Мета і завдання курсу «історія релігій світу»

Тривалий час у радянській літературі був відсутній термін «історія релігії». Це було пов’язане з тим, що релігієзнавство виникло на тлі буржуазно-ідеалістичної філософії і його пов’язували з буржуазною ідеологією.

Погоджуючись із думкою про важливе значення в сучасних умовах позитивного бо­ку атеїзму, не можна забувати, що його специфічною особливістю як особливої галузі філософського знання є те, що він органічно поєднує критичну і позитивну сторони. Поза критикою релігійного світогляду на світ, людину і суспільство атеїзму не існує.

У історії релігії можна відокремити два основних розділи теоретичний та історич­ний. Теоретична історія релігій охоплює філософські, соціологічні й психологічні про­блеми вивчення релігії. Воно виявляє загальне, суттєве, необхідне і абстрагується від одиничного, випадкового, історично конкретного. Історія релігії вивчає історію виник­нення і еволюцію окремих релігій в усій різноманітності їхніх особливостей, у хроно­логічній послідовності.

Щоб підняти духовну культуру до загальнолюдського і світового рівня, потрібно знати історію і теорію релігії, а саме: виникнення релігії, де показані соціальні, еконо­мічні, гносеологічні причини; історію релігії, де розглядається генезис релігій від пле- менних до національно-державних, а від них до світових, розкриваються загальні риси і особливості національних релігій, дається характеристика світових релігій. Особливої уваги надається релігійним напрямам, поширеним в Україні.

Але для розуміння феномена релігії мало знати її історію, треба знати її філософію, філософські проблеми розвитку, особливості взаємодії філософії і релігії як форм сус­пільної свідомості, з одного боку, і як світогляду з другого. Потрібно вивчати соціоло­гію релігії, яка показує соціальні рухи та сили, що спонукають та розвивають її рушійні сили; дати характеристику психології релігії, де розкриті соціально-психологічні при­чини її відтворення, особливості функціонування релігії в дитячій, віковій психології, специфіка відображення психології особи віруючого.

Мета курсу історії релігій світу — на основі дослідження і вивчення сакральних джерел релігій світу, фундаментальних праць по історії релігій, мислителів, філософів минулого, спеціальних робіт сучасних учених досліджувати процес зародження, основ­ні теорії і функції релігій, через аналіз еволюції її організованих і управлінських струк­тур діючих в системі тієї чи іншої релігії, теологічне обгрунтування релігій світу, Свя­щенні першоджерела релігій світу дають розуміння цілей історії релігій, аналіз історичного процесу допомагає зрозуміти вчорашній день і визначає сьогоднішній, а знання особливостей культурно-духовної традиції — специфіку діяльності її релігійних структур. Сукупність аксіологічних елементів історії релігій в цілісній єдності об’єктивних і суб’єктивних чинників еволюції релігійної свідомості людини надає мо­жливості зіставити розуміння конституційних підвалин релігійної свободи і свободи ві­ри як закономірності в системі цінностей історії релігій світу і в традиції релігійно- історичного світогляду.

Досягнення поставленої мети передбачає вирішення наступних завдань: проаналі­зувати зміст теоретико-методологічного концепту предмета історії релігії і показати його зв’язок з другими науковими дисциплінами в системі гуманітарного знання; роз­крити взаємозв’язки джерел релігій світу з онтологією, антропологією, гносеологією, етикою через соціально-психологічні причини і наслідки релігійно-історичної еволюції; проаналізувати світоглядні підстави розуміння релігії, як аксіологічно-духовної систе­ми буття людини в світі; показати, що в основі релігійної практики, як системи, яка опирається на достоїнство і долю, на природу історії і характер історичних процесів, лежать сакральні книги покаяння, що включає в себе систему розкаяння і прощення; проаналізувати найважливіші спроби теологічного обгрунтування релігійного світогля­ду, які стали предметом вивчення в історії релігій; виявити зв’язок і взаємовплив про­цесів генезису міфологічного, наукового, релігійного світоглядів і проголошення мора­льних норм у вченні о релігійних організаціях; показати значення релігії як світотворення, світозосередження, і світооновлення; охарактеризувати специфіку стру­ктурних елементів системи релігійних вірувань в архаїчних суспільствах; розкрити і показати феномен язичництва в історії релігій; позначити місце і роль релігійних тра­дицій Індії, Китаю, Японії в історії релігій світу; визначити основні характеристики, типологічні особливості іудаїзму; розглянути етнонаціональну проблематику в якості конкретизації монотеїзму, як основи світових релігій; показати релігійну специфіку бу­ддизму; виявити і позначити специфіку системного характеру віросповідань християн­ства; проаналізувати ідейно-теоретичні передумови ісламу; виявити міри і значущість правового характеру релігійного життя в Україні.

