловичеві; про воєвод, котрі були в московських військах; про з'єднання гетьмана та його полків і про дарування гетьманові від Величковського образу його патрона з віршами; про тодішню генеральну старшину та полковників; про злу- чення з московськими військами та про пе
  11. Про виправу до Нестервара полковників Ганжі й Остапа; про те, як відкупився Нестервар; про винищення нестерварських жидів; про взяття Нестервара та інших тамтешніх міст; про страх поляків і про \їхню втечу; про заміряння козацьких кордонів по річку Горинь; про дбалість примаса Віцерекса після смерті короля Владислава; про новопризначених гетьманів.
  12. Про листи до гетьмана, котрі можуть іти від різніх государів та сусідів; про те, щоб йому, гетьманові, не мати без відома своїх государів жодних письмових кореспонденцій з жодними государями; також про дотримання постановленого і закріпленого союзу з поляками; про засторогу від бусурман і про воєнні промисли над ними; тут-таки і про запорожців — про грошову і борошняну їм платню і про те, як жити з Кримською державою.
  13. Про незаслужене тиранство, яке вчинив князь Вишневецький у Погребищах над посланцями Хмельницького; про виїзд князя зі своїм домом від Лубен на Любеч за Дніпро і про удання його від Брагиня до (...) 154 і Немирова; про немирівську різанину, яку вчинив Вишневецький, і про відплату немирівців; про військові дії між Кривоносом та Вишневецьким в Махновичах і під Констан- тиновим; про їхні втрати, а також про те, як вони один з одним роз'їхалися.
  14. Про вибрання на Києво-Печерську архімандрію Вуяхевича; про монаршу платню, прислану гетьману, і про розіслання Ti полковникам; про послання тієї ж таки платні полтавському полковникові через канцеляриста Петрика; про його, Петрикову, втечу за Мазепи- ним благозволенням до Січі та Криму; про воєводу Новобогородиць- кого Змєєва і про архімандрита Хрисанфа, якого прислано в Малу Росію від святійшого єрусалимського патріарха Досифея з грамотою do київського митрополита отця Ясинського, писаною на те
  15. Про царювання трьох царів у Pocii; про стрілецький бунт і причини його; про якості государя Петра Олексійовича; про подГі, що були за його царювання; про розмежування Косоговим полтавських грунтів із коломацькими; про ханського посла в Москву і про постановления миру з Кримом; про королівські затяги козаків на Віденську війну і про заборону тих його затягів; про повторну переволочанську розміну і про викуплення Шеремета; про царське жалування, послане ханові.
  16. Про шведський захід, за допомогою якого вони намовили Ракочого до союзу з собою; про безсоромне розірвання Ракочим союзу з поляками і про шкоди, завдані ім; про вдалий польський роз'ізд на венгрів і про відступ з-під Кракова польського війська, яке здобувало місто у шведів, і про вхід до Кракова Ракочого.
  17. Про вибиття поляками з Полісся палїівців; про підпадання кримських солтанів з Петриком під Полтавський полк; про виправу за Дніпро Палія з лубенським полковником Свічкою для воєнного промислу; про гетьманське рушення з Лубен до Батурина; про повідомлення через грамоту в Москву про тодішні події; про гетьманський універсал у Засеймській сотні, в якому пропонується їм лишатися в спокої; про прусськог
  18. Про турецьку завзятість на поляків і про головну поразку турків під Хотином від Собеського з поляками та козаками; про смерть короля Вишневецького; про вибрання на королівство Собеського і про перший його некорисний мир із турками; про козацьке лицарство під Хотином супроти турчина і про турецьку ярість за те на козаків із приготуванням до їхнього викоренення; про уманський бунт у Світлий понеділок і про вибиття Дорошенкових полковників та сердюків; про лядську й Ханенкову вдячність їм за те і п
  19. Про справу Жабокрицького, номіната Луцько'і єпископії, його корес- понденцїі і про патріарші та царські відповіді; про листовну відозву архімандрита Хрисанфа до гетьмана; про смерть царя Іоанна Олексійовича; про шкідливе ординське вторгнення на Україну у помсту за Казикермен; про прусських музикантів, які прибули з Москви. Про бажання коронного гетьмана через лист відомостей у гетьмана Мазепи. Про запорозьку приязн
- Археология - Великая Отечественная Война (1941 - 1945 гг.) - Всемирная история - Вторая мировая война - Древняя Русь - Историография и источниковедение России - Историография и источниковедение стран Европы и Америки - Историография и источниковедение Украины - Историография, источниковедение - История Австралии и Океании - История аланов - История варварских народов - История Византии - История Грузии - История Древнего Востока - История Древнего Рима - История Древней Греции - История Казахстана - История Крыма - История мировых цивилизаций - История науки и техники - История Новейшего времени - История Нового времени - История первобытного общества - История Р. Беларусь - История России - История рыцарства - История средних веков - История стран Азии и Африки - История стран Европы и Америки - Історія України - Методы исторического исследования - Музееведение - Новейшая история России - ОГЭ - Первая мировая война - Ранний железный век - Ранняя история индоевропейцев - Советская Украина - Украина в XVI - XVIII вв - Украина в составе Российской и Австрийской империй - Україна в середні століття (VII-XV ст.) - Энеолит и бронзовый век - Этнография и этнология -