Про місто Kuiв про Печерський монастир і про інші поближчі монастирі з 'іхніми посадами; також про поля, ріллі, ліси і всілякі інші угіддя.
199 Пропуск. Собрание: «які домовле но і відписано».
6
A місто Київ з Печерським монастирем, з посадою і з околичними поближчими монастирями та з ріллями їхніми, які мають у полях монастирські люди, що мешкають там, також лісні уходи на всілякі домові потреби з тамтого боку Дніпра, на якому стоїть Київ, щоб тяглися не більше, як на милю, аби було протягом подальшого часу задоволено в грунтах і лісах городових і монастирських людей як від околичних, так і від християнських людей, і це має бути дотримане до нижчеомовленого й записаного спровадження ратних людей його царської величності з того міста Києва і до повернення його з тими ж згаданими місцями 199 на бік королівської величності.
Про міста з іхніми уїздами та землями, взяті Москвою через війну від Польської держави і за цими договорами знову відступлені; також про повернення Москвою забраних церковних речей, воєнної амуніції, грошей та інших речей тощо.
A з завойованих міст і земель відступлено було в бік його королівської величності такі городи й міста: Полоцьк і Вітебськ, Ди- немборк, Люцим, Речиця, Марим-Гавз з усіма південними інфлян-
А. ван вестерфельд. тами і з усіма уїздами тих названих міст, що здавна до них належать,
Софія київська зі Сходу (33). окрім Веліза, що здавна належить до Вітебська. A з тих міст, які не
давно були взяті, має бути вивезено до міст його царської величності, що будуть поблизу, на підводах до кордону тих уїздів церковне знадіб’я, образи, книги та інші речі, також надбані гармати й амуніції, і вся зброя, і грошовий скарб, і хлібні запаси завезені з Москви, також служилі люди і прибулі обивателі, російські люди. A при від- ступленні тих міст мають бути залишені гармати, амуніція, зброя, які були давніше в тих містах, тамтешні мешканці і шляхта на своїх посіданнях. Ti звищназвані відступлені міста (Полоцьк, Вітебськ, Динемборк з Інфлянтами та іншими вищеперечисленими місцями й уїздами і з повітом Сурожем, Езерищем , тощо) мають бути віддані на бік його королівської величності і Річі Посполитої в теперішньому 1667 році від народження сина божого, травня місяця 11, згідно нового календаря, через присланих дворян, як від його королівської величності, так і від його царської величності. I люди його царської величності не будуть затримувати й кривдити тих людей (ані майна їхнього), які будуть узяті в підводи. A шляхті в тих відступлених уїздах вільно буде відбирати свої маєтності зараз після постановления теперішніх трактатів, в яких мають безпечно мешкати без перешкоди від людей його царської величності, що лишатимуться до виходу в фортецях. Навзаєм і люди його царської величності, що будуть у тих фортецях, мають лишатися до виходу їхнього із тих фортець у повній безпеці від людей його королівської величності. [13]
7