Шеми рефератів

1. Розвиток історії релігії в Україні.

2. Яке місце займає історії релігії в системі гуманітарних дисциплін.

3. Методи дослідження в історії релігії.

4. У чому полягає суть соціологічного методу?

5. Загальна характеристика історичного методу в історії релігії.

6. Розкрийте основний зміст методологічних принципів в історії релігії.

7. Особливості академічної історії релігії.

8. Гуманістична спрямованість історії релігії.

9. Об’єкт і суб’єкт історії релігії як науки.

10. Структура історії релігії.

11. Історії релігії як наука про релігію.

12. Гуманістична спрямованість історії релігії.

13. Основні тенденції історії релігії в Україні.

Лйтання. Завдання

I. Охарактеризуйте місце історії релігії у системі гуманітарних знань.

2. Обгрунтуйте спільні ознаки й відмінності об’єкта і предмета історії релігії.

3. Дайте загальну характеристику методологічним принципам історії релігії.

4. Чим був спричинений і в чому виявлявся спротив розвитку історії релігії у XX ст.?

5. У чому полягають особливості конфесійного й академічного історії релігії?

6. Охарактеризуйте структурні елементи історії релігії.

7. У чому полягають особливості методологічних принципів історії релігії?

8. Яке значення має вивчення історії релігії для вашої професійної орієнтації?

9. Які науки вплинули на виникнення історії релігії як самостійної науки?

10. Які особливості класичної історії релігії?

II. Що є спільного та особливого в академічній та конфесійній методоло­гіях історії релігії?

12. Коли виникає історії релігії як самостійна дисципліна?

Тести

1. Для збагачення національної культури необхідно знати:

2. При вивчені курсу «Історія релігій світу» необхідно звернути увагу на такі категорії і поняття:

3.

4. У історії релігії можна виділити такі основні розділи:

5. Історія релігії об’єднує в собі такі структурні системи:

7. Наукові пошуки та результати досліджень науки «Історія релігії» актив­но використовують:

8. Понятійно-категоріальний апарат історії релігії включає в себе такі кате­горії:

9. При дослідженні релігій у історії релігії використовують такі методи пі-

10. У історії релігії, релігія як соціальний феномен, самовиражається через систему функцій, а саме:

Рекомендована література

1.

2. Аршин Е.И. Философия религии. Принципи сущностного анализа. — Μ.: Наследие, 1995. — 255 с.

3. Історія релігії в Україні: У 10-ти т. — К.: Український Центр духовної культури; «Світ знань», 1996-1999.

4. Історія релігії в Україні / За ред. А.М.Колодного, П.Л.Яроцького. — К.: Знання, 1999. — 735 с.

5. История религий: В 2 т. / Под ред. проф. Д.П. Шантетьі де ля Cocce. — Μ.: Республика, 1997.

6. История религии: Учебник: В 2 т. / Под общей ред. И.Н. Яблокова. — Μ.: Вариант, 2002.

7. Классики мирового религиоведения. — Μ.: Республика, 1996. — 383 с.

8. Колодний А.Μ. Релігія і церква в контексті історії України // Історія релігії в Україні: У 10- ти т. — К.: Український Центр духовної культури, 1996.

9. Лубський В.І. Релігієзнавство. Підручник для вузів. — К.: Вілбор, 1997. — 480 с. Ю.Митрохин Л. Μ. Философия религии. — Μ.: Раритет, 1995. — 513 с.

11. Радугин А.А. Введение в религиеведение: теория, история и современные религии. — Μ.: Мысль, 1991. — 534 с.

12. Релігієзнавство: Підручник / За ред. М.М.Заковича. — К.: Вища школа, 2000. — 495 с.

13. Релігієзнавчий словник / за ред. проф. А.Колодного і Б.Лобовика. — К.: Четверта хвиля, 1996. — 392 с.

14. Релігійно-філософська думка в Києво-Могилянській академії: європейський контекст. — К.: Вид.дім «КМ Академія», 2002. — 312 с.